...Забезпечила Білозірська об’єднана громада Черкаської області. А ще — зарплату в 10 тисяч гривень

— Раніше як було? Треба тобі відремонтувати дорогу — їдь у район, проси, благай. Якщо ти в хороших стосунках з очільником району, він тобі допоможе. А якщо ні — грошей на ремонт дороги ти не отримаєш. При Януковичі в обмін на «ремонтні гроші» вимагали, щоб сільський голова отримав партквиток правлячої партії. Тепер усе будується не на відносинах, а на законах — як і має бути в нормальній державі. І завдяки цьому минулого року ми самі за свої кошти побудували три кілометри нової дороги.

Дипломант конкурсу «Вчитель року» Орест Лютий використовує під час уроку інтерактивну дошку.

Голова Білозірської громади Володимир Міцук переможно дивиться на мене. Його автомобіль саме зупинився біля довгого одноповерхового будинку, облицьованого новенькою вагонкою. Пан Міцук дзвенить ключами, і через хвилину я опиняюся в нещодавно відремонтованій двокімнатній квартирі. У ванній виблискує нова сантехніка, на кухні — ще не розпакована нова плита. Володимир Павлович оглядає все це з гордістю.
— Ось тут житимуть сімейні лікарі нашої громади, — каже він. — Щоправда, двокімнатну квартиру ми готові віддати тільки подружжю лікарів. Для нас це найвигідніше.
— Чому ви впевнені, що фахові молоді лікарі захочуть їхати до вас, у село? — із сумнівом запитую я.
— У перший тиждень після того, як ми оголосили конкурс, до нас звернувся 21 молодий лікар, — усміхається глава громади. — Ми вибрали з них трьох найкращих. А щоб їм було вигідно працювати в нас також і у фінансовому відношенні, ми вирішили доплачувати їм до зарплати стільки, щоб їхній загальний дохід був не менш як 10 тисяч гривень.
Житло для лікарів облаштували у приміщенні старої школи, яку понизили у ступені. Дітей, які вчилися тут, тепер возять шкільним автобусом до опорної. Обладнання цієї школи може вразити навіть столичних жителів: тут 11 інтерактивних дощок і багато кабінетів забезпечено всім, що тільки можна уявити: від мікроскопів до ноутбуків. Секрет такого багатства простий: створивши в себе опорну школу, Білозірська ОТГ виграла обласний конкурс і отримала за його умовами 2,6 мільйона гривень на навчальне обладнання.
— Раніше ми з болем дивилися, як руйнуються без ремонту наші школи та лікарня, — каже Володимир Міцук. — І от минулоріч на капітальний ремонт тільки однієї з чотирьох наших шкіл ми витратили понад 100 тисяч гривень. Крім того, за рахунок власних коштів ми підвищили зарплати всім учителям громади на 10 відсотків. Якщо раніше на преміювання майже 50 педагогів найбільшої школи села районний відділ освіти виділяв 10 тисяч гривень на рік, то тепер ми всім вчителям громади двічі на рік сплачуємо премії у розмірі 100 відсотків від окладу. Усього цього Білозірська громада досягла тільки завдяки об’єднанню, бо тепер ми стали справжніми господарями своєї землі.
«Питання кваліфікованого персоналу стоїть у громадах дуже гостро, оскільки більшість перспективних робітників їдуть до великих міст. А об’єднавшись і акумулювавши додатковий ресурс, громада отримує можливість не лише залишити наявний персонал, а й залучити новий. Тому досвід Білозірської ОТГ доводить, що з об’єднанням не варто зволікати, — каже керівник Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO Оксана Гарнець. — Адже воно відкриває громадам широкі можливості й дає змогу розв’язувати велике коло проблем».

Дмитро СИНЯК.
Фото автора.