У Києві триває ІХ Міжнародний конгрес україністів.

Відкриття заходу відбулося 25 червня у Колонній залі КМДА. Пленарне засідання, робота 11 тематичних секцій, 2 конференцій та 12 круглих столів, відеопрезентація наукових видань, мистецьких проектів, виставок, виступи народних гуртів — такою насиченою є програма цьогорічного конгресу.

 

Академік НАНУ, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Микола Жулинський та віце-президент НАН України, академік Сергій Пирожков під час відкриття ІХ Міжнародного конгресу україністів.

Фото Петра ІВАЩУКА.

 

Секційною діяльністю конгресу охоплено широке тематичне поле. Це і мовознавчі дослідження, зокрема питання мовної політики; літературознавчі розвідки, де, наприклад, розглядатиметься переклад як міжкультурна комунікація; це нові аспекти осмислення історії України. Науковці говоритимуть про українську художню культуру та проблеми її інтерпретації, українське музикознавство, театр, кіно. Особлива увага конгресу зосереджена на темі етнокультури в контексті сучасних глобалізаційних викликів. Не оминули увагою організатори цьогорічного форуму й такі актуальні теми, як музеєзнавство, реформування сучасної освіти, інформаційна політика та загальний аналіз вітчизняної й зарубіжної україністики, міжкультурних та наукових зв’язків. Напередодні 1030-річчя хрещення Русі-України розглядатиметься тема історії та сьогодення християнства на українських теренах.
Протягом трьох днів роботи конгресу звучатимуть сотні доповідей. Зрозуміло, що значна частина з них — це матеріали, які готуються під час дослідження певних тем задля захисту робіт на здобуття наукових ступенів і часто мають суто теоретичне значення. Але аналіз програми конгресу свідчить, що наші й зарубіжні україністи актуалізовують свої дослідження відповідно до сучасних запитів на відновлення, відтворення, повернення, реставрацію, утвердження українства в історичному та культурному пластах гуманітаристики. І в цьому безсумнівна вартісність будь-яких наукових розвідок з української історії та культури.
Але з досвіду попередніх конгресів україністів можна спостерегти, що це не тільки наукові конференції. Конгреси, як ментальний локатор, вловлювали небезпеки для українства й оперативно реагували, аналізуючи наслідки та даючи конкретні поради і вказівки, що насамперед треба робити владі і суспільству, аби уникнути тих загроз.
Цей конгрес зібрався після 5-річної перерви — VІІІ форум відбувався ще у жовтні 2013 року. Світ змінився відтоді. Змінився передусім український світ. Ті виклики, глобальні та національні, що постали перед нами, вимагають нового осмислення та дієвих підходів для розв’язання міцного, зашкарублого вузла проблем з обстоювання та утвердження українства — і в світі, і в самій країні. Про це говорили на відкритті ІХ Конгресу україністів представники влади й науковці. Зокрема, міністр освіти і науки Лілія Гриневич, заступник міністра освіти Максим Стріха, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер, академік, віце-президент НАН України Сергій Пирожков, академік НАНУ, академік, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Микола Жулинський, професор, директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ Богдан Ажнюк, професорка Вроцлавського університету (Польща) Агнєшка Матусяк та інші.
Особливої актуальності проведення цього форуму набуває у контексті підписаного 31 травня 2018 року Президентом України Петром Порошенком указу про 10-ліття української мови. У документі чітко регламентується, що протягом місячного строку Кабінет Міністрів зобов’язаний створити експертну групу, яка проаналізує сучасну мовно-культурну ситуацію в Україні. А в двомісячний термін уряд зобов’язаний, враховуючи пропозиції цієї експертної групи, розробити та затвердити державну цільову програму на 2018—2028 роки, спрямовану на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури.
Тому головними запитаннями, з котрими «Голос України» звертався до учасників та гостей конгресу, були такі: яке значення має проведення цього форуму для сучасної України і як науковці-україністи можуть дієво вплинути на впровадження державної програми підтримки та розвитку української мови та культури.
Лілія Гриневич наголосила на важливій ролі творення відповідного іміджу України за кордоном, особливо в умовах реальної та гібридної війни з Росією, коли щедрі російські фінансові вливання у розповсюдження неправдивої інформації спотворюють реальне розуміння й бачення ситуації. «Україністика сама по собі є основою, через яку утверджувалася Україна як суб’єктна держава. З огляду на нашу історію, саме україністика, яка вивчає культурну, мовну спадщину, завжди була надважливою для збереження та передання цих надбань», — вважає міністр освіти і науки.
Перемогою назвав майбутнє втілення у життя указу про 10-ліття української мови Міхаель Мозер. Президент Міжнародної асоціації україністів переконаний, що ця організація є потужною і важливою силою у світі, котра залучить увесь свій потенціал задля участі у розробці та втіленні програми. Непокоїть професора Віденського університету одне: відсутність бюджету асоціації, що значно обмежує її можливості. Та пан Мозер не сумнівається, що активна комунікація допоможе з часом розв’язати цю проблему. Також він прогнозує, що на конгресі обов’язково пролунають конкретні пропозиції та ідеї щодо програми втілення указу, бо з першого дня відчувається надзвичайно дружня атмосфера, яка свідчить, що тут зібралися однодумці.
У тому, що ІХ Міжнародний конгрес україністів матиме вагоме практичне значення, переконаний академік Микола Жулинський. Зокрема, він наголосив на невідкладності прийняття закону про мову. І форум, де зібралися найвизначніші науковці-україністи з усього світу, має вплинути на терміновість такого націєтворчого рішення.

Про підсумки роботи конгресу ми розповімо у наступному номері газети.

Лариса ГОНЧАРЕНКО.

 

 


Україністи – знані вчені-мовознавці, літературознавці, етнографи, фольклористи, історики, мистецтвознавці, культурологи, славісти, педагоги, музикознавці, музеєзнавці – у Колоній залі КМДА під час відкриття ІХ Міжнародного конгресу україністів.

Фото Лариси ГОНЧАРЕНКО.

 


Слово має професор Міхаель Мозер, завідувач кафедри славістики Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів.

Фото Петра ІВАЩУКА.

 


Пані Галина Бондаренко – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т.  Рильського Національної академії наук України та Сергій Пятаченко, кандидат філологічних наук, доцент Сумського педагогічного університетy, поряд зі стендами, де представлені видання ІМФЕ – унікальні дослідження з різних напрямків української та зарубіжної культури.

Фото Лариси ГОНЧАРЕНКО.