Стратегія Відкрита наука (Open Science), розроблена в Євросоюзі, має за мету змусити науку працювати краще, щоб вона могла ефективніше розв’язувати світові проблеми. Це питання було першочерговим певний час на порядку денному Євросоюзу. Єврокомісія поставила амбіційну мету — надати Відкритий доступ (Open Access) до всіх наукових публікацій до 2020 року. Розробка таких проектів як European Open Science Cloud та Open Science Policy Platform свідчать, що Відкрита наука стала провідною темою, змінюючи процеси та управління науковими комунікаціями.
Сьогодні Єврокомісія запустила Моніторинг відкритої науки Open Science Monitor, щоб забезпечити даними розвиток Відкритої науки в Європі. Єврокомісія вважає, що діяла відносно прозоро при виборі методів та джерел даних, які використовуються для цього, і тих, хто залучений до цього. Вона також заявила про відкритість до зауважень для покращення показників.
Однак побіжний погляд на методологічну записку викликає певне здивування. Субконтрактором моніторингу є Elsevier, що є одночасно видавцем та аналітиком даних. У рамках наукової комунікації Elsevier має, мабуть, єдину найгіршу репутацію. З рентабельністю майже 37%, що навіть більше, ніж у Apple та великих нафтових компаній, Elsevier домінує на видавничому ринку, продаючи дослідження тим самим інститутам, що їх проводили. 
Далі гірше. Як випливає з методів, ви можете бачити невиправдано широке використання продуктів та послуг Elsevier, таких, як: Scopus, Mendeley та Plum Analytics. Ці послуги надають метричні дані для дослідників, такі, як кількість цитувань та поширення в соціальних медіа, так само, як обмін даними та мережеві платформи. Записка вже зібрала кілька десятків коментарів, що вказують на очевидну схильність максимального використання можливостей Elsevier та ігнорування інших альтернатив.
Варто відзначити кілька ключових питань, які комісія проігнорувала, укладаючи субконтракт з Elsevier.
По-перше, Elsevier має горезвісну історію виступів проти відкритості наукових публікацій, щоб захистити свій видавничий бізнес. Так, у 2004 році вони представили на розгляд Спеціального комітету з питань науки і технологій Палати общин Великобританії меморандум1, який містив свідчення того, що вони вважали ризиками, породженими Відкритим доступом, такі, як загрози для наукової чесності та якості досліджень. 2007-го вони разом з іншими видавництвами наукової літератури взяли участь у піар-кампанії, що пов’язувала Відкритий доступ з державною цензурою, лобіюючи інтереси великих видавців у Конгресі США2. У США Elsevier підтримували низку законопроектів, що обмежували вільний доступ до наукових публікацій, включаючи Закон про дослідницькі роботи (Research Works Act)3, зробивши численні фінансові пожертвування членам Палати представників Конгресу США4. Завдяки цим крокам вдалося ускладнити доступ громадськості до знань та уповільнити просування ініціативи Відкрита наука, що не принесло вигоди нікому, окрім Elsevier.
По-друге, багато країн-членів Євросоюзу на сьогодні налаштовані проти Elsevier через його схильність до закритості у веденні бізнесу, високі й дедалі зростаючі ціни та потенційно небезпечний масштаб комерційного видавця. Дослідницькі інститути зазвичай не можуть розкривати деталі/подробиці своїх угод про доступ до баз даних Elsevier, оскільки це призведе до зниження цін на журнали. Ця, безсумнівно, антиконкурентна практика створила недієздатний ринок наукових публікацій та зумовила бюджетну кризу для університетських бібліотек. Низка країн вдаються до бойкоту Elsevier та відмови від їхніх журналів. Так, нещодавно дослідницькі інститути Швеції та Німеччини заявили, що відмовляються від будь-яких передплат у Elsevier через побоювання щодо стабільності, нечесний механізм ціноутворення та загальну відсутність моральних цінностей.
Якщо це не досить погано поцікавитися, то конфлікт інтересів полягає в тому, що організація, яка настільки очевидно отримує вигоду від моніторингу з використанням власних сервісів, Elsevier опинилася на першому місці серед інших субконтрактників. Наскільки доцільно для видавничої корпорації, з оборотом у кілька мільярдів доларів, не лише продукувати метричні дані, що оцінюють вплив публікації, а й використовувати їх для моніторингу проекту Відкрита наука і допомагати визначати його напрями розвитку? Elsevier надаватиме отримані в результаті моніторингу дані, що використовуватимуться для покращення процесу прийняття політичних рішень в ЄС у майбутньому, що неминуче приноситиме їй прибутки. Це схоже на те, як довірити Макдональдсу відстежувати раціон громадян і використовувати отримані дані для прийняття відповідних державних рішень у цій сфері.
Розглянемо метричні дані Elsevier у вигляді CiteScore, що є показником впливу журналів, які конкурують за імпакт-фактор, базований на базі цитувань зі Скопусу. Як свідчить неупереджений аналіз, періодика, що видається найближчим конкурентом Elsevier — Springer Nature, отримує на 40% нижчі показники, а видання Elsevier отримують на 25% вищі показники з використанням CiteScore, ніж інших систем визначення імпакт-фактору журналів5.
Бібліотекарка з Університету Утрехта Б’янка Крамер зазначає, що моніторинг має «лише включати індикатори, що є відкритими самі по собі, таким чином, дані можна використовувати повторно, а результати можна відтворити». Це фундаментальна частина відповідальної метричної системи, і вона ставить запитання, чим закриті бази даних, такі, як Скопус, від них відрізняються.
Маючи стільки очевидних проблем, ми маємо запитати Єврокомісію, чому вона таке дозволяє. Це надзвичайно недемократична практика залучати таку компанію з тривалою історією протидії проекту відкритих знань на таку впливову посаду в проекті Відкритої науки в Європі. Ризик полягає в тому, що, користуючись послугами Elsevier для виконання такого важливого завдання, вчені змушені користуватися цими послугами і посилювати свою залежність від них. Це стало реальною проблемою минулого тижня, коли Mendeley зашифрував свої бази даних, ускладнивши доступ користувачів навіть до власних даних. Дослідники можуть потрапити в пастку відносин з Elsevier, оскільки вони створюють контент та надають послугу і одночасно є споживачами цього продукту.
Гірка іронія полягає в тому, що Elsevier отримуватиме гроші за моніторинг тієї системи, проти існування якої він виступав тривалий час. Європейська комісія повинна усунути Elsevier як субконтрактора і знайти кращий варіант, як, наприклад, незалежна група без конфлікту інтересів. Настав час виступити проти цих безжальних мегакорпорацій до того, як вони зашкодять проекту Відкрита наука.

