Ранкове засідання
6 липня

Відкривши засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій нагадав, що в ці дні чотири роки тому відбулося визволення Краматорська і Слов’янська від російської окупації. «Це був переломний момент у боротьбі України за незалежність, — сказав він. — Перші підрозділи батальйону Кульчицького Національної гвардії зайшли в Слов’янськ та підняли там український прапор, і це показало силу і дух нашої армії. Щиро вітаю жителів цих чудових міст із річницею визволення! Це для нас приклад і нагадування про обов’язок визволити всі окуповані території від російських окупантів. Україна переможе!»

 

Валентин Дідич, Ігор Артюшенко.

 

Степан Кубів, Володимир Гройсман.

 

На вимогу двох фракцій із заявою виступив керівник фракції «Блок Петра Порошенка» Артур Герасимов. Він наголосив: ті, хто в четвер не голосував за оновлення ЦВК, порушили свою обіцянку перед виборцями та «взяли на себе політичну відповідальність за збереження старого складу ЦВК часів Януковича». За його словами, не існує жодної процедурної перешкоди для цього оновлення. Деякі політичні сили, навіть ті, які називають себе демократичними, ставлять під загрозу підготовку і проведення прозорих чергових виборів, їхню легітимність та визнання у світі, сказав він. А. Герасимов нагадав, що Президент вніс подання про призначення нових членів Центральної виборчої комісії ще два роки тому. На прохання окремих політичних сил його було внесено вдруге, але голосування й далі затягується, наголосив народний депутат та підкреслив, що в переліку кандидатів присутні представники всіх політичних сил і це не викликало жодних нарікань до моменту розгляду питання в залі.
На вимогу двох фракцій також виступив очільник «Народного фронту» Максим Бурбак. Він розпочав із того, що подякував колегам по коаліції за те, що вони присутні в залі, наголосивши, що без них було «одиноко». Він висловив переконання, що наступного тижня в демократичний європейський спосіб буде сформовано дієздатну ЦВК і звідти «нарешті виженуть представників, призначених режимом Януковича, навіть із новими орденами».
Водночас парламентарій звернув увагу на події, які відбувалися в Ломачинецькій сільській раді Сокирянського району Чернівецької області. Конфлікт виник у результаті застосування закону про дооб’єднання громад, тому М. Бурбак висловив припущення, що оновлений склад ЦВК допоможе поставити крапку в цьому питанні.
У рамках години запитань до уряду звітувала міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Вона повідомила, що на останньому засіданні уряд схвалив постанову, яка передбачає створення Національного фонду досліджень. Це рішення Л. Гриневич назвала надзвичайно важливою частиною реформи, передбаченої Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність». Ідеться передусім про чіткі й прозорі критерії фінансування, яке стане доступним для кращих колективів науковців та спрямовуватиметься насамперед в інтересах суспільства та економіки країни. Для цього, каже міністр, визначатимуть пріоритетні напрямки фінансування, а фонд стане в цьому одним з ключовим елементів.
Нині 90% фінансування наукової сфери витрачається на оплату оренди приміщень, виплату зарплатні тощо. Тільки 10% того, що держава витрачає на науку, йде на гранти. Таке співвідношення мало б бути хоча б 60 на 40, вважають в уряді. Упродовж 2017—2018 років обсяги бюджетного фінансування науки збільшилися на 69%. «2016-го ми відштовхнулися від 0,16% з державного бюджету і тепер маємо 0,24%, — повідомила міністр. — Наша мета — протягом двох років подвоїти цей показник. Це дуже амбітно для кошторису, але недостатньо для прориву в науці». У контексті цього урядовець зазначила, що нині існують великі проблеми із розподілом тих коштів, що виділяються. Із майже 6,1 мільярда гривень бюджетного фінансування 72,5% йде на Національну академію наук (а це понад 4 мільярди), 20% — видатки Міністерства освіти і тільки 7,5% — на галузеву науку. «Ми як центральний орган влади розпоряджаємося тільки 20% коштів, виділених на науку, — сказала Л. Гриневич. — Нині хочемо, щоб ці гроші були передусім орієнтовані на прозорий розподіл за конкурсом через Національний фонд досліджень. Штучна сегментація наукової сфери обмежує не лише наукову конкуренцію, а й можливості міжвідомчої кооперації. Тому що ми як міністерство не можемо фінансувати Національну академію наук, а академія не може нічого дофінансовувати до спільних робіт в університетах». Натомість у розвинених країнах існують грантові інституції, які підтримують проекти найкращих досліджень і розробок на умовах відкритих конкурсних відборів. Це намагаються зробити і в нас.
Фонд створюється як неприбуткова бюджетна установа і матиме граничну чисельність 60 осіб. Основний напрямок діяльності — грантова підтримка фундаментальних і прикладних наукових досліджень, науково-технічних експериментальних розробок. Діяльність фонду спрямовується Кабміном, а кошти формуються за рахунок держбюджету, добровільних внесків, зокрема іноземних донорів. Фінансування фонду визначатиметься окремим рядком держбюджету. Уперше мають намір видавати не тільки інституційні гранти, а й індивідуальні та колективні. Наприклад, талановита група науковців з різних установ матиме змогу зібратися для роботи над однією темою, і вони зможуть отримати фінансування, навіть якщо не прив’язані до певної інституції. «Ми зробимо прозору систему, яка функціонуватиме і яку буде дуже важко прихилити до корупційних рішень, — наголосила Л. Гриневич. — Але нам дуже важлива синергія з Верховною Радою, щоб забезпечити фонд досліджень належним фінансуванням».
Звертаючись до уряду, представник «Самопомочі» Тарас Пастух порушив тему того, що наші воїни потерпають не тільки на полі бою, а й від зброї, за яку ми сплачуємо з держбюджету. Він, зокрема, навів приклад, коли від міномета загинуло троє хлопців на полігоні в Рівненській області. Прем’єр Володимир Гройсман висловив свої співчуття родинам загиблих. «Безумовно, буде проведено розслідування і будуть результати, — сказав він. — Нам, до речі, варто подивитися на результати розслідування минулого схожого випадку». Глава уряду повідомив, що працює над тим, щоб внести пропозиції щодо посилення урядового контролю над розслідуванням подій, які відбуваються в Збройних Силах.
Народний депутат Михайло Головко запропонував уряду повернути контроль держави над лотереями, а в бюджет — сотні мільйонів з офшорних коштів. «Я за те, щоб приймати правильні закони, які роблять країну сильнішою, і готовий підтримувати ініціативи, які стосуються демонополізації та іншого, які можуть дати додаткові кошти в бюджет, — сказав В. Гройсман. — Але іноді закони мають добру назву, але гнилий зміст». Водночас лотерейний бізнес він назвав тіньовими схемами. «Ми добираємося до контрабанди, а доберемося ще й до лотереї, де тіньові потоки ходять косяками», — сказав він.
Після години запитань до уряду заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд озвучила низку депутатських запитів. А після перерви парламентарії виступали з трибуни з різних питань.
Учора народні депутати вітали з днем народження Івана Мирного.

Надія СМІЯН.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua