Парламентська хроніка

Ранкове засідання 5 лютого

Верховна Рада не змогла ухвалити жодного рішення протягом учорашнього пленарного засідання. Єдине питання, яке мали проголосувати, — затвердження календарного плану роботи четвертої сесії Верховної Ради сьомого скликання. Як доповів з парламентської трибуни секретар Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Валентин Матвєєв, відповідно до постанови сесія мала завершити свою роботу 18 липня 2014 року. За час проведення сесії календарним планом передбачалося провести 11 пленарних тижнів, 7 — у комітетах, 6 — з виборцями. Крім того, 11 годин передбачалося для проведення «години запитань до уряду». Однак за постанову в такій редакції проголосували 185 депутатів.

Представники опозиції наполягали на тому, щоб парламент працював у пленарному режимі три тижні поспіль. За цей час, сподівалися вони, вдасться вирішити нагальні проблеми. Однак і ця пропозиція не була підтримана. За неї проголосували 73 обранці. Відтак глава парламенту оголосив про закриття ранкового засідання. Тим часом лідери фракцій мають напрацювати компромісний варіант розгляду конституційного питання з тим, щоб розглянути його сьогодні зранку.

Перед цим представники фракцій мали нагоду висловитися щодо свого бачення процесу внесення змін до Конституції. Так, Андрій Мохник (фракція ВО «Свобода») наголосив, що передусім парламент має зробити реальні кроки до започаткування конституційного процесу. А поки працюватиме тимчасова спеціальна комісія, свободівці наполягають на внесенні до порядку денного та розгляді проекту закону про реабілітацію учасників протесних акцій (автори      І. Швайка та О. Мирний). «Якщо ми цього не зробимо, далі говоритиме вулиця», — наголосив парламентарій.

Олександр Турчинов («Батьківщина») заявив, що вся країна чекає на реальну зміну влади. «Людей не цікавить ім’я наступного Президента. Людей цікавить питання, чи буде змінена система влади», — сказав він. Звертаючись до фракції Партії регіонів, він зауважив: «Сповзання України в прірву — це наша відповідальність перед країною, нашими дітьми. Тому треба припиняти розмови, затягування часу. Треба приймати рішення щодо відновлення конституційного ладу України, який був незаконно зламаний у 2010 році».

Для цього, за словами парламентарія, потрібні реальні кроки. Зокрема, фракція «Батьківщина» запропонувала внести зміни до закону про Конституційний Суд. «Відповідно до них Конституційний Суд може сам виправити своє рішення. І голосування за цей закон може відбутися вже сьогодні за наявності політичної волі», — сказав він.

Представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко (Партія регіонів), у свою чергу, зазначив, що Конституційний Суд у 2010 році розглядав звернення депутатів і не лише від більшості. «Суд визначив, що була порушена процедура під час ухвалення змін до Конституції. Відповідно, закон є неконституційним. Але ми не повинні вішати один на одного ярлики, звинувачувати один одного», — сказав він. За словами депутата, на цей час є готовність співпрацювати.

Це «той крихкий, але грунт для компромісів», додав він.

Лідер фракції КПУ Петро Симоненко наголосив, що внесення змін до Конституції має відбуватися виключно у відповідності до її 13 розділу. Він нагадав, що Компартія вже внесла свої пропозиції щодо змін до Основного Закону. «За змістом це скасування посади Президента. І ці криваві події засвідчили, що боротьбу за посаду глави держави треба зупинити. Це проведення референдуму щодо обмеження повноважень гаранта і визначення України як федеративної республіки», — сказав він.

Віталій Кличко, лідер фракції «УДАР», закликав депутатів зробити все, щоб зупинити кризу. «Багато людей вийшло на Майдан і не лише у Києві. Бо в країні не працюють закони, немає перспектив, справедливості. Люди вимагають перезавантажити систему. Один із шляхів — це дати можливість розподілити владу, повернувшись до Конституції 2004 року», — наголосив депутат. Водночас він зазначив, що громадяни чекають рішень, а не забалакування. «Якщо ми не ухвалимо це рішення, це буде новий виток ескалації. Хочу всіх попередити: маємо зробити все, щоб цього не відбулося. Тому один із шляхів виходу — повернення до Конституції 2004 року. Вже потім можемо говорити про новий Основний Закон. У нас буде достатньо часу, щоб проговорити, пропрацювати новий варіант», — зауважив він.

Виступаючи від позафракційних депутатів, Володимир Литвин висловив думку, що цей пленарний тиждень мине без плідних переговорів. Проте наголосив, що потрібен швидкий і розумний компроміс. Такий компроміс, який би виключав силовий сценарій подальшого розвитку подій в Україні. За словами В. Литвина, діалог треба провести у двох вимірах. Перший — це виведення країни з конфлікту. Другий — визначення системи, за якою належить організувати Україну. «Ці дві проблеми треба спільно обговорювати для того, щоб можна було підготувати документ, який би мав силу закону, за умови погодження і підписання цього документа Президентом і депутатами у кількості від 226, але бажано 300 голосами», — зауважив парламентарій. У цьому документі, на думку В. Литвина, треба передбачити принципи формування Кабінету Міністрів. Дати відповіді на всі запитання, які поставило суспільство, та окреслити підходи, засади та принципи функціонування країни. А також покрокові дії щодо зміни Конституції з конкретними датами. Крім того, у документі мають бути передбачені запобіжники, щоб уникнути його можливого невиконання. Такими запобіжниками, на думку депутата, можуть стати імперативний мандат і формування уряду виключно фракціями. «Це може бути темою для дискусії на рівні керівників фракцій, — зазначив він. — Інакше ми все забалакаємо. А країна чекати не буде».

А на початку ранкового засідання глава парламенту нагадав, що у вівторок увечері в результаті зіткнення маршрутного таксі та потяга у Сумській області загинуло 13 осіб, ще п’ять зазнали травм. Володимир Рибак висловив співчуття всім постраждалим та сім’ям загиблих. Верховна Рада вшанувала їх пам’ять хвилиною мовчання.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

ЦИТАТА

Представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко (Партія регіонів):

— Є нормальний конструктивний діалог, є нормальна пропозиція «Батьківщини», яка дає можливість рухатися вперед по відновленню Конституції та парламентсько-президентської республіки. Є готовність утворити спільну робочу групу, до якої б увійшли представники всіх фракцій, залучити до неї представників робочої групи, яку створив Президент. Це дасть змогу найближчим часом вийти на узгоджений текст, який можна буде проголосувати у Верховній Раді.

Ростислав Павленко, Сергій Матвієнков, Ірина Геращенко.

Дмитро Шенцев, Андрій Кожем’якін.