З нагоди дворічної співпраці в рамках проекту ЄС—ПРООН «Рада за Європу» відбулася дискусія «Трансформація парламенту: виклики та досягнення», під час якої народні депутати України, керівництво апарату Верховної Ради, представники Євросоюзу, громадськості та експерти обговорили результати реформування українського парламенту на шляху до створення зразкової, демократичної та європейської інституції.
Народний депутат України Світлана Заліщук,
представник ЄС в Україні Мартін Клауке,
Перший заступник Керівника апарату Верховної Ради України — керуючий справами Петро Боднар,
директор Програми розвитку ООН в Україні Янтомас Хімстра.
У березні 2016 року було представлено Рекомендації Місії Європейського парламенту з оцінки потреб під головуванням Пета Кокса щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради. Рекомендації Дорожньої карти були затверджені постановою парламенту (№ 1035-VIII) і стали основою для проведення реформ у контексті євроінтеграції та відданості європейським цінностям. Відтоді здійснено чимало дієвих перетворень і новацій у законотворчій роботі парламенту.
Як зауважив Перший заступник Керівника апарату Верховної Ради — керуючий справами Петро Боднар, два роки тому в законодавчому органі держави отримали можливість стати на новий шлях — подеколи складний, але невідворотний процес реформування українського парламенту. «Втілення амбітної реформи потребує політичної волі та консенсусу політичних груп і фракцій», — сказав П. Боднар.
Результатом спільної роботи стало чимало якісних змін, зокрема, в першому читанні схвалено законопроекти про кількість парламентських комітетів та пропорційний розподіл місць у них, які на наступній сесії мають бути ухвалені в цілому, про електронний документообіг (завдяки чому віднині перебіг законотворення можна відстежувати на мобільних пристроях), проведено перші засідання парламентських комітетів без паперів, затверджено Стратегію електронного парламенту, активізовано співпрацю з профільними міністерствами та відомствами.
Перший заступник Керівника парламентського апарату висловив сподівання, що спільна Дорожня карта між урядом і Верховною Радою дасть змогу ефективно втілювати зобов’язання України перед ЄС на законодавчому рівні. Такою є і позиція Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, наголосив Петро Боднар. Він також високо оцінив підтримку наших міжнародних партнерів під час інституційної реформи парламенту й висловив сподівання на подальшу плідну співпрацю.
Ключовим питанням у Дорожній карті реформ парламенту є статус парламентського апарату. Як зазначали промовці під час дискусії, у світі існують різні моделі функціонування парламентських служб — від повністю незалежного статусу і до частини державної служби. Спільним є те, що служба в парламенті має свою специфіку й особливості, на відміну від органів виконавчої влади. Перший заступник Керівника апарату Верховної Ради розповів, що нещодавно в парламенті ініціювали процес довгострокового планування, проведено дві стратегічні сесії підрозділів апарату та працівників комітетів, готується проект Стратегічного плану. За ініціативи Регламентного комітету створено робочу групу з підготовки законопроекту про парламентську службу, для прийняття якого потрібна політична та експертна підтримка.
«У центрі уваги завжди були і будуть люди, професіонали своєї справи, адже щоденно діяльність законодавчого органу забезпечують понад тися-ча працівників Верховної Ради», — зауважив П. Боднар. За його словами, триватиме навчання та підвищення кваліфікації працівників парламентського апарату, в тому числі через нові інформаційні технології, відбуватиметься обмін досвідом з європейськими парламентами. Цьогоріч призначено стипендії для стажерів в апараті Верховної Ради.
Значним кроком до підвищення відкритості українського парламенту стало схвалення наприкінці 2017 року Комунікаційної стратегії Верховної Ради, мета якої — підвищення довіри до парламенту та сприяння її розбудові на основі передових демократичних практик.
Народний депутат України Світлана Заліщук у свою чергу зазначила, що запорукою успішності всіх реформ в Україні є насамперед ідеї, досвід, підтримка і ресурси міжнародних партнерів, політична воля влади та енергія громадянського суспільства. Парламентарій підкреслила, що програма ЄС—ПРООН допомогла трансформації парламенту в напрямі подальшої відкритості та прозорості.
«Проект ЄС—ПРООН «Рада за Європу» сприяє інституційній розбудові та розвитку спроможності парламенту за рахунок активного надання доступу до парламентських інновацій, залучення міжнародних та національних експертів, партнерства з Європарламентом та провідними парламентами європейських країн та сприяння дієвій участі громадян», — сказав Джонатан Мерфі, керівник проекту ЄС—ПРООН «Рада за Європу».
Водночас заступник Керівника апарату Верховної Ради Микола Шевчук у своєму виступі окреслив проблеми відкритості та транспарентності у контексті реформи парламенту, що мають стати ключем до ефективного діалогу з громадянами.
Юліана ШЕВЧУК.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
ТОП-5 виконаних зобов’язань Плану дій з реформи українського парламенту:
1. Тексти депутатських запитів та відповіді на них публікуються на сайті Верховної ради України.
2. На сторінці законопроекту додано розділ «Проходження».
3. Розпочав роботу Портал відкритих даних Верховної ради України, де одним кліком можна завантажити інформацію про народних депутатів, господарсько-фінансову діяльність, нормативно-правову базу, пленарні засідання, організаційну структуру парламенту.
4. Запитувачі інформації мають виділені місця для роботи у структурних підрозділах апарату Верховної ради України.
5. Розроблено платформу для онлайн-обговорення законопроектів.
У рамках проекту ЄС—ПРООН «Рада за Європу» вдалося реалізувати низку запланованих змін у роботі Верховної Ради:
* Підвищення ефективності законотворчої роботи.
* Сучасний та ефективний апарат Верховної Ради.
* Парламентська прозорість та звітність.
План дій з реформи Верховної Ради включає в себе 20 зобов’язань між парламентом і громадянським суспільством за такими напрямами:
* Доступ до інформації.
* Залучення громадян до парламентських процесів.
* Звітність.
* Технології та інновації.
