Ранкове засідання 
3 липня

Цей вислів є лейтмотивом схваленого в цілому законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» та інших законопроектів, розглянутих парламентом у блоці питань захисту прав дитини.

 

Андрій Іванчук.

 

Валерія Заружко, Наталiя Веселова.

 

Як зауважив доповідач, голова Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук, за сім років роботи в парламенті він не пам’ятає важчої дискусії, ніж довкола цього законопроекту. Адже, з одного боку, йдеться про права матері, а з другого — батька. «Та головне, щоб захистити інтереси дітей і щоб діти не були заручниками складних стосунків між чоловіком та жінкою», — наголосив парламентарій, навівши сумні факти: минулого року в Україні 250 тисяч дітей зареєстровані без батька, в яких у графі «батько» — просто «об’єкт», записаний зі слів матері. А. Іванчук зауважив, що під час доопрацювання законопроекту до другого читання вдалося з усіх контраверсійних питань досягти консенсусу.
Законопроектом удосконалюються та узгоджуються між собою положення низки законів з метою недопущення відчуження майна боржником, внесеним до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з виплати аліментів понад три місяці.

 

Юрій Павленко.

 

Світлана Заліщук, Микола Лаврик.

 

Законопроектом запроваджується автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів в порядку, визначеному Міністерством юстиції за погодженням з Національним банком України.
Змінами до Сімейного кодексу України встановлюється зокрема можливість того з батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина з інвалідністю чи тяжко хвора дитина (за відповідним переліком захворювань), самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою її лікування, навчання, а також відпочинку за наявності заборгованості другого з батьків зі сплати аліментів понад три місяці. При цьому згода другого з батьків не потрібна в разі виїзду дитини за межі України разом з тим із батьків, з ким вона проживає за рішенням суду, на строк до одного місяця.
Також законопроектом пропонується посилити відповідальність за несплату аліментів. Зокрема за несплату аліментів до трьох місяців можуть призначити суспільно корисні роботи. А в разі повторної несплати аліментів — застосування суспільно корисних робіт на строк від 240 до 360 годин. У разі ухиляння від адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність у вигляді адміністративного арешту строком до 10 діб, а в разі злісного ухилення — кримінальну відповідальність та покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років.
Крім того, запроваджується нарахування штрафів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за рік (20% від суми несплачених аліментів), за два роки (30% від суми несплачених аліментів), за три роки (50% від суми несплачених аліментів).
У цілому також прийнято законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за хворими дітьми» (№ 8294). Документом передбачається включити до кола застрахованих осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за яких сплачується єдиний внесок, одного з непрацюючих працездатних батьків (чи усиновителів, опікуна, піклувальника), які доглядають за тяжко хворою дитиною (визначено перелік хвороб). При цьому зазначений період догляду за дитиною зараховуватиметься до страхового стажу, що дає право на пенсійне забезпечення, а також до стажу роботи.
Законопроектом також внесено зміни до Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», якими запроваджується новий вид державної допомоги на дітей із вищезазначеними захворюваннями, розладами тощо — у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, незалежно від одержання інших видів державної допомоги.
Під час обговорення народні депутати наголошували на потребі комплексно, а не точково розв’язати проблему соціального захисту дітей. Лідер фракції «Радикальна партія» Олег Ляшко наголосив, що за 800 гривень на місяць допомоги з догляду за дитиною прожити неможливо, особливо якщо дитина з особливими потребами. Наталія Королевська (Опозиційний блок) запропонувала ухвалити пакет законопроектів: про підвищення виплат при народженні дитини, повернення виплат на дитину до 3-річного віку, захист дітей, постраждалих від військового конфлікту на Донбасі. Її колега по фракції Юрій Павленко привернув увагу до появи такого соціального явища як «приховане сирітство» — діти проживають в інтернаті, батьки не опікуються ними, але не мають статусу дитини-сироти через бездіяльність відповідних органів влади.
Верховна Рада також прийняла зміни до Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування аліментів з-за кордону (№ 8295). Законопроектом зокрема скасовано оподаткування податком на доходи фізичних осіб аліментів, що виплачуються платнику податку нерезидентом. А також доповнено підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» новим пунктом 68, згідно з яким «тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання, устаткування, комплектуючих».
Співавтор законопроекту, представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко зазначила, що законом запропоновано створення рівних умов при сплаті податків із аліментів. «Положення законопроекту виключають аліменти від нерезидентів із-під оподаткування на доходи, що сприятиме збільшенню фінансового забезпечення цілої категорії неповнолітніх дітлахів та відновленню соціальної справедливості», — сказала народний депутат.
Також положення законопроекту розширюють можливість для одержання податкової знижки на здобуття освіти. Наразі платник податку має право менше сплачувати податків з коштів, перерахованих на користь вищих та професійно-технічних навчальних закладів. Автори законопроекту розширюють цей перелік закладами дошкільної, середньої та позашкільної освіти, що, безперечно, розширить можливості для здобуття якісної освіти серед дітей. «Фактично, це реальна можливість дітей на сучасну якісну освіту за доступними коштами», — зазначила Ірина Луценко.
Наступним у порядку денному стояв блок законопроектів з питань економічної політики. У цілому прийнято законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (№ 6027-д), який має стимулювати активніше використання кредитування як фінансового інструмента та зниження вартості кредитних ресурсів для спрощення доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до кредитів. За словами заступника голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслана Демчака, законопроект спрямований на усунення правових прогалин у чинному законодавстві у сфері банківської діяльності, через які боржники можуть ухилятись від своїх кредитних зобов’язань. «На сьогодні вже майже чверть усіх кредитів мають прострочені заборгованості, що робить цю галузь непривабливою для іноземних інвестицій, — зазначив Р. Демчак. — Тому необхідно в першу чергу на законодавчому рівні встановити нові бар’єри, що забезпечать безперешкодне повернення коштів чи заставного майна банкам. З другого боку, зміни спрямовані на покращення діалогу із клієнтами, зокрема у сфері використання електронних договорів та інших технологій, що полегшують комунікацію і підвищують зручність отримання банківських послуг. У свою чергу цей законопроект слугуватиме для залучення нових інвестицій у банківський сектор та підвищить кредитну привабливість України, що позитивно вплине на вітчизняну економіку».
Проект закону «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» (№ 6229) направлено на повторне друге читання.
У цілому з техніко-юридичними правками прийнято проект змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів (лісу-кругляка) (№ 5495). Законопроектом зокрема встановлено обмеження внутрішнього споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів у розмірі 25 мільйонів кубічних метрів на рік. Також посилено адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу та його контрабанду. Уряду доручено розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів.
Народні депутати розпочали розгляд блоку питань інформаційної політики, зокрема законопроекту про мораторій на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей (№ 7291). Співавтор законопроекту — голова Комітету з питань свободи слова та інформації Вікторія Сюмар наголосила, що цей законопроект є вкрай важливим для багатьох україномовних друкованих видань. «У нас складається критична ситуація з друкованою пресою — з одного боку, постійно зростають ціни на папір, а монополістом з постачання паперу є Росія, — зауважила голова комітету. — По глибоких селах газети часто залишаються єдиним джерелом інформації». За її словами, «Укрпошта» за останні чотири роки підвищила тарифи на доставку друкованих видань на 165% і хоче й надалі підвищувати вартість доставки преси. Метою законопроекту є встановлення мораторію на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької та Луганської областей.

Юліана ШЕВЧУК.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua