Які позитиви та негативи восьмої сесії Верховної Ради України, що минулого тижня завершила свою роботу? Які питання стануть актуальними на новій, дев’ятій, сесії парламенту? Що потрібно для ефективнішої роботи вищого законодавчого органу держави? Про це — запитання «Голосу України» народним депутатам України, представникам усіх депутатських фракцій і груп у Верховній Раді.

Михайло ДОВБЕНКО, фракція Блоку Петра Порошенка:

— Сесія була вельми продуктивною. Двома законами про Вищий антикорупційний суд сформовано законодавче підґрунтя для формування інституційної складової тих важливих змін, на які очікує українське суспільство. Досить серйозно підійшли і до прийняття закону про національну безпеку України. Це також рамковий закон, який дає змогу продовжити реформування всієї сфери безпеки у державі. Низка схвалених законів спрямована на поглиблення економічних змін та пожвавлення економіки. Скажімо, прийнято закони про відновлення кредитування, про валюту та валютні операції. Останній — справді «революційний» закон, адже досі діяли за тимчасовим декретом Кабінету Міністрів ще від 1993 року. Закон про валюту та валютні операції дає можливість лібералізувати рух капіталів. А якщо образно, ми доповнили безвізовий режим для громадян безвізовим режимом для руху капіталів, дали можливість активізувати банківську сферу. Досить серйозно попрацювали і в поглибленні реформи місцевого самоврядування, зокрема, у проведенні децентралізації. Прийнято зміни до закону про добровільне об’єднання територіальних громад, тим самим забезпечивши добровільне приєднання громад, сіл, селищ до міст обласного підпорядкування, що має вилитися у позитивні зміни для країни.
Наступна сесія парламенту буде не менш напруженою. Без сумніву, буде дещо складніше добирати голоси під ці документи, бо розпочнеться передвиборча президентська кампанія. Але маю досить позитивні очікування. Наш фінансовий комітет хоче восени вийти до сесійної зали із підготовленим законопроектом про так звану автоцивілку. Йдеться про страхування для всіх постраждалих у ДТП, і в т. ч. компенсацію матеріальних збитків. Бо чинний закон від 2005 року в багатьох моментах не спрацьовує або спрацьовує не так, як хотілося б. Очікуємо й ухвалення закону про фінансовий лізинг.

Ігор АЛЕКСЄЄВ, фракція «Народний фронт»:

— Минула сесія була складною, багато викликів стояло перед парламентом. Можна відзначити ухвалення надзвичайно важливих для України законопроектів у контексті посилення обороноздатності, підтвердження наших євроатлантичних та євроінтеграційних прагнень. Це передусім — Закон «Про національну безпеку», який було ухвалено напередодні саміту НАТО і є дуже цікавим для наших західних партнерів, особливо стосовно стандартів НАТО у військовій сфері. Голосування за Закон «Про Вищий антикорупційний суд». Фактично цим законом ми завершили розбудову антикорупційної архітектури в Україні. Дуже важливо, що в цьому законі ми змогли врахувати всі висновки та зауваження Венеційської комісії.
Упродовж сесії було схвалено багато законопроектів і у контексті соціального захисту населення. Варто згадати пакет законів щодо захисту інтересів дитини, адже чужих дітей не буває, посилення відповідальності за несплату аліментів. Багато вирішено й питань в аграрному секторі для забезпечення захисту інтересів аграрних виробників.
Щодо скасування депутатської недоторканності — особисто я виступаю за її скасування і вірю, що парламент нинішнього скликання врешті зможе поставити крапку в цьому питанні. У парламенті наразі перебуває на розгляді декілька законопроектів — президентський, який пропонує скасувати недоторканність для народних депутатів наступного скликання, є і законопроект, який пропонує скасувати недоторканність з моменту голосування, враховуючи, що потрібно буде ще проголосувати за законопроект на наступній сесії. Мій прогноз — можливо, цей закон буде проголосовано в лютому-березні наступного року.
На наступній сесії потрібно нарешті поставити крапку у Виборчому кодексі. Наступна сесія, яка розпочнеться з вересня, — вже початок бюджетного процесу, тож необхідне системне опрацювання Держбюджету на 2019 рік. 

Вадим ІВЧЕНКО, фракція «Батьківщина»:

— Серед позитивів — ухвалення законів, що змінюють структуру керування Міністерством оборони, зокрема, Закон «Про національну безпеку». Деякі проблемні питання вирішено в аграрному секторі, у наповненні держбюджету, зміни до Податкового кодексу, які дозволять розширити базу оподаткування і дати можливість із «сірої зони» залучити максимальну кількість тих, хто хоче легально працювати, стати платниками податків і наповнювати бюджет.
Серед негативів — відсутність розгляду законів, що потребують люди. Це соціальні, пільгові закони, спрямовані на підтримку багатодітних родин, чорнобильців, шахтарів тощо. Політика уряду спрямована виключно на збалансування бюджету, а не на те, щоби допомогти у складний період тим, хто того потребує, створити нові робочі місця.
З наступної сесії очікуємо багато політики. «Батьківщина» має свої напрацювання в усіх сферах.

Юрій ЧИЖМАРЬ, фракція Радикальної партії Олега Ляшка:

— Важливо дати звіт, що ми виконали із коаліційної угоди. На жаль, не ухвалено закони про імпічмент президента та тимчасові слідчі комісії Верховної Ради, про недоторканність. Як на мене, Парубій мав внести ці закони до сесійної зали, а вже потім побачити — чи є політична воля.
На жаль, ми не досягли реальних реформ у бізнесі, за чотири роки не бачимо реального зростання ВВП, що іноземні інвестори зацікавлені в Україні не лише на словах, а й на ділі. Нема і внутрішніх резервів для зростання економіки — до сьогодні послуговуємося виключно кредитами МВФ, і в основному постають питання, що вони нам мають дати гроші. Це не теза реформаторських урядів. Це — теза урядів проїдання.
Що вдалося — однозначно зроблено великий крок у боротьбі з корупцією. Електронне декларування — це те, на що в Україні ще три роки тому ніхто й не сподівався. Створили нові правоохоронні органи, надали їм можливості, й сьогодні саме від них залежить, наскільки вони виправдають ту довіру, яку на них покладає народ України і парламент. Позитивом є і те, що Європа визнала Україну європейською державою, і український парламент прийняв низку законопроектів, які дали можливість запровадити безвізовий режим. З позитивного можна відзначити і те, що парламенту вдалося у скрутний період знайти кошти для армії, і армія на сьогодні має зовсім інший вигляд, аніж у 2014 році. Вона справді є боєздатною, хоч би що казали критики, і якщо сьогодні ще не можемо самостійно протистояти Російській Федерації у військовому плані, то принаймні вже маємо ту армію, яку поважає Європа. І це дає підстави говорити про те, що можемо бути якщо не членами НАТО, то принаймні партнерами з модернізованою армією, зміненою системою управління тощо. Але попереду ще дуже багато роботи.

Тетяна ОСТРІКОВА, фракція «Самопоміч»:

— Найголовнішим голосуванням сесії було створення Вищого антикорупційного суду як завершальної ланки антикорупційного правосуддя.
Величезну роботу проведено у податковій та митній політиці, щоб провести через парламент законопроект про «єдине вікно» на митниці. Повністю змінюємо процедуру подання дозвільних документів для митного оформлення товарів. Після набрання законом чинності всі дозволи — ветеринарів, фітосанітарів, радіологів тощо — видаватимуть в електронній формі. Більше того, розміщуватимуться в електронній формі в єдиній інформаційній системі, яку адмініструватиме Фіскальна служба, — «єдине вікно» для міжнародної торгівлі. Ми діємо за принципом: якщо державний орган видав якийсь документ, і ця інформація наявна у держави, то підприємець вже не додає цей документ до митної декларації, митниця просто бачитиме, що він є. Друге — ми прибираємо з пунктів пропуску радіологів, фітосанітарів та інших «прекрасних» контролерів, які, часто зловживаючи, використовуючи свої повноваження, гальмували процес митного оформлення, створюючи передумови, щоб їм пропонували неправомірну винагороду. Віднині у пунктах пропуску, зокрема, якими є і морські порти, будуть лише двоє чиновників: митник і прикордонник.
Нещодавно Верховна Рада проголосувала законопроект про зміни до Податкового кодексу для підтримки фермерів. Ми запропонували спосіб легалізації за спрощеною процедурою. І держава протягом певного початкового періоду компенсуватиме частину єдиного соціального внеску, аби вони лише виходили «в білу» і нараховували «білу» зарплату і доходи. Не можу не згадати і законопроект про валюту, який скасував застарілий прорадянський декрет про систему валютного контролю. У законі про валюту зовсім інший підхід — якщо немає прямої заборони в законі, то валютна операція дозволена, без зайвого бюрократизму. Але НБУ, як регулятор, отримав повноваження вводити певні обмеження.
Серед невдач — ми не змінили виборче законодавство, не оновили ЦВК, не розглянули Трудовий кодекс, а це сьогодні — одна з вимог підприємців до влади. Застаріле радянське трудове законодавство не захищає належно ані найманого працівника, ані підприємство. Податок на вивезений капітал — це також вимога бізнесу до влади.

