На Вінниччині у семи районах із 27 не створено жодної об’єднаної територіальної громади (ОТГ). Чому? Відповідь на це питання шукали учасники дебатів на тему «Навіщо громадам об’єднуватися?». Говорили про переваги та можливі ризики децентралізації. Чи вдалося змінити думку тих, хто виступає проти об’єднання?
В. о. старости села Майдан Вінницького району Людмила Грабова: «Ми провели анкетування серед жителів села щодо об’єднання з Якушинецькою громадою, переважна більшість висловилася «за».
Фото з сайту Вінницької облдержадміністрації.
Уперше в регіоні шукали відповідь на наболіле питання децентралізації у формі дебатів. У їх проведенні допомогли експерти проекту DESPRO «Підтримка децентралізації в Україні». До завершення терміну добровільного об’єднання залишається дедалі менше часу. Наступний рік стане останнім, коли громади матимуть можливість самостійно визначити ті території, з якими хотіли б об’єднатися. Хто цього не зробить, таким «партнерів» визначать у примусовому порядку. Тим часом у трьох південних районах Вінниччини — Крижопільському, Могилів-Подільському, Ямпільському — не створено жодної ОТГ. Неспроста саме на базі одного з них, Ямпільського, організували дебати.
П’ята спроба
До участі запросили сусідів із згаданих Крижопільського і Могилів-Подільського районів. Позицію противників об’єднання відстоювали сільський голова Михайлівки (Ямпільський район) Микола Мельник, сільський голова Карпівки (Могилів-Подільський район) Тетяна Колун, керівник громади села Голубече Крижопільського району Олег Коваль. Їхніми опонентами стали, зокрема, заступник голови Томашпільської селищної ОТГ (Вінницька область) Віталій Годний та гості з Полтавщини, від імені яких виступила голова Омеляницької сільської ОТГ Олександра Шереметьєва, директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак. Вони представили практики успішних громад. Чому ж тоді господарі дебатів, а також їхні найближчі сусіди, зупинилися на півдорозі на шляху реформування?
— Наша сільрада у числі тих десяти, які висловилися проти об’єднання, — каже сільський голова Михайлівки Микола Мельник. — У Ямпільському районі 18 сільрад, у восьми з яких підтримують входження до ОТГ. Згідно з перспективним планом, у нашому районі має бути одна громада. Я особисто не бачу перспективи.
Як пояснив керівник Михайлівки, його турбує питання розподілу коштів. Каже, Київ не буде постійно давати стільки грошей, як це було зроблено на початку процесу об’єднання. Однозначно надходжень бути менше. До села їх надійде приблизно стільки, як тепер. Розподілятимуть фінанси на рівні ОТГ, тобто в районі. То що змінилося? За словами сільського голови, у них є власний комунгосп, проклали водогін. Виступаючий підрахував, що після входження в ОТГ за воду треба буде сплачувати більше грошей. У будь-якому селі люди хочуть самостійно вирішувати власні питання, не залежати від центру.
— Депутати місцевих рад, де виступають проти об’єднання, просто бояться брати на себе відповідальність за цю справу, — каже голова Ямпільської РДА Михайло Вдовцов. — Уже було п’ять спроб об’єднатися, але жодна не дала позитивного результату.
І це за умови, що район має 97 мільйонів гривень власних доходів. Більшість коштів залишається на місцях. Тому й рішення мали б прийматися на місцях. Саме це передбачає реформа місцевої влади. Надає можливість людям вирішувати нагальні питання розвитку своїх територій — як змінювати освіту, медицину тощо.
Уже залишалися без сільради
Під час дебатів відбувалося інтерактивне голосування. Присутнім надали можливість висловити власну точку зору на питання «Чи підтримуєте ви процес об’єднання?». Голосували двічі — на початку і наприкінці дебатів. Під час першого голосування ствердно відповіли на поставлене питання 57,3% респондентів. Але й тих, хто проти, виявилося немало — 42,8%. Друге голосування дало дещо інший результат. Збільшилося число прихильників об’єднання, їх стало 63%, проти 37%. Серед тих, кого дебати не переконали змінити думку, сільський голова невеликого населеного пункту (чоловік просить не називати його прізвище).
— Цифри на екрані справні, але мене ні вони, ні виступаючі не переконали у тому, що після об’єднання буде краще, — ділиться думками співрозмовник. — Все одно кошти ділитимуть пропорційно кількості населення чи розміру території. Ми — маленька сільрада. Не дадуть нам грошей стільки, як потрібно. Заробити самотужки теж нема можливості. Нині в селі хоч сільрада є. Якщо об’єднаємося, залишиться староста. Люди старшого віку згадують, що вже було таке, коли село об’єднували з більшим.
Сільраду ліквідували. Село стало загибатися. Десятки років добивалися відновлення сільради. Тепер історія повторюється...
Вінницька область.
ДОВІДКОВО
На Вінниччині створено 36 ОТГ, в які об’єдналися 103 місцеві ради (це 15% території краю). Потенційно готові до об’єднання ще 10 громад, 16 населених пунктів перебувають у процесі приєднання до шести створених ОТГ. Вінницька облрада підтримала створення в області першої об’єднаної громади з центром у місті обласного значення. У зв’язку з цим внесла зміни до проекту перспективного плану формування ОТГ. Така громада буде у курортному місті Хмільник. Згідно із змінами до закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», таке приєднання може відбуватися без проведення перших виборів до міської ради.
ФАКТ
На запитання: «Чи залучали додаткові кошти (гранти, інвестиції) для реалізації проектів у вашому населеному пункті?», учасники дебатів відповіли таким чином: «так» — 77,8%, «ні» — 22,2%.
КОМЕНТАР
Андрій ГИЖКО (на знімку)
перший заступник голови Вінницької облдержадміністрації:
— Хотів би запитати голів сільських рад, які вагаються у питаннях об’єднання, чи є ви повноцінними господарями у своїх громадах? Чи навіть придбання вікон змушені узгоджувати з Києвом? Реформа децентралізації влади надає вам можливість якісно змінити громади, зробити їх спроможними. Не варто боятися об’єднання. Протягом останніх 50 років подібні процеси відбувалися часто. Вперше це відбувається на добровільних засадах. Треба позбутися міфів, що створюються довкола реформи. Часто нагадую головам сільрад про звучання слова децентралізація. У ньому виділяється «де» і «центр». У значенні, де центр прийняття рішень. Він у громадах.
Ключовим завданням реформи є не просто об’єднання громад, а передача на місця повноважень та фінансових ресурсів, що також передбачає повну відповідальність керівників на місцях за прийняття рішень у громаді. Проведення реформи слід розглядати як створення нових можливостей для громадян, адже основна ідея децентралізації — зробити громади повноцінними та самодостатніми.
