У Києві на Майдані Незалежності та прилеглих вулицях тривають акції протесту. Обстановка спокійна, декілька сотень протестувальників охороняють барикади та палатки. На вулиці Інститутській, біля виходу з метро «Хрещатик» окрім барикад з’явилися саморобні металеві «їжаки» проти техніки та дерев’яна оглядова «вишка», з якої чергові мітингувальники спостерігають за урядовим кварталом, що охороняється міліцією та бійцями внутрішніх військ. На парканах і огорожах розвішано оголошення про зниклих безвісти людей.
Кордон силовиків на Інститутській знято, перекриті лише вулиця Грушевського — внизу біля стадіону «Динамо» та вгорі біля Будинку офіцерів, вулиці Садова, Шовковична та Липська. До урядового кварталу можна пройти лише за перепустками чи журналістськими посвідченнями. Біля Європейської площі встановили новий великий екран, з якого транслюють фільми, їх можуть дивитися і силовики. Зокрема, художню кінострічку «Дев’ята рота» про війну в Афганістані, документальні фільми про історію української державності. Крутили навіть мультфільми — наприклад, «Чіполіно».
Серед останніх політичних подій на Майдані — заява лідера «Правого сектору» Дмитра Яроша про можливу участь кандидата від цієї політичної сили на президентських виборах у 2015 році. «Ми не виключаємо, що «Правий сектор» висуне свою кандидатуру на виборах. Але поки що про це рано говорити», — сказав Д. Ярош в інтерв’ю «Українській правді».
МВС на своєму офіційному сайті оприлюднило фотографії з будівлі Міністерства агрополітики, яке було захоплено активістами «Спільної справи» та «Свободи», а звільнено 29 січня. Ці знімки свідчать, що приміщення міністерства засмічені та захаращені меблями.
І хоча зовні на Майдані нині «все спокійно», політики закликають людей «не розслаблятися». «Розслаблятися не варто, попереду ще тривала боротьба, — заявив народний депутат від ВО «Свобода» Руслан Марцінків. — Майдан має стати більш потужним і поширитися на всю Україну». При цьому депутат застеріг, що «регіонали» спробують повісити на Майдан відповідальність за загрози розколу країни, падіння гривні, ймовірний дефолт країни без зовнішніх кредитів тощо.
Апеляційний суд Києва двом підозрюваним пом’якшив запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт. Ще одного затриманого суд залишив за ґратами. Про це повідомила прес-служба столичної прокуратури.
Загалом, за даними відомства, із 64 підозрюваних у масових заворушеннях 26 осіб перебувають під вартою, 36 — відпущені під домашній арешт, з одного взято особисте зобов’язання, ще одним підозрюваним внесено заставу. Розгляд 10 справ відкладено на 11 лютого.
* * *
Тим часом у Маріїнському парку триває мітинг прибічників влади під гаслом «Стоп Майдан». Люди ходять по парку, гріються біля бочок із дровами. Зі сцени біля Верховної Ради лунає патріотична музика та пісні часів Великої Вітчизняної війни. Встановлено декілька великих армійських палаток, у яких можна відпочити, працюють польові кухні. Активісти біля палаток представляються представниками громадської організації «За порядок», яка, за їх словами, планує проводити безстрокову акцію протесту «за наведення порядку в Києві». Дехто із мітингувальників тримає гасла «До визволення Києва залишилося 11 днів». Перед мітингувальниками виступають народні депутати з фракції Партії регіонів, котрі критикують дії опозиції і закликають до єдності та пошуку компромісу. Парламентарії переконують у тому, що наразі відсутні законні та юридично коректні механізми повернення до редакції Конституції зразка 2004 року, на чому наполягає опозиція.
Зокрема, народний депутат від Партії регіонів Дмитро Шпенов, котрий у 2010 році представляв у Конституційному Суді позицію 252 народних депутатів у справі про неконституційність Закону «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року, наголосив, що запропонований опозиційними політичними силами «Акт про відновлення Конституції» є незрозумілий для сучасної юридичної науки документ. Він нагадав, що є лише один шлях внесення змін до Основного Закону, який детально виписано в XІІІ розділі Конституції. «Будь-які спроби прийняття псевдоправових чи напівправових актів не приведуть до жодних позитивних наслідків», — сказав Д. Шпенов. — Нагадаю, що саме порушення встановленого порядку внесення змін до Конституції і призвело до того, що Закон про внесення змін до Конституції від 8 грудня 2004 року було визнано неконституційним. Окремі політики намагаються знову наступити на ці граблі». На думку політика, чинна Конституція України справді потребує доопрацювання, що констатував і Президент, прийнявши рішення про створення Конституційної асамблеї, яка нині опрацьовує нову редакцію Основного Закону. Однак така робота має вестися на професійному рівні, а зміни до Конституції вноситися з дотриманням встановленої процедури.
Київ. Маріїнський парк. Акція прихильників Партії регіонів на підтримку чинної влади.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