Сергій ЛАРІН, фракція Опозиційного блоку: 

— Нинішній склад парламенту себе вже повністю вичерпав, і не сьогодні — а вже давно. Тому що раніше відбудуться перевибори Верховної Ради, то буде краще. Бо ті закони і реформи, які проводяться зі згоди парламенту, — медична, пенсійна, освітня, ЖКГ — насправді не є реформами, а вносять розкол у суспільство. Потрібен розпуск нинішнього парламенту й нові вибори.
Наведу такий приклад. Назва закону гарна — закон про деокупацію Донбасу. А насправді всередині цього закону не закладено нічого, що зупинить війну й принесе мир в Україну. А це — одне з найголовніших завдань, яке має ставити перед собою керівництво держави, — розпочати відновлення країни.
Чи будуть дострокові вибори — залежатиме від того, наскільки Президент захоче працювати з нинішнім парламентом чи ні. Бо парламент сам не розпуститься. У Президента є підстави розпустити парламент, бо коаліції де-юре нема. Де-факто — інколи є. Ми ж до виборів готові завжди, щоби стати частиною наступної влади.

Антон ЯЦЕНКО, ДГ «Відродження»:

— Загалом Рада працювала досить плідно. Найважливішим законом, схваленим упродовж сесії, звісно, є Закон «Про Вищий антикорупційний суд», а також схвалений у першому читанні законопроект про кримінальні проступки, що є важливим елементом правової реформи. Чекаємо на розв’язання проблеми з «євробляхами».
Особисто моя точка зору: якщо знімаємо недоторканність із депутатів, то давайте тоді знімати і з президента, змінювати порядок призначення керівників правоохоронних структур, щоб не було сталінського режиму. А щодо виборчої системи — навряд чи приймуть Виборчий кодекс, бо зараз дедалі більше й більше депутатів приходять до думки, що мажоритарна система ефективніша. Я — депутат-мажоритарник, і, на мій погляд, варто взагалі перейти на 100% мажоритарку. Щодо «скупівлі» округів — то більше лише розмови. Кримінальне законодавство зараз таке, що ніхто не хоче отримати вісім років в’язниці. А, по-друге, — хіба партії не беруть в олігархів гроші й не заводять «своїх» людей у партійні списки? Мажоритарник вибирається прямим голосуванням, а у партійні списки беруть коханок, кумів, водіїв, партактивістів — за гроші, хто купив місце. Тому нема нічого більш демократичнішого, аніж пряме голосування. Мажоритарників, хоч як крути, вибирають люди. Єдине, що змінив би — щоби депутата на окрузі вибирали не менше 20 % виборців.

Євген РИБЧИНСЬКИЙ, ДГ «Воля народу»:

— Найголовніше — прийнято законопроект про Антикорупційний суд. Однак Антикорупційний суд ще не запущено, тому наше завдання — ухвалити закони, які запустять такий суд.
Негативи — що більше тисячі законів лежить без розгляду і навіть не виносяться на розгляд комітетів. А закони дуже важливі. Наприклад, закон про меценатство, який має розвивати культуру та спорт, заблоковано й деякі законопроекти про легалізацію авторської та патентної сфери, податкові закони, яких очікує суспільство, — приміром, що «стартапи» не оподатковуватимуться принаймні рік-два. Все це лежить, бо наразі для влади не є актуальним. А «актуальні» теми — члени ЦВК і т. д. — обговорюються по два-три тижні, і віз і нині там.
Для того щоби Верховна Рада запрацювала краще, сам порядок денний має дещо змінитися. На новій сесії парламент має розглядати передусім економічні питання.

Ганна ГОПКО, позафракційна:

— З того, що вдалося, — закон про дипломатичну службу, про нацбезпеку, хоча там немає стартової реформи СБУ. Але сам закон важливий, він відповідає європейським критеріям, є рамковим, запускає подальше ухвалення законів про державну таємницю, про парламентський комітет нагляду за спецслужбами, про розвідку і оборонно-промисловий комплекс. Окрім того, закони про Антикорупційний суд, про валюту, багато дерегуляційних законів.
Що не зроблено, — провалили дуже важливий закон про прозорість видобувних галузей, — ліцензії, субвенції, рента, бо за цим стоять енергетичні олігархи. Оскільки в уряду не було політичної волі відкрити єдину базу споживачів газу, то були змушені зробити це в парламенті. І досі нема чіткого розуміння, скільки в Україні реально споживають газу, у скількох помешканнях встановлено лічильники, скільки газу витрачається на звичайних споживачів, а скільки — на великі підприємства. І яка різниця в ціні. Всупереч тому, що з осені стартує новий політичний сезон, важливо сформувати новий склад ЦВК, ухвалити новий Виборчий кодекс, встановити нові зрозумілі правила напередодні виборів, надати НАБУ право на самостійну «прослушку». Якщо МВФ і надалі наполягатиме на підвищенні цін на газ, то маємо посилити вимоги: якщо підвищуємо ціни, то відкриваємо базу споживачів газу. Інакше знову олігархи на субсидіях зароблятимуть величезні гроші, грабуючи бюджет.

Факт
Упродовж восьмої сесії Верховної Ради України восьмого скликання ухвалено 88 законів у цілому, 37 постанов. У першому читанні схвалено 49 законопроектів.

Юліана ШЕВЧУК.