Учора у Верховній Раді відбувся круглий стіл на тему «Поточні проблеми захисту ромської меншини: хто саботує інтеграцію циган в українське суспільство» за участю народних депутатів України, представників ромської громади, громадських організацій, уряду. Учасники заходу обговорили, якою має бути державна політика в цій сфері.

Останнім часом тема нацменшин та, зокрема, ромів в Україні інтенсивно обговорюється. У низці міст — у Києві, Одесі, Львові — сталися непоодинокі випадки нападів на циганські табори та погромів. Виникають конфлікти ромів із націоналістичними організаціями. Порушено кримінальні справи. Головні проблеми ромів: отримання документів, здобуття освіти, охорона здоров’я, забезпечення житлом, вирішення правових питань. «Усі політики намагаються втікати від цієї теми, як від «гарячого вугілля», але треба навпаки цю тему порушувати, — зазначив голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції народний депутат України Ігор Луценко, ініціатор круглого столу. — Тема ромів використовується у пропагандистських цілях російськими сателітами, а тому потрібна реальна правда». За словами депутата, обговорення проблематики завершиться депутатськими зверненнями до відповідних владних структур.
У рамках євроінтеграції та запровадження безвізового режиму України з ЄС на державному рівні прийнято Програму і План дій інтеграції в українське суспільство представників ромської громади. З квітня 2013 року діє відповідна Стратегія і в Кабінеті Міністрів. Однак виконання всіх «ромських» програм фактично зводиться до нуля. Керівник секретаріату міжвідомчої робочої групи Кабінету Міністрів із реалізації «ромської стратегії» Володимир Яковенко розповів, що для вирішення цих питань було створено п’ять робочих груп. Секретаріат, створений у 2017 році, фінансує не держава, 
а Міжнародний фонд «Відродження». Нині розробляється план заходів. Щодо ситуації в регіонах, то з деяких областей надійшли відповіді з конкретними заходами та фінансуванням, а з деяких — лише відписки. На-
приклад, відповідь із Тернопільської області посилається на Перепис населення 2001 року, за яким в області проживають мала кількість ромського населення, тож в області не вважають за доцільне створення плану заходів, який передбачає Стратегія. Тоді як нещодавно, поблизу Тернополя група осіб напала на табір циган, стріляла в людей, було порушено карні справи.
«У Розпорядженні КМУ від 11 вересня 2013 року щодо інтеграції ромської меншини до 2018 року є перелік з більш як 50 заходів, які в своїй масі не виконуються, — зазначив І. Луценко. — Оскільки все це не працює, потрібно думати, чи змінювати Стратегію, чи робити якісь інші кроки».
Голова Конгресу ромів України Петро Григориченко додав, що це не перша програма, яка начебто реалізується в Україні. Перша була створена ще в 2003 році, однак не було фінансування і вона виконувалась фрагментарно. «Програму потрібно наповнювати конкретним змістом, бо на сьогодні це блеф перед Заходом, щоб показати, що Україна щось робить для ромів», — вважає П. Григориченко.
Учасники круглого столу наголошували на потребі цілісної державної концепції етнополітики. Адже в Україні проживають понад 134 національності. Нині за державну етнополітику відповідає лише один департамент у Мінкультурі з кількох осіб. Проблема з ромами ускладнюється тим, що багато які з них самі не хочуть інтегруватися в суспільство, здобувати освіту, «осідати», нерідко скоюють кримінальні злочини. Тому люди з осторогою ставляться до не інтегрованого ромського населення. Однак і держава зі свого боку не робить нічого, щоб допомогти ромам отримати документи, переконати в потребі здобуття освіти, вести осілий спосіб життя.
Директор Інституту з прав людини, колишній Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська наголосила, що Стратегія жодним чином не була профінансована державою. «У принципі це декларація, яка ніколи не вирішувалась у державі, — сказала вона. — Починати треба з питання документування, отримання паспортів, свідоцтв про народження. Кабінет Міністрів має визначитися, чи потрібен центральний орган виконавчої влади з реалізації державної етнополітики».
Представник Офісу Ради Європи повідомила, що РЄ розпочинає в Україні проект із документування, створення мобільних груп для надання юридичної та іншої консультативної допомоги представникам ромської громади.

Анна ШЕВЧЕНКО.

 

ФАКТ

За офіційними даними, в Україні проживають понад 47 тисяч ромів, за неофіційною статистикою — майже 400 тисяч. До 100 тисяч ромів проживають на Закарпатті. Більшість із них досі живуть в умовах середньовіччя.

 

А ТИМ ЧАСОМ

Інтегруватися в суспільні процеси

На Закарпатті живе найбільше ромів. Як забезпечити житлом і поліпшити побутові умови ромської національної меншини в місцях її компактного проживання, обговорили в облдержадміністрації.
Оскільки питання має надзвичайно широкий спектр, то участь у нараді, яку провів перший заступник голови ОДА Іван Дуран, узяли заступник Ужгородського міського голови Василь Гомонай, керівництво Ужгородської та Виноградівської РДА, очільники профільних структурних підрозділів ОДА, голови Ратівецької, Худлівської та Холмківської сільських рад Ужгородського району, керівництво Міжнародної благодійної організації «Ромський жіночий фонд «Чіріклі», представники ромських громадських організацій, благодійних фондів, депутати місцевих рад.
Увагу акцентували на поліпшенні соціальної інфраструктури, комунікацій (водопостачання і водовідведення, електрозабезпечення) та благоустрою території в місцях компактного проживання ромів, інформують із прес-служби ОДА. Йшлося про сприяння органів місцевого самоврядування в підготовці технічної документації для оформлення прав на земельні ділянки, на яких розташовані ромські стихійні поселення, а також у виділенні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого селянського господарства.
Настав час інтегрувати ромів у суспільні процеси, надавати постійну роботу — насамперед молоді. Як це є, приміром, у словаків.

Василь НИТКА.

Закарпатська область.