Учора у Верховній Раді затверджено Стратегію електронного парламентаризму на 2018—2020 роки. В урочистій церемонії взяли участь Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Посол Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі, голова Комітету Верховної Ради з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко, народні депутати, представники дипломатичного корпусу, експерти міжнародних програм і проектів.

 

 

«Ми робимо парламент відкритим і прозорим для кожного громадянина», — наголосив, презентуючи Стратегію, Голова Верховної Ради Андрій ПАРУБІЙ. Глава парламенту зазначив, що громадський рух «Чесно», проаналізувавши роботу сайтів 193 країн, зробив висновок, що сайт Верховної Ради України посідає перше місце за кількістю відвідувань. На сайт українського парламенту щомісяця заходять понад три мільйони відвідувачів, які переглядають його понад 7 мільйонів 800 тисяч разів. Цікавим є те, що більшість читачів парламентського сайту — жінки. Глава парламенту подякував працівникам апарату Верховної Ради за дуже якісну професійну роботу із розробки, ведення та наповнення сайту.

 

Перший заступник Керівника апарату — керуючий справами Петро Боднар,
Перший заступник Керівника апарату Володимир Слишинський,
заступник Керівника апарату Микола Шевчук.

 

Нагадаємо, що 21 листопада 2017 року Головою Верховної Ради було підписано Комунікаційну стратегію парламенту до 2021 року. Цей документ став результатом роботи стратегічних сесій за участі народних депутатів, працівників апарату парламенту, експертів та міжнародних партнерів. Така робота триватиме й надалі. Сучасні комунікативні технології дедалі активніше використовуються національними парламентами для виконання своїх функцій — представницьких, законодавчих і контрольних, для налагодження комунікацій із громадянами. «Однією з найбільш ефективних складових електронної демократії є Електронний парламент, — зауважив Андрій Парубій. — А для створення цифрового парламенту потрібна стратегія, яку нарешті маємо. Стратегію розроблено на основі аналізу сучасного стану впровадження інструментів електронного парламенту, вона визначає мету, цілі, базові принципи подальшого розвитку електронного парламентаризму».
Голова парламенту наголосив, що Стратегію електронного парламентаризму на 2018—2020 роки розроблено на виконання Рекомендацій Місії Європейського парламенту щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. Згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між Верховною Радою України та Європейським парламентом про спільні рамки парламентської підтримки та підвищення інституційної спроможності одним з пріоритетів партнерства визначено підвищення прозорості, передбачуваності, ефективності та відкритості діяльності Верховної Ради України. Низка рекомендацій Дорожньої карти щодо підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України безпосередньо стосується розвитку електронного парламенту.
«У співпраці з адміністрацією Президента України та Кабінетом Міністрів України ми плануємо розробити стратегію переведення документообігу, пов’язаного із законодавчим процесом у рамках «законодавчого трикутника», у цифровий формат», — сказав А. Парубій.
Політичний нагляд за виконавчою гілкою влади повинен бути реалізований шляхом розробки Верховною Радою разом з Кабінетом Міністрів уніфікованого формату та структури щорічних звітів міністерств щодо результатів реалізації відповідних програмних документів. Зазначені звіти подаватимуться на розгляд Верховної Ради та становитимуть основу здійснення нагляду за реалізацією політики у відповідній сфері.
Головним елементом Стратегії є ведення єдиної електронної ID-картки народного депутата. Ця ідея народилася під час «діалогів Моне» у рамках реформи Верховної Ради за участю українських та європейських парламентаріїв та синхронізовано з практикою Європарламенту. Завдяки єдиній ID-картці забезпечуватиметься доступ народних депутатів на пленарні засідання та засідання комітетів. Водночас ця картка буде посвідченням народного депутата. Але головне її завдання — контроль за особистим голосуванням кожного народного обранця.
«Ми розуміємо, для того треба буде провести низку технічних дій — оснащення комітетів, залу і холів парламенту, але ставимо амбітну мету — вже наступного року випробувати цю систему в тестовому режимі, щоб вона повністю запрацювала з осені наступного року, — сказав Андрій Парубій. — Це буде дуже серйозна, навіть у дечому революційна зміна у роботі Верховної Ради. Успішне вирішення цих завдань залежить і від успішної співпраці з авторитетними міжнародними інституціями, передусім з ЄС. Тому розраховуємо на експертну і технічну допомогу під час впровадження цієї стратегії, високотехнологічного переозброєння українського парламенту. Адже ми є парламент воюючої країни, тому ми зобов’язані забезпечити захищену і стабільну роботу вищого законодавчого органу держави».
Голова Верховної Ради подякував усім, хто долучився до розробки Стратегії — і перш за все міжнародним партнерам. «Це великий знак солідарності для України, яка переживає найтяжчі часи своєї незалежності», — наголосив Андрій Парубій і в присутності іноземних високих гостей підписав розпорядження про запуск Стратегії електронного парламентаризму на 2018—2020 роки. «Це тільки крок, попереду багато роботи, щоб її впровадити, — зауважив Андрій Парубій. — Але коли будується будинок, спочатку затверджується план. Я вірю, що буде достатньо енергії, щоб зробити український парламент більш відкритим і більш європейським. Український парламент працює в непростих умовах, але, як бачите, — він працює і має глибокий внутрішній потенціал і достатньо внутрішньої сили, щоб вирішити будь-яку дискусію та дилему в залі».
У свою чергу голова Комітету Верховної Ради з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко підкреслив: «Цифровизація і цифрова електроніка — це головна рушійна сила економік усього світу».

Юліана ШЕВЧУК.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua

 

ДОВІДКОВО

Стратегія електронного парламентаризму на 2018—2020 роки розроблена на виконання Рекомендацій Місії Європейського парламенту щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. Згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між Верховною Радою України та Європейським парламентом одним із пріоритетів партнерства визначено підвищення прозорості, передбачуваності, ефективності та відкритості діяльності Верховної Ради України.

 

Із рекомендацій «Дорожньої карти» щодо підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України:
* У співпраці з адміністрацією Президента України та Кабінетом Міністрів України рекомендовано розробити стратегію переведення у цифровий формат документообігу, пов’язаного із законодавчим процесом у рамках «законодавчого трикутника».
* Політичний нагляд за виконавчою гілкою влади повинен бути реалізований шляхом розроблення Верховною Радою України разом із Кабінетом Міністрів України уніфікованого формату та структури щорічних звітів міністерств щодо результатів реалізації відповідних програмних документів.

 

Стратегія електронного парламентаризму на 2018—2020 роки визначає такі основні завдання на найближчу перспективу:
* електронний документообіг;
* електронний цифровий підпис;
* персональний кабінет народного депутата;
* корпоративний інтернет-портал для роботи з електронними документами.