У стінах Київської міської державної адміністрації відкрито виставку «Духовна спадщина українського народу», присвячену 1030-річчю хрещення Київської Русі. 

Народний майстер України Володимир Шерстій розповідає про роботу над іконами.

Центральне місце в експозиції займають авторські ікони народного майстра України з міста Чортків Тернопільської області Володимира Шерстія. На сорока роботах — сюжети із Священного Писання, хрещення Руси-України, українські святі.

Особливу увагу привертають образи київського князя Володимира, хрестителя нашої землі, та його бабуні княгині Ольги, канонізованих Українською церквою. Обох святих ікономаляр вдягнув у багаті червоні з позолотою шати, оздоблені народною вишивкою, на голові рівноапостольного князя — царська корона, в руках щит з тризубом. Є версія, що з рукою візантійської царівни Анни Володимир отримав і титул монарха Руської імперії, царя русів. На всіх іконах, присвячених хрещенню нашої землі, Володимир Шерстій зображує рівноапостольного князя безбородим та з козацькими вусами і обов’язково з князівським гербом — тризубом. Його карбували на «срібниках» і «злотниках — монетах, котрі вперше за часів Київської держави почав випускати Володимир Великий.
Український колорит помітний і на іконах «Ісус Христос», «Богородиця», «Старці», «Таємна вечеря», «Святий Димитрій» «Іван Богослов», «Юрій змієборець» — він у святих ликах, добрих і щирих, у кольоровій гамі, оздобленні одягу вишивкою, ландшафтних заставках. 
Ангелів, що «стоять у кожного під вікном», Володимир Шерстій поселяє в українських селах з рубленими карпатськими хатами й храмами, де під тинами квітнуть мальви й соняхи, а на деревах в’ють гнізда лелеки. Всі небесні посланці теж у вишиванках, у їхніх руках не біблійні сурми, а сопілка, скрипка, інші музичні інструменти, на яких грають на українських весіллях чи хрестинах.
— Це все наше, рідне, знайоме з дитинства, — каже народний майстер. — Берешся за пензель, а сюжети самі проявляються, як фотоплівка. З хрещенням від Константинополя до нас прийшла візантійська ікона. Ми ж прив’язали її до свого менталітету й побуту.
Писати святі образи художник почав років з 20 тому, коли жив у Бразилії. Розповідає, як в одній з українських церков у Сан-Паулу знайшов книгу «Уклін Марії», що розповідала про чудотворні ікони. Після прочитання книги взявся за реставрацію образів, а потім і за їх написання. Перша виставка робіт ікономаляра відбулася там же, в Латинській Америці, в одному з центрів української культури. А одну з перших своїх робіт Володимир Шерстій подарував Любомиру Гузару, який і благословив його на добрі справи, згодом іншу — Папі Римському Бенедикту.
Ікони народного майстра виставлялися в десятках українських міст та за кордоном. Нині вони в музейних збірках та в приватних колекціях у Франції, Іспанії, Італії, Німеччини та в багатьох інших країнах.
Від початку війни на сході ікони Володимира Шерстія — у наметах військових, що захищають нашу землю від окупантів. Сам майстер, ставши волонтером, побував у багатьох гарячих точках. Привезені з-під Попасної гільзи він вживлює в свої нові ікони, імітуючи ворожі обстріли. Деякі з ікон присвячує землякам, що загинули на фронті. Одна з таких робіт — «Юрій змієборець, який вбиває гаспида, що виповз з Кремля». У поїздках на передову, в організації виставок велику допомогу художнику надає міський голова Чорткова Володимир Шматько.
На виставці представлені й вишиті ікони київської майстрині Лариси Костенко — 89 робіт.
Також презентовано іконостас церкви села Тютьки Теребовлянського району Тернопільської області. Це єдиний в Україні й у світі триярусний іконостас, що складається з 18 вишитих бісером образів. Як зазначили у відділі з питань релігій департаменту культури КМДА, парафіянки Оксана Шимчик, Тетяна Костецька, Любов Баб’як та інші, створюючи небаченої краси іконостас, пришили 1 436 433 бісерини.

Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.
Підготувала Світлана ЧОРНА.