Голова Верховної Ради України Андрій Парубій на прес-конференції «#Безпека і розвиток» для журналістів центральних і регіональних ЗМІ підбив підсумки роботи восьмої сесії парламенту восьмого скликання. Подаємо основні акценти, які пролунали у відповідях глави парламенту на запитання медіа.
Серед основних здобутків сесії Андрій Парубій назвав схвалення законів «Про Вищий антикорупційний суд України», «Про національну безпеку України».

«Це був непростий сезон і це була непроста весна. Багато хто казав, що Український парламент не буде працювати напередодні виборчого року, напередодні президентської виборчої кампанії. Непрості були дискусії в залі. Але відповідальність допомогла в прийнятті тих рішень», — наголосив Голова Верховної Ради.
Говорячи про Закон про нацбезпеку, глава парламенту підкреслив: «Цей Закон важливий не тільки для реформування Збройних Сил України, цей Закон є вкрай важливий для інтеграції України в НАТО. Прийняття цього Закону є віховим рішенням для реформи усього сектору безпеки і оборони».

Антикорупційний суд

Ще одним ключовим рішенням А. Парубій назвав ухвалення Закону «Про Вищий антикорупційний суд», за який проголосувала конституційна більшість — 315 народних депутатів. «Цим ми завершили формування цілісної антикорупційної інфраструктури, — сказав Голова Верховної Ради. — У Законі «Про Вищий антикорупційний суд» чітко визначено юрисдикцію, на яку поширюється Антикорупційний суд, створено всі необхідні правові та фінансові механізми для його успішної роботи. Ми визначили і сформували чіткі вимоги щодо забезпечення прозорості конкурсних процедур із відбору суддів Вищого антикорупційного суду. А також убезпечили Вищий антикорупційний суд від будь-якого можливого тиску органів влади чи інших організацій та структур — як українських, так і закордонних».
Важливим також є те, що в Законі враховано рекомендації Венеційської комісії. Зокрема, що міжнародні експерти мають право вето для недопущення обрання недоброчесних і непрофесійних суддів.
Важливим також є прийняття упродовж минулої сесії таких законів: «Про дипломатичну службу», «Про валюту», «Про інтелектуальну власність», «Про залучення іноземних інвестицій», «Про стратегічну екологічну оцінку». Кожен із цих законів потребував пошуку компромісу в залі, й парламент продемонстрував, що здатний до узгоджених рішень.
Осінь реформ:
* Судова
* Освітня
* Пенсійна
* Медична
* Виборча

Скасування депутатської недоторканності

Глава парламенту сподівається, що до завершення своєї каденції Верховна Рада зможе внести зміни до Конституції, скасувавши депутатську недоторканність.
«Сподіваюсь, що ми зможемо ці етапи пройти і прийняти до кінця цієї каденції зміни до Конституції про зняття депутатської недоторканності», — сказав А. Парубій.
Його прогноз: парламент у вересні-жовтні після доопрацювання президентського та депутатського законопроектів про скасування недоторканності направить їх до Конституційного Суду для надання висновку. І вже на наступній сесії зможе 226 голосами попередньо схвалити його, а вже на десятій сесії не менш ніж 300 голосами — ухвалити кінцеве рішення.
«Мені здається, що той факт, що це буде виборчий період, може вплинути позитивно на голосування», — додав А. Парубій.

Кадрові питання

Парламент поставив крапку у вирішенні низки важливих кадрових питань: обрано Голову НБУ (Яків Смолій), Голову Рахункової палати (Валерій Пацкан), Обмудсмена — Уповноважений з прав людини (Людмила Денісова), аудитора НАБУ від Верховної Ради України (Володимир Василенко). «Боргом» парламенту залишилося питання звільнення і призначення членів ЦВК, що має бути вирішено на початку наступної, дев’ятої сесії з вересня.
«Всі питання були успішно вирішені, залишився один борг — це ЦВК. До останнього тижня тривали консультації, але народні депутати не змогли дійти порозуміння», — відзначив А. Парубій, висловивши переконання, що питання ЦВК буде розглянуто парламентом одним із перших восени.

