Покупці знайшлися на батьківську хату Олександра Сауляка у віддаленому від Вінниці селі Вила-Ярузькі Чернівецького району. Ними виявилися японка і росіянин. Тепер судять і продавця, і покупців. За що?
На знімку: японка Ацуко залишається з п’ятьма дітьми в селі на Вінниччині, незважаючи на вимогу покинути територію держави.
Покупців вистачало
Коли в Олександра Сауляка померли батьки, він розмістив оголошення про продаж їхньої хати в селі Вила-Ярузькі Чернівецького району. Сам він проживає в сусідньому райцентрі Шаргород. Місце, де стоїть батьківська оселя, дуже гарне. Приблизно за 80 метрів річка. Каже, повітря таке чисте, що дихаєш — і насолоджуєшся. Тепер у нього інші «насолоди»: штраф, суди...
— Улітку 2014-го мені зателефонував незнайомець, — каже пан Олександр. — Сказав, що хоче купити будинок. Я запитав, звідки він. Відповідь спантеличила: «З Японії. Зараз в Інтернеті дивлюся на будинок. Саме таке місце шукаю...» Повідомив, що сам він росіянин. Тому й мову знає. Дружина — японка. Проживають у батьків дружини. Неподалік — атомна станція. Екологія така, що треба втікати. У них троє дітей. Дружину звати Ацуко, його Віталій.
За словами співрозмовника, приїхали іноземці ще 24 грудня 2014 року. Каже, хата їм сподобалася. «Разом з ними пішли в сільраду, — розповідає пан Сауляк. — Там знали, хто купує. Домовилися, доки я оформлятиму документи, покупці в ній проживатимуть».
Пан Сауляк стверджує, що жодних грошей покупець не давав. За словами Віталія, він сплатив власнику половину обіцяної суми — одну тисячу доларів. Покупці розчарувалися, бо землі біля будинку не стільки, як обіцяв продавець у телефонних розмовах. Сауляк навпаки показує довідку із сільради, де зазначено, що там є понад 40 соток, стільки, як він говорив у телефонній розмові. «Тепер мене звинувачують, що дав притулок нелегалам, — продовжує Олександр Сауляк. — Але який це притулок? Вони купують у мене хату».
Каже, час минав, але покупці не поспішали розраховуватися. За його словами, 27 квітня 2015-го в них закінчився термін дії паспортів. Не отримавши грошей, чоловік повідомив у поліцію про іноземців. Сам постраждав через це. На нього наклали штраф у сумі 5100 гривень. Як значиться в адмінпротоколі: «за надання притулку для нелегалів». Чоловік не став сплачувати. Оскаржив документ Державної міграційної служби в суді. Шаргородський районний суд задовольнив його позовну заяву. Однак обласний апеляційний скасував рішення суду першої інстанції і підтвердив правоту обласної міграційної служби. Через невчасну сплату штрафу сума подвоїлася — до 10200 гривень.
Видворити за межі держави — така вимога законодавства
Штраф за порушення правил перебування на території нашої держави сплатили також Ацуко і Віталій. Проблему зі своїми паспортами вони розв’язали через посольства. Віталій тимчасово виїхав з країни до сусідньої Молдови. Така вимога чинного законодавства — після 90 днів треба виїхати з країни на такий само час, тобто три місяці. Ацуко залишилася з п’ятьма дітьми. Жінка зовсім не спілкується українською. Крім того, її викликають до суду. Обласна міграційна служба звернулася з позовом до Вінницького міського суду. Вимагає видворення за межі держави японки та її п’ятьох дітей. Найменшій з яких півтора року, найстарша — 2010 року народження.
— Ми були в Ацуко перед тим як їхати на засідання суду, — розповіла керівник служби в справах дітей Чернівецького району Ліна Юрківська. — У жінки змучений вигляд. У будинку немає газу, води, навіть холодильника. Діти сплять на підлозі на матрацах. За перекладача була вчителька англійської мови. Ацуко пояснила, коли потрібні продукти, вона телефонує в Молдову до чоловіка. Той просить когось зі знайомих у селі і ті приносять харчі. Діти доглянуті. Дуже допитливі. Їхні голівки виблискують на сонці, як вороняче крило, бо всі темноволосі. Претензій по догляду в нас немає.
За що живуть? Місцеві пояснюють, що їм надсилають гроші з Японії. Чи то батьки, чи бабуся з дідусем. Так казав одного разу Віталій.
Хто оплатить перекладача
Ані на перше, ані на друге судові засідання відповідач Ацуко не з’явилася. З сільської ради надіслали повідомлення, що жінка відмовляється підписувати будь-який документ, поки він не буде перекладений японською.
— У штаті Держмігарційної служби нема перекладача японської, — пояснила представник служби Людмила Порхун. — У нас є перекладач англійської. Вона готова працювати. Послугу перекладача японської може надати київський університет. Однак замовлення має робити той, кому переклад потрібен, до того ж наперед оплатити послуги, відшкодувати витрати на проїзд.
— Навіть якщо знайдеться перекладач японської, як вона зможе приїхати на суд з п’ятьма дітьми? — каже керівник районної служби в справах дітей Ліна Юрківська.
Суддя задовольнила клопотання позивача про долучення до розгляду справи представника обласної прокуратури. А ось з посольства Японії в Україні нікого на суд не викликатимуть. Представник Феміди відмовила в цьому позивачу. Центр з надання безоплатної правової допомоги надав адвоката для одного з дітей. Права дитини захищатиме Ольга Воронцова.
Ситуацію ускладнює ще одна обставина — двоє народжених дітей не мають громадянства. Свідоцтва про народження їм видали. Однак громадянами нашої держави вони бути не можуть, бо їхні батьки — іноземці. Без визначення статусу дітей вони не виїдуть за кордон. Хто має встановити такий статус?
Віктор СКРИПНИК.
Фото надано автором.
Вінницька область.
КОМЕНТАР
Борис НАЛИВАЙКО, керівник обласного управління Державної міграційної служби:
— Схоже, батько дітей не усвідомив усієї відповідальності за подальшу долю не тільки новонароджених дітей, а й вимог нашого законодавства стосовно перебування іноземців. Ми чітко роз’яснили, як правильно вирішити питання з документами на дітей, щоб встановити їхній статус. Вони мають можливість звернутися до посольства Японії в Україні і документувати дітей по мамі, так як вона є громадянкою Японії, або до посольства РФ, бо батько є громадянином Росії. Третій варіант: якщо хоча б один з батьків буде на території України на законних підставах, можна подавати документи на отримання дітьми громадянства нашої держави. Вирішувати це мають тільки батьки. Чому не роблять цього, залишається загадкою. Єдине, що зробили після нашого втручання, поновили власні паспорти, бо термін їх дії закінчився. За порушення вимог законодавства перебування на території нашої держави обоє сплатили штраф.
Прийнято рішення про примусове видворення за межі держави. З ним ознайомлено росіянина і японку. Чоловік уже покинув країну. Його дружина порушує чинне законодавство. Тому звернулися до суду. Далі клопотатимемо про їхнє розміщення в пункті тимчасового перебування нелегальних мігрантів.