Ось уже другий тиждень роботу на полях Хмельниччини, як і в багатьох інших центральних та західних регіонах, стримують рясні дощі. Після тривалих посушливих місяців волога прийшла на лани геть невчасно. У виграші опинився той, хто раніше розпочав жнива і працював інтенсивно. Загалом в області з майже 338 тисяч гектарів ранніх зернових комбайни встигли здолати заледве 100 тисяч. Крім того, господарства всіх районів почали молотити горох. Знявши урожай більш як з третини площ, отримали в середньому по 31 центнеру з гектара. Уже практично завершили роботи на ріпакових полях. Цьогорічний вал культури перевищив 170 тисяч тонн.
Та третя декада липня виявилась украй несприятливою для хліборобів. Щодня випадає по кілька дощів, тож техніці доволі складно виходити на поля. Але й чекати, доки погода стабілізується - ніколи. Фахівці зазначають, що колос перезволожений. Якщо оптимальна вологість пшениці - 14 відсотків, то нині у багатьох господарствах вона перевищує 20, а там, де опадів було багато, сягає навіть 25.
Збіжжя стає важчим, але від цього якість його лише погіршується. Насамперед тому, що із зерна вимивається клейковина. У результаті воно втрачає у класності, а то й взагалі переходить із продовольчого у фуражне. Якщо торік співвідношення продовольчого до фуражного було 70 відсотків до 30, то нині картина зовсім інша. Уже тепер співвідношення становить 50 на 50 відсотків. І це означає, що реалізація такого товару принесе менші доходи, ніж планувалось.
Певного оптимізму додає те, що синоптики обіцяють: з початком серпня часті опади мають припинитися. Однак кардинально змінити ситуацію з якістю зерна вже навряд чи вдасться.
До того ж виникають певні проблеми з тим, що вже зібрано. Адже у переважній більшості випадків воно потребує додаткової просушки. Тож власники зерна укладають нові угоди з хлібоприймальними підприємствами на додаткові роботи. Відповідно і платити доведеться більше.
Тим, кому таке непередбачуване фінансове навантаження не по кишені, залишається очікувати сухої погоди. Але в цьому разі можна отримати ще більші збитки і через низьку якість зерна, і через технологічні втрати, пов’язані із затягуванням жнив.
Хоча остаточні висновки робити зарано, вже є побоювання: цьогорічна пшениця виявиться дорожчою. І це навіть попри те, що нині її середня врожайність залишається на рівні минулорічної - 56 центнерів з гектара. Та через нижчу якість вал продовольчого зерна очікується меншим. Чи задовільнить нижча рентабельність аграріїв, чи вони компенсуватимуть збитки за рахунок зростання цін на збіжжя - сказати важко.
Однак уже цінові зміни помітні. Наприкінці липня середня закупівельна ціна на пшеницю другого та третього класів становила відповідно 5,8 - 6 тисяч гривень за тонну. Шостий клас купують за 5,5 тисячі. А торік на цей час мали вартість відповідно від 5,2 до 4,7 тисячі гривень. Тож розрив доволі серйозний. Уже тепер він змусить замислитися над своїми цінами борошномелів, пекарів, кондитерів. Отож і кожного із нас - споживачів.
