Це передбачає зареєстрований у парламенті президентський законопроект про внесення змін до Податкового кодексу щодо податку на виведений капітал (№ 8557), який учора презентували представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко та голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.
«Цей довгоочікуваний українським бізнесом законопроект — найбільша і найрадикальніша податкова зміна за останні декілька десятиліть існування незалежності України», — сказала І. Луценко та підкреслила, що його метою є спрощення ведення бізнесу, створення податкових стимулів для залучення підприємцями внутрішніх інвестицій, створення умов для детінізації економіки. При цьому І. Луценко навела оцінку Українського інституту майбутнього, який прогнозує, що внаслідок ухвалення цього законопроекту за п’ять років обсяг внутрішніх інвестицій в економіку України становитиме від 15 до 20 мільярдів доларів США. «Це інвестиції наших підприємств, які вкладатимуть їх у власний розвиток та в капіталізацію виробництва, оскільки це буде вигідно у зв’язку з неоподаткуванням таких операцій», — підкреслила парламентарій.
Крім того, І. Луценко зауважила, що коли бізнес матиме змогу за рахунок отриманого прибутку докапіталізувати підприємства, то й банки охочіше даватимуть їм дешевші кредити.
Голова профільного комітету Н. Южаніна також відзначила важливість того, що бізнес нарешті дочекався реєстрації законопроекту щодо податку на виведений капітал замість податку на прибуток. «Ми вже три роки разом з експертами доводимо, наскільки позитивно на економіці України позначиться запровадження податку на виведений капітал», — наголосила вона та зауважила, що тенденції до заміни податку на прибуток податком на виведений капітал мають місце в багатьох прогресивних країнах, адже це дозволяє боротися з так званим «вимиванням» бази оподаткування чи, іншими словами, несплатою податку на прибуток в країнах, де якраз і створюється додана вартість. «Бо податок на прибуток якраз дуже легко «оптимізувати» і цим через прогалини в законодавстві упродовж десятиліть користуються наші платники податків», — зазначила Н. Южаніна.
Одним з найважливіших завдань цього законопроекту голова комітету назвала створення умов для поповнення підприємствами обігових коштів, що дозволить розпочати оновлення зношених на 60—80% основних засобів виробництва. Крім того, запровадження замість податку на прибуток податку на виведений капітал значно спрощує його адміністрування та значно зменшить можливості контролюючих органів для утиску його платників. «Нинішня система дозволяє контролюючим органам вивчати всі бухгалтерські документи, що може призвести до суб’єктивного висновку ревізора, адже він, не маючи спеціальної освіти та не знаючи технології виробництва, не може перевіряти собівартість того або іншого продукту чи послуги.

Сергій ЛАВРЕНЮК.

 

ДОВІДКОВО

Законопроект № 8557 передбачає заміну з 1 січня 2019 року податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал. При цьому на три роки (до 31 грудня 2021 року) дозволяється застосування податку на прибуток підприємств банками за їх рішенням. Також передбачається, щоб сума дивідендів, що виплачується за 2018 рік (а для банків, які продовжили сплату податку на прибуток підприємств після 1 січня 2019 року, за 2021 рік), не оподатковуватиметься податком на виведений капітал у межах обсягу оподаткованого прибутку, з якого раніше був сплачений податок на прибуток підприємств.
Об’єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу.
Пропонується застосовувати такі ставки податку на виведений капітал:
— 15% — до операцій з виведення капіталу;
— 20% — до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, що оподатковуються за ставкою 5%);
— 5% — до коштів, сплачених на виконання боргових зобов’язань пов’язаним особам-нерезидентам (у разі перевищення сукупної суми боргових зобов’язань перед всіма пов’язаними особами-нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 разу (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, — більш як у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є низькоподатковою юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).