Зустрічі, семінари, прес-тури, в тому числі — організовані Українським кризовим медіа-центром у рамках Програми USAID DOBRE, за тематикою створення і успішної життєдіяльності об’єднаних територіальних громад (ОТГ) з певного часу перестали в Україні бути рідкістю. Серед тих, хто вже нині може похвалитися успішним втіленням в життя адміністративно-територіальної реформи, і децентралізації зокрема, безперечно, — Теребовлянська ОТГ Тернопільської області.
Радикальні методи діють
Перші вибори в статусі ОТГ в Теребовлянській громаді, яка стала чи не найбільшою не тільки на Тернопільщині, а й в Україні, пройшли тут в жовтні 2015. Новообране керівництво активно взялося за внутрішню децентралізацію усіх сфер — будь-який заклад мав звикати відповідати за свої потреби і налагоджувати внутрішні механізми результативної роботи. А керівники — передусім думати про спільні успіхи громади, а не про те, як залишитися на наступний термін. Фактично прерогативу прийняття рішень передали у внутрішньогалузеві напрямки, працівники яких мають самі вирішувати, що їм потрібно.
За словами голови ОТГ Сергія Поперечного, кожен відділ апарату зобов’язаний писати свої проекти. Основна мета — покращення життя членів громади. Спрямовані програми і на отримання державного фінансування, і на співпрацю в рамках різноманітних програм. Зокрема, громада успішно співпрацює із Програмою USAID DOBRE.
До складу виконкому ввійшли фермери. Адже саме вони дають чималу частину доходів — тут налічується 29 сільськогосподарських підприємств загальною площею понад 17 831 га і створено майже півтисячі робочих місць. Діє і Рада підприємців. Разом зі старостами вони вирішують нагальні питання життєдіяльності громади. Кажуть, що таким чином вдається ефективніше залучати членів громади до визначення пріоритетів розвитку.
За словами голови, щороку ОТГ додає до бюджету по 15—16 мільйонів гривень. Вагому його частку становлять податки місцевих підприємств, які працюють переважно на експорт. Це виробництво взуття, пінопластових плит, скляних ялинкових прикрас, молочних продуктів, видобуток унікального каменю-пісковику.
Інвестори взуттєвої фабрики — італійці. Вони знайшли тут дешеву робочу силу, яка виготовляє якісну продукцію. На жаль, цього взуття в Україні не знайти. Ялинкові прикраси ручної роботи також експортують у Європу. Торік запустили молочний завод, який діє за швейцарською технологією. Дотримання високих стандартів якості відкриває шлях за кордон і для його продукції. А пісковиком, який видобувають у Теребовлі, вимощена площа навіть у Відні.
Проте торік бюджет громади склав 170 мільйонів гривень. Власних коштів — лише 69 мільйонів, решта — залучені, в тому числі — завдяки грантам.
Зарплата за оцінками
Зарплата посадовців Теребовлянської ОТГ починається з семи тисяч гривень, але її розмір залежить від того, як людина працює. Наприклад, роботу старост тут оцінюють кожні півроку. Вираховується рівень довіри до керівника села — якщо жителі звертаються до голови громади, обходячи старосту, то він виконує свою роботу неякісно. Окрім того, посадовці складають іспити — частіше, ніж у типових міськрадах.
«Аналізуємо роботу відділів. Зокрема — як освіта, культура співпрацює з населеними пунктами, зі старостами, — розповідає начальниця відділу гуманітарних питань Ірина Слободян. — Усі виставляють свої бали. Плюс є оцінка за зверненнями».
Голова громади переконаний — професійного фахівця невисокою зарплатою не втримати. Тож у громаді постійно шукають способи платити людям конкурентоспроможні зарплати. Яку динаміку змін забезпечить співвідношення «оцінка-зарплата» — буде видно згодом, адже це нововведення тільки почали реалізовувати. Тим не менше кожен працівник розуміє, що оплата його праці залежить від її якості.
За словами Сергія Поперечного, в регіоні не бояться брати на роботу молодь. «Молода людина може більше знати і зробити, ніж та, яка просиділа 30 років на роботі, а результатів не видно», — зауважує він. Тож молодіжні проекти в пріоритеті. Однією із новацій, якими пишається Теребовлянська громада, є створення сучасних центрів культури і дозвілля. Вони прийшли на зміну будинкам культури старого зразка. У них діють бібліотеки, гуртки хореографії та фітнесу, курси іноземної мови тощо. Більшість послуг — безплатні. Проте такі речі, як фітнес, дискотека, показ художніх фільмів — платні, але доступні. Вартість перегляду художньої стрічки — десять гривень. Просвітницькі та інформаційні — безплатні.
