Менш ніж півроку залишилося на реформування (так зване роздержавлення) державних та комунальних друкованих засобів масової інформації. Проте цей процес гальмується засновниками цих друкованих ЗМІ, а тому ризик зникнення з ринку преси понад півтисячі не реформованих видань зростає з кожним днем.
У липні розпочались останні 6 місяців, протягом яких усі державні та комунальні газети повинні реформуватись. Це означає, що ці ЗМІ мають вивести із числа засновників державні і комунальні підприємства та здійснити перереєстрацію. На втілення цієї реформи було відведено 3 роки і до кінця цього періоду залишилося менш як 6 місяців. Однак, за даними Дежкомтелерадіо, станом на 1 липня 2018 року реформувались лише 31% комунальних та 17% державних видань, а це лише 218 із 746, що підлягають реформі преси. Ті видання, які не встигнуть завершити передбачені законом процедури реформування до 31 грудня 2018 року, втратять свої свідоцтва про державну реєстрацію. Що означатиме позбавлення права надалі видавати газету чи журнал.
Голова Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення Олег Наливайко, заступниця шеф-редактора «Детектор медіа», членкиня Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Світлана Остапа, керівниця Агенції розвитку локальних медіа «Або» Лєра Лауда, юристка Центру демократії та верховенства права Катерина Кулина.
Про це під час прес-сніданку в прес-залі Реанімаційного пакету реформ говорили голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, члени громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, правники та громадські активісти в медіагалузі. Учасники прес-сніданку обговорили проблемні питання реформи державної та комунальної преси, зокрема можливості активізації процесу щодо видань, по яких ще не прийнято рішень. Експерти вважають за потрібне створити механізм подолання фактичного ігнорування органами влади реформи преси. Зокрема, встановити можливість реформування ЗМІ через «утворення юридичної особи (редакції) шляхом виділу з перетворенням редакції членами її трудового колективу в суб’єкт господарювання зі збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості».
Слід зазначити, що проблеми реформування преси журналістська спільнота порушувала давно. Листи-звернення надходили в усі інституції, включно зі Національною спілкою журналістів. Але вона чомусь не сказала свого вагомого слова. Та й чиновники, відповідальні за вітчизняний інформаційний простір, лише зараз почали розуміти критичність ситуації.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Інфографіки
