Поромна переправа Орлівка - Ісакча: до відкриття залишилося вже недовго
Здавалося б, сама природа підказала людині місце для побудови переправи через повноводний Дунай — у районі села Орлівка Ренійського району. Тут, на самому півдні Одеської області, ріка звужується до 900 метрів. Історія зберегла свідчення, що зі стародавніх і до новітніх часів саме в цьому місці переправлялися через Дунай військові підрозділи, торговельні каравани.
Навпроти Орлівки розташоване румунське місто Ісакча, що володіє потужним транспортним кластером. До слова, це найвужча частина Дунаю, на протилежній, румунській стороні вже побудовано два причали. Також саме в цьому місці є прямий доступ до європейського коридору E87, який проходить через Ісакчу й з’єднує напряму з найбільшим румунським морським портом Констанцою.
Якщо проїхати вздовж українсько-румунського кордону по лінії Дунаю, то можна побачити, що протягом 190 км немає жодного мосту або пропускного пункту. Для порівняння, між Болгарією та Румунією побудовано два мости та сім поромних переправ.
Рішення урядів України та Румунії про спорудження в цьому районі поромної переправи Орлівка — Ісакча експерти вже сьогодні називають транспортною революцією на Нижньому Дунаї.
Поромна переправа у районі села Орлівка Ренійського району Одеської області.
...І скоротяться великі відстані
Потрапити з України до Румунії сьогодні можна двома шляхами. Перший — через прикордонні переходи в Чернівецькій та Закарпатській областях. Це суттєво подовжує маршрут, спричиняє перевитрату пального та часу. Другий шлях — транзитом через Молдову. Для цього потрібно пройти чотири пропускні пункти, оплатити додаткові витрати на транзитні, екологічні та транспортні збори. Молдовська сторона щорічно на українських автомобілістах і вантажоперевезеннях заробляє майже 12 млн дол., адже автомобільний трафік — величезний.
Для розвитку України важливий південний маршрут — через нього спрямований основний потік автотранспорту з Балканських країн до Києва і центральної, східної України, а також Росії, Білорусі.
Згідно з попередніми домовленостями з румунською стороною на поромній лінії (відстань 900 м) постійно працюватиме два пороми — один українського оператора й другий — румунського, що дасть змогу запровадити графік руху поромів як мінімум кожні 30 хвилин. Щодня поромна переправа Орлівка — Ісакча зможе перевозити в кожному з напрямків мало не тисячу одиниць транспорту й тисячу пасажирів.
Можна прогнозувати, що автомобільний трафік у цьому напрямку може збільшитися в рік з нинішніх 130 тис. одиниць до півмільйона. Вартість проїзду на українській переправі буде значно нижчою, ніж у закордонних аналогах. Наприклад, легковий транспорт коштуватиме 10 євро, замість 18 євро в інших балканських країнах.
Бюрократичні рогатки сповільнюють темпи будівництва
В Україні оформлення дозвільних документів на будівництво далося інвесторові нелегко. Як зазвичай буває в нашій країні, навіть перед найперспективнішими проектами — гори перешкод.
Спочатку був затверджений детальний план Ренійською районною державною адміністрацією. Після інвестор викупив приватні земельні паї та передав їх державі.
Відповідно до проекту інвестор побудує всю інфраструктуру, необхідну для повноцінного функціонування міжнародного пункту пропуску з передачею всіх необхідних приміщень прикордонним, митним, транспортним та іншим службам безплатно або за символічну плату в 1 грн.
Одна з головних перешкод, що її вдалося подолати завдяки політичній волі Одеської ОДА, полягала в принциповій обставині. Справа в тому, що переправа Орлівка визначена за українським законодавством як місцева переправа (в Україні існують місцеві, міжнародні та міждержавні), а в Румунії і ЄС дозволені тільки міжнародні переправи — іншого визначення немає.
Тому інвесторові довелося пройти складну процедуру в три етапи. Перше — обмінятися зверненнями на рівні урядів Румунії та України. Потім ці дві сторони уклали міжурядовий договір, і тільки після цього ратифікували його.
Хоча строк окупності об’єкта досить великий — 7—8 років, але тут важливо зазначити, яку роль він відіграє в загальній ідеології розвитку інфраструктури країни.
Країна нарешті використовуватиме своє вдале географічне положення — закладається основа для перетворення південного регіону та держави загалом на найважливіший транспортний вузол східної Європи.
Переправа розташована в найвужчому місці Дунаю — ширина ріки не перевищує 900 метрів. Одеське бюро проектування й експертизи, що готувало проект, врахувало також незначну глибину ріки біля причалу поруч із Орлівкою — 2 м 50 см, осідання порома становитиме — 1 м 50 см. З української сторони в проект також входять дорога загального користування, складський комплекс, наявна дамба, причальна споруда, що її використовують прикордонники для охорони.
Народна дипломатія
День села Орлівка відзначається 22 травня. Торік уперше в гості до сусідів на свято прибула делегація з румунської Ісакчі. Її очолив примар Ісакчі Анастасе Морару.
