Аграрії Полтавщини намолотили понад мільйон тонн збіжжя ранніх зернових і зернобобових культур. До того ж на кінець липня вони зібрали урожай фактично з трьох чвертей площ згаданих культур, загальний клин яких у регіоні становив 356 тисяч гектарів. Основними серед них залишалися озима пшениця, ячмінь і горох.
Водночас у кількох районах області ранні жнива вже завершились, а в найпівденнішому — Кобеляцькому — встигли відсвяткувати навіть обжинки. Та коли врахувати, що в деяких господарствах краю жниварі вийшли у поле незвично рано, ще в двадцятих числах червня, то такі темпи збирання важко назвати, як раніше казали, ударними. Хоча в департаменті агропромислового розвитку ОДА їх вважають вищими за минулорічні.
Нинішнього літа для збирання врожаю хліборобам Полтавщини довелося використовувати кожну погожу годину.
Фото автора.
Надто з огляду на вимушені простої людей і техніки, спричинені затяжними дощами. Адже більшості полтавських хліборобів цьогоріч довелося жнивувати, як то кажуть, «між крапельками» майже в буквальному сенсі... Найдосвідченіші та найкмітливіші серед них відстежували процес підсихання зерна у колосках і, відповідно, маневрували наявними ресурсами навіть у межах одного поля. Залежно від готовності збіжжя до переміщення на зерносховища та елеватори обирали вони і способи комбайнування — прямий чи роздільний.
Фахівці стверджують: для завершення збирання ранніх зернових культур аграріям Полтавщини знадобиться не більш як тиждень. При цьому всі неодмінно додають: якщо у звичний для хліборобів процес знову не втрутиться небесна канцелярія. Її витівки вважають визначальними для обсягів зібраного та якості зерна нового врожаю. Обмаль вологи при минулорічній сівбі озимих та їхніх сходах не дав можливості рослинам належно розкущитися та, власне, зміцнитися перед зимовими холодами. М’яко кажучи, не сприяли очікуваним результатам господарювання і швидкий та посушливий перехід із зими в літо, а також надмірна зволоженість ґрунту і рослин у період збирання.
Як наслідок — середня врожайність ранніх зернових у регіоні становить 39,2 центнера з гектара. Водночас головний хліб Полтавщини, яким тут здавна вважають озиму пшеницю, дає трохи більше — майже по 41 ц. Це, звісно, далеко не рекордні показники. Хоча в області є чимало господарств, у яких середня врожайність пшениці перетнула «гросмейстерську» межу в 60 центнерів з гектара. Зрештою, за оцінками спеціалістів профільного департаменту ОДА, цьогоріч у регіоні загальний ужинок ранніх зернових сягне 1,4 мільйона тонн. Тобто перевищить минулорічний на 100 тисяч тонн. Однієї лише озимої пшениці планують намолотити понад 900 тис. тонн.
Таких обсягів збіжжя вистачить, звісно, не лише для внутрішніх потреб області. Тож сьогодні значно більше за валові показники аграріїв краю хвилюють якість їхнього зерна й, відповідно, закупівельна вартість. Адже пшеницю переважно другого та третього класів, тобто продовольчу, більшість із них «видавали на-гора» до згаданих затяжних дощів. Останні, поза сумнівом, погіршили визначальні для параметрів якості зерна складники. Та наскільки?
На думку багатьох господарників, природний форс-мажор дав можливість покупцям і зберігачам їхнього збіжжя маніпулювати з класністю зерна, безпідставно зараховуючи його до фуражного. Така відверта гра на пониження ціни не сприяє довірі між представниками всіх без винятку ланок хліборобсько-продовольчого ланцюга. Та порозуміння шукати і знаходити треба. Надто за умов, коли не весь хліб ще «в коморі». Жнива на Полтавщині тривають.