Оновлення ЦВК

Голова Верховної Ради наголосив, що оновлення складу Центральної виборчої комісії має відбутися до початку виборчої кампанії в Україні.
«Переконаний, що ЦВК має бути оновлена чимшвидше, — сказав А. Парубій. — Ми не можемо і не маємо жодного права входити у виборчий сезон зі старим складом ЦВК, це неприйнятно». За його словами, ключова дискусія виникла через розбіжності в кількості поданих кандидатів і тих, які повинні бути затверджені парламентом. На 13 вакантних місць у ЦВК було подано 14 кандидатів, і кожна фракція побоювалась, що втратить «свого» кандидата.
«У тому і була дилема, тому що виникало питання, а кого треба відсіяти, — пояснив Голова Верховної Ради. — І від того наростала недовіра всередині залу, що когось доведеться відсіяти, і зробити це непублічно, зробити це нечесно. І кожна фракція, особливо з малих опозиційних фракцій, боялася, що, власне, щодо них будуть зроблені ці дії. І тому вони просили прозорості й зрозумілості в цьому питанні».
Водночас А. Парубій відзначив: «Це не конфлікт, а бойове злагодження, яке відбувається у парламенті. Проходить дискусія по питанню ЦВК. Так буває, що дискусії йдуть між різними політичними силами... Йдуть робочі відносини і робочі дискусії, і я впевнений, що вони у вересні завершаться прийняттям спільного рішення по ЦВК».
За його словами, якщо фракція БПП не передумала відкликати свою кандидатуру до складу ЦВК, то голосування пройде за декілька годин.

Міжнародна діяльність

Голова Верховної Ради також відзначив, що за цей період Верховна Рада активізувала міжнародну діяльність. «Парламентська дипломатія стає все більш і більш популярною у світі й наші парламентські делегації під час цієї сесії продемонстрували дуже злагоджену і плідну роботу», — сказав А. Парубій.
Особливо плідною стала співпраця українського парламенту з парламентами країн Балто-Чорноморського поясу, а також Польщі, Молдови, Грузії.
Голова Верховної Ради висловив переконання, що міжнародна співпраця поглиблюватиметься.
* VI сесія Парламентської Асамблеї ЄС — Східні сусіди (ПА «Євронест» та 50-та Асамблея ПАЧЕС (Київ, 29.10 — 01.11.2017 р.)
* Міжнародна парламентська конференція парламентів України, «Східне партнерство і сучасні виклики безпеки» (Київ, 09.06.2018 р.)... Молдови та Грузії — «Східне партнерство і сучасні виклики безпеки» (Київ, 09.06.2018 р.)
* Проголошено створення Міжпарламентської асамблеї Грузія — Молдова — Україна

Реформа парламенту

Багато кроків здійснено на шляху реформування українського парламенту. Упродовж восьмої сесії було прийнято у першому читанні рішення про зменшення з наступного скликання парламенту кількості комітетів — до двадцяти.
«Ми взяли амбітну мету — затвердити вичерпний перелік тих 20 комітетів, які повинні бути в структурі Верховної Ради України», — сказав         А. Парубій.
Також за основу прийнято законопроект про розподіл комітетів відповідно до метода Д’Ондта — щоб кількість парламентських комітетів відповідала кількості міністерств в уряді.
Ще одна новація — запровадження електронної ID-картки для всіх народних депутатів, яка водночас фіксуватиме і реєстрацію, і голосування парламентаріїв — як у сесійній залі, так і під час засідань комітетів, а також діятиме як пропуск при вході до Верховної Ради. Андрій Парубій висловив сподівання, що ця ініціатива може бути реалізована вже наступного року, а в тестовому режимі запрацює з осені.
«Одне із головних завдань, яке стоїть перед нами, — це введення електронної картки для усіх народних депутатів, щоб і вхід в зал Верховної Ради України, і голосування на комітетах, і голосування у Верховній Раді України відбувалися за однією електронною карткою», — сказав Андрій Парубій.
Досвід запровадження електронної картки Верховна Рада переймає від Європарламенту. Апарат парламенту вже активно працює над реалізацією цієї реформи спільно з фахівцями Європарламенту.
* Тематичні порядки денні пленарних засідань
* Скорочення кількості комітетів (перше читання)
* Формування складу комітетів за принципом Д’Ондта
* ID-картка народного депутата
* Розробка Комунікаційної та ІТ-стратегій

Чому не заслухали звіт уряду

Голова Верховної Ради висловив думку, що парламент не зміг заслухати у сесійній залі звіт Кабміну про результати діяльності за 2017 рік «через насичений порядок денний» і «велику кількість більш прерогативних питань». І висловив сподівання, що звіт уряду буде заслухано наступної сесії.
«Щодо звіту, то, очевидно, це скоріше питання наступного сезону політичного, коли ми будемо говорити про бюджет і, відповідно, про зміни до бюджету», — сказав        А. Парубій.
«Для мене особисто було важливо вийти на ті рішення, які були прерогативними, адже заслуховування уряду передбачає рішення, яке не є ключовим, яке не тягне відставки, яке не тягне продовження роботи... Це швидше ритуальна дія», — зауважив Голова Верховної Ради.

