Найдовша колона з фір, найбільше ватагів та смачні рекорди — чим здивував міжнародний фестиваль?

Яремчанщина фестивалила понад тиждень, чим встановила національний рекорд із найдовшого мистецького заходу такого рівня. Організатори, зокрема, відділ культури Яремчанської міської ради, були щедрими на вигадки.

На знімку: разом зі своїми земляками та гостями фестивалили голова Івано-Франківської ОДА Олег Гончарук та голова облради Олександр Сич.

Фото надане Яремчанською міською радою.

Так, на полонині Перці в Яблуниці відбувся конкурс на кращий гуцульський транспорт, де зареєстрували нове досягнення в Національному реєстрі рекордів у номінації «Найдовша колона гужового транспорту» — 109,2 м. Її склали фіри (підводи), брички та філякри (фіакри) із шести навколишніх сіл. Приз за кращу упряж — лоша — отримав мешканець Ворохти Мар’ян Пнявчук.

Це тільки один фрагмент неповторного мистецького дійства, яким став XXV Міжнародний гуцульський фестиваль, що зібрав представників цього талановитого етносу з усіх куточків світу.

«Фестиваль відчиняє двері для мешканців та гостей українських Карпат, — наголосив на урочистому відкритті голова Івано-Франківської облдержадміністрації Олег Гончарук. — Приємно відзначити, що Яремчанщина продемонструвала не тільки країні, а й усьому світові самобутню культуру гуцульських традицій і творчість народних майстрів. Саме в цей регіон завжди приїжджає велика кількість гостей, які є не тільки глядачами, а й активними учасниками фестивалю. Переконаний: у їхніх серцях залишиться та зразкова любов до України, яку відчули вони на цьому святі, а також патріотизм і віра в майбутнє».

Розпочався фестиваль із духовного осердя — мікрорайону Дора, 400-ліття від першої писемної згадки якого якраз відзначали. Вперше близько 40 священиків різних конфесій єднали молитовно гуцулів із усього світу. Тут відбулися духовна конференція «Дора — колиска духовності Гуцульщини», свято духовної музики та пісні «Косилівська ватра».

Далі фестивальні дійства дісталися Поляниці, де встановили та відповідно зафіксували національний рекорд пригощання приготованими на вогні гуцульськими стравами найбільшої кількості людей. Одночасно майже 1 200 осіб куштували баранину, банош, грибну юшку та інші традиційні місцеві смаколики. 

У Татарові встановили національний рекорд на найтриваліше виконання гуцульського танцю аркан. Наймолодший учасник конкурсу Олексій Фалафівка із Буковини протримався найдовше нарівні з дорослими легінями — понад годину. Й готовий був далі танцювати, та музику виключили!

Наступного дня в Яремче відгуляли гуцульське весілля. Хоч без справжніх молодят, зате зі всіма атрибутами й обрядами: шиттям віночків, збиранням деревця, нареченої до шлюбу, танцями. А ще був показ автентичного та стилізованого вбрання і прикрас, майстер-класи з їх виготовлення.

Микуличин запросив на свято «Полонинський клич». На полонину Горган одночасно вийшли 37 ватагів — організаторів літування на полонинах — ще один національний рекорд. ДепУтат — ще кажуть на таких. Вони змагалися у вправності, вчили охочих виготовляти сир, пригощали на фестивалі пива. Тут була вурда з горіхами та будз із трюфелем.
28 липня відбулося урочисте відкриття свята. У фестивальній ході єднання взяло участь понад 1600 учасників. З кожної вулиці сходили гуцули, як гірські потоки, як промені сонця, на майдан Свободи. Крім своїх з усіх районів, були офіційні делегації з

Канади, Румунії, Молдови… —  Промоція на весь світ вийшла, — підсумовує начальник відділу культури Яремчанської міської ради Оксана Кухарук. — Бо цікава Гуцульщина своїм мистецтвом, звичаями, колоритом. Ми виокремили кожне ремесло, змаг і забаву. Тому нам стало мало тих трьох днів, як то було раніше. Вийшло дев’ять. Мали на організацію субвенцію з обласної ради.
29 липня, під час підбиття підсумків фестивалю, професійне журі відзначило найкращих у понад 20 номінаціях із врученням гран-прі. А ще була науково-практична конференція на тему: «Гуцульщина — ХХІ сторіччя».

Непросто продумати все, втілити в життя, зорганізувати сценарні ходи. Завдяки самовідданій праці всіх, хто любить свій край, нам це вдалося. Це справа кожного, хто прагне показати всьому світу неповторний і таємничий світ Гуцулії. Фестивальну естафету передали буковинській Вижниці.

Яремче
Івано-Франківської області.