Україна продемонструвала один з найвищих темпів приросту ВВП в 2017 році серед усіх країн. Внутрішній валовий продукт (ВВП) 2017 року зріс на 23 відсотки і становив 112 мільярдів доларів. Про це повідомив керуючий приватним інвестиційним фондом на фондовому ринку США Володимир Компанієць, зазначивши, що в ніч на 30 червня Світовий банк оновив нові дані по всіх країнах.

Провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ Ярослав Жаліло пояснив таку інформацію, по-перше, несподіваним ефектом реального зміцнення гривні в умовах глобальної девальвації долара США та випередження інфляцією зниження обмінного курсу гривня/долар. «А точніше, навіть не так інфляцією, що вимірюється індексом споживчих цін (ІСЦ), як дефлятором ВВП. У фактичних гривневих цінах. ВВП за 2017 рік збільшився на 25 відсотків, дефлятор, як нарахував Держстат, — 22», — уточнює економіст.
Дефлятор — коефіцієнт переведення економічних показників, розрахованих у поточних цінах, у ціни порівнюваного (базового) періоду. Тобто дефлятор враховує зміни цін на конкретні групи товарів (у нашому випадку — споживчі, інвестиційні, імпортні, експортні).
По-друге, пояснює Я. Жа-ліло, різні річні дефлятори складових ВВП посилюють чи послаблюють впливи конкретних чинників, що формують ВВП. «Так, дефлятор 19,1 відсотка знижує вплив кінцевих споживчих витрат на економічне зростання. А дефлятор 9,6 відсотка для валового нагромадження посилює ефект зростання інвестицій для економічного зростання загалом. Дефлятор 17,5 відсотка для експорту, знову-таки, послаблює вплив експортного чинника, зате дефлятор 9,6 відсотка для імпорту знижує негативний вплив на економічне зростання з боку зростаючого імпорту», — вказує експерт.
По-третє, на його думку, така інформація на міжнародному рівні привертає до України цікавість інвесторів, і передусім — спекулятивних. Він радить Нацбанку бути уважнішим у запобіганні надмірним спекулятивним потокам. Тим паче що недавно прийнятий Закон «Про валюту і валютні відносини» посилює ризики валютних спекуляцій».