До дискусії щодо проекту наказу
«Про затвердження змін до наказу Міністерства освіти і науки України
від 17.10.2012 р. № 1112»
Громадське обговорення зазначеного проекту наказу показало декілька проблем українського суспільства.
1. Громадське обговорення проекту його розробники хотіли би бачити як формальну процедуру, в ході якої більшість громадян погодилась би з їхнім баченням змін у сфері науки і освіти. Такий висновок випливає з того, що розробники проекту свій діалог з представниками наукової сфери розпочали не зі з’ясування суті зауважень, а зі звинувачень, що особи, які побачили у цьому проекті недоліки, не хочуть проведення реформ. Хоча, відповідно до практики демократичних країн, особи, які беруть активну участь в громадських обговореннях, дбають про місцевість, регіон, країну чи про певну сферу суспільного життя. Основне завдання громадських обговорень — виявлення недоліків, передбачення результатів, пошук оптимальних рішень.
2. Розробники проекту хотіли застосувати однакові вимоги до всіх галузей наук. З першого погляду, начебто єдиний підхід, без винятків, є чимось гарним. З другого — якщо підходити до цього не формально, а розглядати по суті, то для будь-якої освіченої людини цілком зрозуміло, що фізико-математичні науки мають зовсім інші функції і завдання, ніж гуманітарні й суспільні. До прикладу, часто згадувані США саме завдяки залученню політичних аналітиків, правників, економістів, управлінців збудували правову, економічно потужну державу.
3. Розробники проекту неефективне управління науковою сферою за часів незалежності України записують до недоліків гуманітарних і суспільних наук. Якщо в попередні роки влада і суспільство недостатньо уваги приділили фізико-математичним наукам, то це не означає, що тепер всі умови мають бути створені лише для цих наук. Виважена державна політика повинна мати стратегію розвитку всіх наук, важливих для будь-якої демократичної, правової держави. Всі успішні країни дбають про свою історію, мову, культуру.
4. Проблеми, наявні в державі загалом і в науковій сфері зокрема — корупція і плагіат, розробники проекту також вважають проявом гуманітарних і суспільних наук. Такий висновок було зроблено на основі того, що в цих науках захищено найбільшу кількість дисертацій. Поза увагою розробників залишився відзначений ними ж факт, що точні науки в Україні протягом багатьох років були незатребувані, відтак отримувати науковий ступінь зі спеціальності, яка не користується попитом, охочих було менше.
5. Розробники проекту негативно оцінюють діяльність українських політтехнологів і чомусь ототожнюють їх з політологами. Останні, на відміну від перших, здійснюють об’єктивний аналіз політичних процесів у країні та надають практичні рекомендації органам влади з огляду на інтереси суспільства, а не окремих політиків чи політичних партій. В дисертаціях і монографіях є багато обґрунтованих і корисних висновків для ефективного розвитку держави. Інша річ, що висновки і рекомендації науковців, і не лише представників гуманітарних і суспільних наук, були мало затребувані органами влади.
6. Приклад Польщі як країни, в котрій є журнали, що входять до наукометричних баз Scopus і Web of Science, заслуговує на особливу увагу. В Польщі створений власний список журналів із зазначенням кількості пунктів за публікацію. В цьому списку вимоги до здобувача наукового ступеня розрізняються залежно від галузі науки. Власне, окремо зазначені й вимоги до суспільних і гуманітарних наук. Крім того, перш ніж рекомендувати польським науковцям друкуватися в журналах, що індексуються в двох вищезгаданих базах, Міністерство науки і вищої освіти Республіки Польща створює відповідні умови. Зокрема, в березні 2018 року міністерство поінформувало, що виділяє кошти на національну ліцензію, яка включає доступ до Elsevier, Springer з програмою Open Choice, Wiley, Nature, Science, Scopus, Web of Science, SciVal, InCites, Scoap3. На сьогодні цей доступ передбачено для 79 польських науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів. У майбутньому міністерство планує забезпечити такою ліцензією всі польські установи, що функціонують у сфері науки і вищої освіти. У травні 2018 року в Сеймі Республіки Польща розпочалося обговорення проекту закону «Про вищу освіту та науку», який є результатом майже двох років консультацій та діалогу з академічною спільнотою. «Конституція для науки» — так називають цю реформу в Польщі передбачає системну підтримку польських наукових журналів. Для дослідників у галузях гуманітарних та суспільних наук запроектовано низку програм і конкурсів.
Які умови створило Міністерство освіти і науки України для розвитку української науки та входження українських науковців до світової наукової спільноти? Питання, як то кажуть, риторичне.
Оксана КУКУРУЗ,
кандидат політичних наук,
старший науковий співробітник
Інституту держави і права ім. В. Корецького
НАН України.