Румунські гості назвали поромну переправу, яку тут будують, «мостом у Європу» і висловили впевненість, що після її відкриття всі населені пункти в радіусі 30—40 км зроблять величезний стрибок у своєму розвитку.
У свою чергу представник українського інвестора ТОВ «Поромний комплекс Орлівка» Віталій Нікула повідомив, що їхня фірма виконала такий обсяг робіт — на території площею 6 га піднято ґрунт на 1,70 м, підведені лінії електропередач, дві альтернативні лінії зв’язку, побудована й уведена в експлуатацію водонапірна башта, побудована підстанція, по периметру висаджені дерева, які укріплятимуть берег і служитимуть живоплотом між переправою та землями сільської ради.
Під час зустрічі порушувалося також питання про намір Орлівки взяти участь у транскордонній програмі «Румунія — Україна 2014—2020». Беручи участь у ній, українське село разом із румунськими сусідами — містом Ісакчею і комуною Лункавиця — зможуть розділити між собою європейські фонди в розмірі 2—3 млн євро за кожен проект (співфінансування кожної зі сторін із місцевого бюджету — 10%). Першим кроком на шляху до реалізації цих цілей може стати угода про побратимство між українським і румунськими населеними пунктами, прийнята на рівні місцевих рад. За словами представників румунської делегації, угоди про партнерство вже у розробці.
— Скоро розпочнеться процес освоєння європейських фондів у рамках транскордонної програми «Румунія — Україна». Ці фонди можуть бути залучені як Орлівкою, так і іншими населеними пунктами Одеської області разом із поселеннями Тулчинського повіту. Ми можемо складати спільні проекти на мільйони євро як туристичного, так і культурного спрямування. Сьогодні ми обговорили із сільським головою Орлівки перший етап, у рамках якого ми маємо визначити об’єкти з обох сторін, які ми б хотіли розвивати. Це необхідно для того, щоб бути готовими до подачі спільних проектів до моменту відкриття ліній фінансування в Румунії. Наприклад, ми можемо разом будувати та ремонтувати дороги, амбулаторії, лікарні, будинки культури, школи, спортивні зали й інші об’єкти, що спричинить двосторонній розвиток з обох боків», — зазначив примар комуни Лункавиця Штефан Іліє.
Сільський голова Орлівки Михайло Куванжі позначив головні об’єкти в селі, які найбільше потребують фінансування й на ремонт яких подаватимуться заявки для залучення європейських грантів:
— Йдеться про інфраструктурні та соціальні об’єкти. Зокрема, на сьогодні у селі є проблема з водопостачанням, тому ми плануємо подати заявку і сподіваємося отримати грант щодо забезпечення населеного пункту питною водою. Сільський водогін було побудовано ще в 1970-х роках, і він потребує капітального ремонту. Актуальне також питання ремонту доріг. Але тут важливо не робити помилок — спочатку ми повинні відремонтувати водогін, а потім зайнятися асфальтуванням вулиць, щоб не доводилося потім зривати нове покриття».
На думку представників румунської делегації, будівництво переправи та ремонт доріг відкриють доступ для європейських туристів до цих територій, що дасть змогу створювати нові робочі місця і розвивати сферу послуг.
В’ячеслав ВОРОНКОВ.
Фото з сайту https://traffic.od.ua
Одеська область.
ДОВІДКА
Транспортний коридор через Орлівку — Ісакчу скорочує до 200 кілометрів шлях з Одеси до Причорноморських регіонів Румунії, Болгарії, Туреччини, а також деяких районів Греції.
При скороченні відстані й часу на процедури контролю сумарний виграш за часом становитиме 10—12 годин.
ДОВІДКА
Поромна переправа стане потужним поштовхом для розвитку депресивних районів Придунайського регіону обох країн. Як результат, місцеві жителі отримають робочі місця, держава — податки, а інвестор поверне свої гроші.
ДОВІДКА
Будівництво поромної переправи почалося три роки тому. Обсяги будівельно-монтажних робіт становлять 12 млн євро. За європейськими масштабами — інвестиції не такі вже й великі. Але для півдня Одеської області — це вражаючий фінансовий показник.
Будівництвом займається українське ТОВ «Поромний комплекс Орлівка» і румунська компанія «МБС — Інвест» за підтримки англійських і кіпрських інвесторів.
КОМПЕТЕНТНА ДУМКА
Штефан ІЛІЄ, примар комуни Лункавиця (Румунія):
— Ми віримо, що протягом п’яти років кількість робочих місць, зокрема й у туристичній сфері, зросте в багато разів. Ви побачите, що тут почнуть будувати нові пансіонати, в яких місцеві жителі Орлівки зможуть приймати гостей в народних традиціях, так, як вони цьому навчилися від дідів і прадідів. Цей вид зеленого туризму отримує дедалі більшу популярність і розвивається в Румунії та в інших сусідніх країнах. Приїжджаючи сюди, європейський турист хоче жити в селянському будинку й почуватися так, як почувалися колись наші предки.
До завершення будівництва поромної переправи Орлівка — Ісакча залишилося кілька місяців. Її відкриття відбудеться за будь-якої погоди.
