Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання...

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України
щодо врегулювання діяльності Українського культурного фонду

Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. Статтю 14 Закону України «Про культуру» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 24, ст. 168; 2016 р., № 10, ст. 102) доповнити частинами другою і третьою такого змісту:
«2. Український культурний фонд здійснює підтримку вітчизняних виробників у сфері культури в порядку, встановленому Законом України «Про Український культурний фонд».
Український культурний фонд самостійно визначає проекти, яким надається підтримка в порядку, встановленому Законом України «Про Український культурний фонд». Такими проектами можуть бути, зокрема, проекти, пов’язані з організацією та проведенням виставок, ярмарків, симпозіумів, конгресів тощо, спрямованих на популяризацію української культури або пов’язаних з участю вітчизняних виробників у подібних заходах, що проводяться у зарубіжних країнах, якщо така участь є доцільною з точки зору популяризації української культури за кордоном, а відповідний проект відібрано Українським культурним фондом в порядку, встановленому Законом України «Про Український культурний фонд».
3. У випадках, встановлених законом або передбачених Програмою діяльності з розвитку культури, затвердженою в установленому цим Законом порядку, фінансова підтримка суспільно важливих культурно-мистецьких заходів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв».
2. Частину другу статті 3 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 34, ст. 1173) доповнити пунктом 3 такого змісту:
«3) проектів, що реалізуються Українським культурним фондом у порядку, встановленому Законом України «Про Український культурний фонд».
3. У Законі України «Про Український культурний фонд» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 19, ст. 238):
1) частину другу статті 1 доповнити абзацом третім такого змісту:
«Український культурний фонд є неприбутковою організацією, особливості створення, діяльності, припинення та правового статусу якої визначаються з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом»;
2) у статті 3:
частину першу після абзацу третього доповнити двома новими абзацами такого змісту:
«співпраця з українськими та іноземними фізичними і юридичними особами приватної та державної форми власності;
створення сприятливих умов для реалізації проектів, у тому числі шляхом здійснення контролю за процесом їх реалізації в порядку, встановленому законодавством».
У зв’язку з цим абзаци четвертий — одинадцятий вважати відповідно абзацами шостим — тринадцятим;
частину другу після абзацу сьомого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:
«набуває цивільні права та обов’язки в порядку, передбаченому цивільним законодавством, у тому числі шляхом укладення договорів, контрактів, зокрема зовнішньоекономічних, інших правочинів, а також у встановлених законодавством межах несе відповідальність за порушення Українським культурним фондом законодавства;
реалізує права Українського культурного фонду, у тому числі здійснює майнові права інтелектуальної власності;
створює реєстр експертів та забезпечує його ведення».
У зв’язку з цим абзаци восьмий — одинадцятий вважати відповідно абзацами одинадцятим — чотирнадцятим;
доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Під терміном «проект» у цьому Законі розуміється діяльність фізичних і юридичних осіб, спрямована на створення певного культурного продукту, культурного блага чи культурної послуги (їх сукупності) з метою досягнення чітко визначених цілей у межах визначеного кошторису (бюджету) та здійснення якої вимагає вчинення в узгоджені строки дій, передбачених укладеною з Українським культурним фондом угодою»;
3) у статті 12:
частину першу доповнити абзацом третім такого змісту:
«Підстави для надання або відмови у наданні фінансування (грантів) певному проекту, критерії конкурсного відбору проектів, підстави для залишення без розгляду заяви про надання гранту, етапи проведення конкурсного відбору, правила складення звітності та здійснення моніторингу встановлюються порядком проведення конкурсного відбору проектів, реалізація яких здійснюватиметься за підтримки Українського культурного фонду, та моніторингу їх реалізації»;
доповнити частинами третьою — п’ятою такого змісту:
«3. У разі прийняття Дирекцією Фонду рішення про надання фінансування певному проекту за рахунок коштів Українського культурного фонду з отримувачем коштів укладається договір про надання гранту.
Грант — фінансові ресурси, що надаються на безоплатній і безповоротній основі Українським культурним фондом суб’єкту, який провадить діяльність у сфері культури, для реалізації проекту, рішення про фінансування якого прийняте в порядку, передбаченому цим Законом.
