Глобальне потепління, яке спостерігається з середини ХХ століття, спричинене антропогенним впливом. За інформацією Всесвітньої метеорологічної організації, останні три роки стали найтеплішими в історії спостереження. Водночас, за даними Українського гідрометеорологічного центру, на кінець 2017 року підвищення середньої річної температури повітря в Україні становило 1,1 градуса за Цельсієм, що перевищує збільшення глобальної температури. Такі дані було озвучено під час парламентських слухань «Реалізація в Україні міжнародних документів щодо запобігання антропогенним змінам клімату», ініціатором яких виступив Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У 2015 році було започатковано новий етап боротьби з антропогенними змінами клімату — прийнято Паризьку угоду. Україна в її рамках подала свій внесок зі скорочення викидів парникових газів, які у 2030 році не перевищують 60 відсотків від рівня викидів парникових газів у 1990 році. Оновлений внесок Україна подасть до 2020 року, як це і передбачено угодою. Крім того, наша країна є договірною стороною Енергетичного співтовариства і підписантом та договірною стороною Енергетичної хартії. Тож виконання всіх зобов’язань потребує цілісної і послідовної державної політики у сфері зміни клімату, зауважив під час виступу міністр екології і природних ресурсів Остап Семерак, додавши, що для системних змін потрібна насамперед політична воля.
На сьогодні Кабмін уже схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року. У цьому контексті О. Семерак закликав парламент підтримати урядові законопроекти про засади моніторингу, звітності, верифікації викидів парникових газів та про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази.
За словами першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолія Диріва, посилення непередбачуваності погодних умов ставить під загрозу виробництво продовольства, а підвищення рівня моря збільшує ризик природних катастроф. Тож якщо не вжити рішучих дій сьогодні, то подальша адаптація до зміни клімату потребуватиме набагато більше зусиль і витрат. Депутат закликав усіх громадян України брати на себе свою частку відповідальності за наше спільне майбутнє і «на своїх робочих місцях робити все, що можливо, для збереження нашої планети, не чекаючи вказівок і не перекладаючи відповідальність на вище керівництво».
Більшість країн, додав А. Дирів, вирішуючи завдання скорочення обсягу викидів парникових газів, запроваджують стандарти енергоефективності, укладають добровільні угоди між учасниками ринків та державою щодо скорочення обсягів викидів парникових газів тощо. Україні також конче потрібні передові технології, насамперед у галузях енергетики, промисловості, сільського господарства і, зокрема, поводження з відходами. А. Дирів закликав до системного підходу під час законодавчих ініціатив та нормотворчої діяльності. Водночас він висловив сподівання, що парламентські слухання допоможуть визначити найважливіші завдання у цій сфері, і саме на їх вирішенні буде зосереджена увага найближчим часом.
Пропозиції та рекомендації учасників обговорення ляжуть в основу рекомендацій парламентських слухань.
Підсумовуючи, Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко відзначила високий експертний рівень дискусії щодо проблематики і додала: «Хочу запевнити всіх, що керівництво парламенту так само вважає тему екології, тему клімату одним з наших пріоритетів і в контексті імплементації Угоди про асоціацію, і взагалі серед тих пріоритетів, які сьогодні стоять перед парламентом і урядом».