Єдина православна церква

Це питання Голова Верховної Ради вважає одним з фундаментальних питань розвитку Української держави. Дискусія на тему створення Єдиної православної церкви в Україні набула широкого розголосу в суспільстві.
«Одна православна автокефальна церква — це фундамент для того, щоб ми припинили будь-які намагання Росії протиставляти українців між собою за будь-якою ознакою, але за релігійною у більшій мірі», — заявив Андрій Парубій.
«Ми очікуємо певних позитивних рішень за результатами Синоду, можливо, вони будуть не визначальними, можливо, вони будуть етапними. Адже процес надання Томосу, автокефалії — це процес, який має свої певні етапи, — сказав Андрій Парубій. — Я дуже вірю, що ми зможемо дочекатися цього рішення і нашими молитвами, і нашими зусиллями. Ми дочекаємося створення в Україні Української православної помісної автокефальної церкви».
Андрій Парубій висловив думку, що після отримання автокефалії Українською православною церквою відбудеться масовий перехід до неї вірян із Московського патріархату.
«Із моменту отримання Томосу ми будемо бачити масовий перехід православних християн, які сьогодні формально перебувають у Московському патріархаті, в єдину українську церкву», — вважає глава парламенту. Він висловив сподівання, що питання про надання Томосу Українській православній церкві вирішиться протягом цього літа-осені.
* 19 квітня 2018 р. Верховна Рада проголосувала за Постанову про підтримку звернення Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію православній церкві в Україні.

Зміна виборчого законодавства

Голова Верховної Ради висловив сподівання, що парламент розгляне на початку наступної сесії — у вересні або на початку жовтня — проект Виборчого кодексу в другому читанні.
«Виборчий кодекс має бути прийнятий за рік до парламентських виборів. Тобто він має бути поставлений на розгляд у залі у вересні, максимум — на початку жовтня», — сказав Андрій Парубій. При цьому він зауважив, що розуміє, як непросто буде знайти голоси. «Це має бути дуже професійно підготовлений законопроект», — додав він. За словами Голови Верховної Ради, робоча група Комітету з питань правової політики та правосуддя опрацьовує проект Виборчого кодексу, вже розглянула половину із 4,5 тисячі поданих поправок до законопроекту.
«Але у мене є велика надія, що вдасться вийти на 226 і більше голосів», — заявив Андрій Парубій.

Створення комітету з розвідки

Ухвалення Закону про національну безпеку передбачає подальше прийняття низки законів у розвиток.
«Закон про нацбезпеку рамковий — він передбачає ще цілий ряд законів: це і про Службу безпеки, і про лібералізацію торгівлі у військово-промисловій сфері, і закону про розвідку, і про створення комітету з розвідки в структурі Верховної Ради України. Це наш план на осінь. Але прийняття закону про нацбезпеку — це база для реформи усього сектору безпеки», — зазначив А. Парубій.

На шляху до Євроінтеграції

Верховна Рада продовжує ухвалювати закони на виконання зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. «Ми спільно з урядом, я хочу віддати належне і Комітету з євроінтеграції, і профільному міністру, і Віце-прем’єр-міністрові і Прем’єр-міністрові Володимиру Гройсману. Ми склали загальну спільну «Дорожню карту» тих законопроектів, які необхідно прийняти для виконання Угоди про асоціацію», — наголосив Андрій Парубій.
За його словами, було складено загальний список із 57 законів, і майже 20 законів були прийняті або в цілому, або в першому читанні і відповідно чекають свого рішення і на осінь. «Це амбіційна мета, але в цьому напрямку вже зроблено дуже вагомі й рішучі кроки», — підкреслив Голова Верховної Ради України.

Юліана ШЕВЧУК.

 

ФАКТ

Упродовж восьмої сесії Верховної Ради України восьмого скликання ухвалено 88 законів у цілому. У першому читанні — 49 законопроектів. Підтримано 37 постанов. Загалом прийнято понад 200 позитивних рішень із різних сфер.