Завдяки активним діям Ірини Паламар (на знімку), голови Асоціації тваринників України (АТУ), рішення про нові вимоги щодо якості молока, за якими селянське молоко 2-го сорту підпадало б під заборону, ВІДТЕРМІНОВАНО, повідомляє прес-служба АТУ.

27 червня цього року Державним підприємством «Український наукового-дослідний навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», який є Національним органом стандартизації, за зверненням Мінагрополітики було прийнято наказ, за яким подовжено термін приймання молока 2-го ґатунку на харчові цілі до 1 січня 2020 року — на півтора року.

Тобто, звертаємо увагу всіх жителів сільської місцевості України, які утримують корів, що з 1 липня 2018 року 2-й ґатунок молока не відмінили. Селяни і всі ті, хто виробляє молоко 2-го ґатунку, зможуть спокійно його здавати на підприємства аж до 1 січня 2020 року.

Це стало можливим і завдяки активним діям Ірини Паламар, голови Асоціації тваринників України (АТУ), яка рішуче виступила з вимогою відтермінувати запровадження нових норм стандартизації щодо якості молока. Натомість державі у виграний час потрібно потурбуватися про селян, забезпечити їх усім належним, щоб вони могли здавати молоко необхідної якості за новими вимогами.

«Відтермінування запровадження нового стандарту до якості молока, —наша чергова дуже важлива перемога! — коментує Ірина Паламар. — Якби нові вимоги вступили в силу з 1 липня 2018 року, як це і планувалося, то вже буквально з 2 липня селяни залишилися б чи не без єдиного способу заробітку.

Проте ми цього не допустили! Допоки інші асоціації мовчали, тихенько «проковтнувши» цю недолугу законодавчу ініціативу, яку хотіли запровадити, я стукала в усі двері! Я оббивала пороги Кабміну, провела низку зустрічей на всіх рівнях, зверталася до Президента, до Прем’єр-міністра України. Після довгої кропіткої роботи мені вдалося переконати представників влади, зокрема, Першого віце-прем’єр-міністра — міністра економічного розвитку України Степана  Кубіва в необхідності відтермінувати введення нових вимог, поки люди не будуть до цього готовими. І дуже вдячна, що він мене почув.

Ми разом із експертами розробили проект нормативно-правового акту «Про внесення змін до наказу Національного органу стандартизації Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18 грудня 2017 року №420, де просили відтермінувати вступ в силу нових технічних вимог, допоки селянам не буде створено для цього належних умов. І до мене дослухалися!

Звичайно, що якість молока — річ важлива, і ми повинні йти до того, аби наблизити її до європейських норм. Але ж перш за все потрібно створити людям умови для того, аби вони могли виробляти це якісне молоко, забезпечити населені пункти належною інфраструктурою: важливо, аби молоко здоювалося безконтактним способом і моментально охолоджувалося, бо чим менше сировина контактує із зовнішнім середовищем, тим вона вищої якості. У селі це можна зробити, облаштувавши спеціальні доїльні пункти, обладнані молокопроводом, холодильною і фільтрувальною технікою. Щоб селяни могли привести корову на доїння, де вим’я миється й дезінфікується, підключається доїльний апарат. Молоко по спеціальних трубах потрапляє до охолоджувального апарату. Кількість молока, видоєного від кожної корови, фіксується. Таким чином, власник корови позбавляє себе необхідності мити посуд, проціджувати молоко, чекати молоковоза. А за молоко вищої якості отримує більшу ціну».

Фахівці АТУ підрахували, що встановити подібні молокоприймальні пункти в селах країни можна за рік, і для цього необхідно майже 7 мільярдів гривень (в Україні приблизно 27 тисяч сіл і на кожен населений пункт необхідно 1,5 пункти, отож на всю країну їх треба 37 тисяч. Вартість обладнання одного такого пункту майже 200 тисяч гривень).

«Для цього можна як залучати дотації з бюджету, так і іноземні гранти, — каже Ірина Паламар. — Важливим є також об’єднання людей в кооперативи, аби вони могли виступати вже як юридична особа. Тоді і ті самі дотації, і гранти можна буде отримати.

Завдання ж держави сьогодні — врятувати село від вимирання, а не, навпаки, ставити людям палиці в колеса. Не забороняти, а допомагати треба! Створювати людям належні умови, аби вони могли заробляти гроші на виробництві сільськогосподарської продукції, і забезпечити собі достойне життя. Тоді й села не вимиратимуть.

Хочу також звернути увагу селян, що цього року діє державна програма — «Фінансова підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (далі — СОК)» молочарського та плодово-ягідного напрямів діяльності для придбання обладнання із зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, — зауважує Ірина Паламар. — Розмір підтримки — 70% вартості придбаного обладнання без урахування сум ПДВ, але не більш як 3 000 000 гривень на один СОК. Умова — до складу СОК повинні входити не менше ніж 20 членів, серед яких обов’язково одне має бути фермерське господарство. Пакет необхідних документів подається до регіональних комісій при обладміністраціях».

Нагадаємо, що новий стандарт щодо якості молока — ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» повинен був вступити в дію з 1 липня 2018 року. Згідно з цими вимогами, які були розроблені тим самим Мінагрополітики, з 1 липня 2018 року 2-й сорт молока (яке переважно виготовляється в одноосібних господарствах, це майже 70%) планували заборонити для використання у виготовленні харчових продуктів.

Наразі відтерміновано скасування ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі» (стосується незбираного сирого коров’ячого молока під час закупівлі) в частині вимог до молока другого ґатунку до 1 січня 2019 року. Старі вимоги до молока екстра, вищого та першого ґатунків за ДСТУ 3662-97 діятимуть ще до 1 січня 2019 року.

Якщо говорити про ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови», то він скасований у той же день, як мав набрати чинності, — 1 липня цього року. Новий ДСТУ 3662:2018 діятиме лише через півроку — з 1 січня 2019 року.