На території громади діє п’ять центрів: у Теребовлі та в тих селах, де на них є попит. Керівник Теребовлянського центру культури і дозвілля запровадив у своєму закладі власну модель оцінювання роботи співробітників — їхніми ж колегами, анонімно. Про рівень роботи говорить той факт, що вивчати досвід сюди приїжджають не лише працівники культури з усієї України, а й навіть працівники профільного міністерства.
«Ми не створюємо задля створення, — каже Сергій Поперечний. — Ми робимо це там, де є запит громади. Якщо в центрах на гуртки ходять 150—170 дітей, то це їм потрібно?!». Інженер-програміст центру в селі Підгайчики Людмила Корчак каже, що раніше, в її дитинстві, не вистачало подібних центрів, тож дітям доводилося самим шукати собі якісь розваги. Тепер багатьох зібрав єдиний сучасний інтерактивний простір. Щоб самовдосконалюватись, у центрах запровадили механізм обмінів керівниками. Адже, переконані, це гарна нагода подивитися, як працюють інші установи, перейняти їхній досвід та поділитися своїм.
Ставка на туризм
Завдяки туризму Теребовлянська громада заробляє майже мільйон гривень за рік. Адже історичних пам’яток, замків, монастирів тут чимало. Але ж і інших об’єктів, які в іншій місцевості залишають поза увагою, тут не цураються.
Щоб мандрівник не загубився у величезному розмаїтті об’єктів, розробили спеціальні маршрути. Над цим працює комунальне підприємство «Теребовлянський туристично-інформаційний центр». Екскурсійні меню передбачають не тільки маршрути, а й бюджетні чи розважальні заходи, організацію проживання, створення різних можливостей для розваг, харчування тощо. Підприємство продає власні сувеніри. За словами директора центру Степана Зелінського, усю продукцію (листівки, магнітики, туристичні брошури, журнали тощо) розробляють самі. Дещо виготовляють у власному інтерактивному музеї-майстерні. Тут турист під керівництвом майстра може сам виготовити собі сувенір. Це буде дешевше, ніж купити готовий продукт, а вартість залежить переважно від ціни витратних матеріалів. Створювався музей-майстерня за співфінансування програми USAID DOBRE.
Ще планують створити відкритий простір — дворик зі сценою та облаштувати майданчик для паркування екскурсійних автобусів.
Справжнім архітектурним дивом, яке входить до туристичних маршрутів, є два віадуки (аркові залізничні мости), семи та дев’ятиарковий, що на околицях Теребовлі. Саме з будівництва цих архітектурних велетнів розпочиналася залізнична історія Теребовлі, яка своїми коренями сягає у середину XIX століття, коли в Європі розпочалось інтенсивне будівництво залізниць як заощадливого і швидкого виду транспорту.
Не можна оминути увагою і розташований на Замковій горі на місці давньоруського городища Теребовлянський замок (один із найстаріших в Україні) — пам’ятку оборонної архітектури XVII століття.
Ольга ТКАЧЕНКО, Петро МЕЛЬНИК.
На знімку: редактор Знам’янської районної газети «Сільське життя» Кіровоградської області Катерина Матко і директор Теребовлянського туристично-інформаційного центру Степан Зелінський в музеї-майстерні центру.
Фото Ольги ТКАЧЕНКО.
ПРЯМА МОВА
Сергій Поперечний, голова Теребовлянської ОТГ:
Діємо трохи радикальними методами, але бачу в цьому перспективу, бо від того, що ми зробимо сьогодні, залежить, як будемо жити завтра. Ми не думаємо про те, чи нас виберуть на наступний термін. Просто маємо виконувати свою роботу.
ФАКТ
До складу Теребовлянської ОТГ ввійшли Теребовля, Вербівці, Довге, Долина, Кровинка, Ласківці, Лошнів, Мшанець, Нова Могильниця, Острівець, Плебанівка, Підгайчики, Романівка, Сущин. Усього — понад 30 000 жителів. Загальна площа — майже 400 квадратних метрів.