За договором про надання гранту Український культурний фонд набуває право здійснювати контроль за реалізацією проекту відповідно до порядку, встановленого таким договором та законодавством, у тому числі вимагати виконання зазначеного порядку та вживати заходів у разі його порушення. Договір про надання гранту не може передбачати замовлення та (або) отримання Українським культурним фондом будь-яких товарів, робіт, послуг, майнових прав та (або) витрачання грошей на такі товари, роботи, послуги, майнові права.
Істотними умовами договору про надання гранту є визначення конкретного проекту, для реалізації якого надаються кошти; сума гранту (обсяг коштів) з відповідним кошторисом із зазначенням об’єктів, на які вона витрачатиметься; графік платежів; зобов’язання особи, яка отримує кошти, у тому числі щодо звітності; мінімальні технічні вимоги до проекту, які мають бути забезпечені; строк реалізації гранту; порядок надання доказів на підтвердження належного виконання договору про надання гранту; відповідальність за порушення умов договору.
Типова форма договору про надання гранту затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.
4. Український культурний фонд здійснює постійний контроль за виконанням суб’єктами, які отримують будь-яке фінансування, своїх зобов’язань, визначених договором про надання гранту.
Об’єктами контролю є порядок виконання договору про надання гранту, дотримання строків, у тому числі проміжних, правильність та обґрунтованість витрачання коштів.
Для здійснення контролю Український культурний фонд має право вимагати від суб’єкта, який отримав фінансування, надати будь-які документи, інформацію та пояснення щодо своїх дій, пов’язаних з виконанням договору про надання гранту та (або) витрачанням коштів.
Порядок здійснення контролю за виконанням суб’єктами, які отримують фінансування, зобов’язань перед Українським культурним фондом затверджується Наглядовою радою Фонду.
5. У разі істотного порушення умов договору про надання гранту договір може бути розірваний в односторонньому порядку за заявою Українського культурного фонду.
Істотним порушенням, зокрема, є нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором про надання гранту, та інші порушення, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям, якими сторони керувалися при його укладенні.
Рішення про розірвання договору про надання гранту приймається Дирекцією Фонду за результатами розгляду інформації, що підтверджує вчинення істотного порушення умов договору про надання гранту, та, за наявності, пояснень іншої сторони такого договору щодо причин вчинення порушень.
Сторона договору, договір з якою розірвано Українським культурним фондом, повинна повернути сплачені їй за таким договором кошти впродовж 20 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення»;
4) частину першу статті 13 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
«добровільні внески урядів, агентств та установ зарубіжних країн, міжнародних фінансових та інших організацій, у тому числі у формі цільових грантів».
У зв’язку з цим абзаци четвертий та п’ятий вважати відповідно абзацами п’ятим та шостим;
5) у статті 14:
частину першу доповнити абзацом четвертим такого змісту:
«виплату експертам експертних рад Фонду передбачених законодавством винагороди та інших виплат, за умови, що такі виплати пов’язані з діяльністю експертів з проведення конкурсного відбору проектів та експерти не є штатними співробітниками Українського культурного фонду. Зазначені виплати здійснюються відповідно до умов цивільно-правового договору, укладеного з експертом експертних рад Фонду, з видатків, передбачених кошторисом на оплату послуг (крім комунальних послуг) Українського культурного фонду. Порядок визначення розміру сум виплат експертам експертних рад Фонду визначається за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Суми виплат експертам експертних рад Фонду включають також передбачені договором супутні витрати (витрати на відрядження, послуги зв’язку, копіювання документів тощо). Загальна сума виплат експерту експертних рад Фонду за розгляд однієї заявки та доданих до неї матеріалів не може перевищувати розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року»;
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Фінансування проектів може здійснюватися у повному обсязі за рахунок коштів Українського культурного фонду. У разі реалізації спільних проектів за участю приватних осіб або державних органів чи установ зарубіжних країн Український культурний фонд може виділяти кошти та здійснювати фінансування проектів у частці, визначеній Наглядовою радою Фонду.
Жодні дії, правочини, договори або спільні рішення, вчинені за участю приватних осіб або державних органів, підприємств чи установ зарубіжних країн, не можуть мати наслідком отримання такими приватними особами або державними органами, підприємствами чи установами контролю за Українським культурним фондом, його діяльністю або діями Українського культурного фонду щодо реалізації конкретного проекту».
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України П. ПОРОШЕНКО.

м. Київ,
3 липня 2018 року.
№ 2481-VІІІ.