 

Джон ТЕННАН,
палеонтолог, 
Департамент наук про землю та інженерію, 
Імперський коледж Лондона (Великобританія), 
засновник і член Наглядового комітету Open Science MOOC 
(проекту, що виступає за вільне поширення знань і освіти), 
комунікаційний директор ScienceOpen.

Посилання на статтю: Jon Tennant Elsevier are corrupting open science in Europe
https://www.theguardian.com/science/political-science/2018/jun/29/elsevier-are-corrupting-open-science-in-europe

 

1 Memorandum from Reed Elsevier. URL: https://publications.parliament.uk/pa/cm200304/cmselect/cmsctech/399/399we57.htm (дата звернення: 30.06.2018).
 

2 Publishers launch an anti-OA lobbying organization. URL: http://legacy.earlham.edu/~peters/fos/2007/08/publishers-launch-anti-oa-lobbying.html (дата звернення: 10.03.2018).
 

3 Research Works Act. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Research_Works_Act (дата звернення: 10.03.2018).
 

4 Elsevier-funded NY Congresswoman Carolyn Maloney Wants to Deny Americans Access to Taxpayer Funded Research. URL: http://blogs.discovermagazine.com/gnxp/2012/01/elsevier-funded-ny-congresswoman-carolyn-maloney-wants-to-deny-americans-access-to-tax-payer-funded-research/#. WyevD4jRBPY (дата звернення: 10.03.2018).
 

5 Straumsheim C. How to Measure Impact. URL: https://www.insidehighered.com/news/2016/12/14/exploring-citescore-elseviers-new-journal-impact-metrics (дата звернення: 10.03.2018).