З часу російської агресії на сході України у Станиці Луганській народилося багато нових традицій, гідних розповсюдження не тільки на Луганщині, а й за її межами. Можна запевнити, що це єдиний в області районний центр, який не перестає захоплювати своєю ініціативою в проведенні різного роду заходів патріотичного спрямування. І це, якщо відверто, дивує, бо Станиця — особлива територія, де живуть нащадки донських козаків, отже, ментальність місцевих жителів має досить помітний відтінок сепаратизму. Додамо до цього і той факт, що волею долі селище виявилося в епіцентрі бойових дій, бо знаходиться на самісінькій лінії розмежування. Загалом від снарядів бойовиків пошкодження зазнали майже 3,5 тисячі житлових будинків всіх форм власності і ще 260 були повністю зруйновані. Люди залишились не лише без рідних стін, а й без овочевого бізнесу, яким тут займалась кожна десята сім’я. Затамувавши біль, образу і зневіру, більшість місцевих жителів виявляє повну соціальну пасивність до всього, чим займається сьогодні місцева влада. Тому патріотичні заходи, які проводить райдержадміністрація, як правило, не збирають багато людей. Але це не пригнічує ініціативу районної влади.
На знімку: голова Станично-Луганської РДА Юрій Золкін (крайній праворуч) на засіданні молодіжного парламенту, який обговорює проблему сміття.
Як боротися з соціальною пасивністю?
На початку року глава Станично-Луганської райдержадміністрації Юрій Золкін зробив ще одну спробу розбурхати населення, вивести його зі стану очікування і залучити до процесу розбудови району. Привід для цього знайшовся досить серйозний. За підсумками минулого року в районному бюджеті залишилися невикористаними 10 мільйонів гривень, і Золкін вирішив дати можливість жителям району самим вирішувати долю цих коштів. Разом з працівниками райадміністрації проїхав по селах і запропонував людям: є гроші, і ви можете їх витратити, як вважаєте за потрібне, — на медицину, школу, дитячий садок або на дорогу. Давайте свої пропозиції — і разом будемо обговорювати варіанти. На жаль, цей план не спрацював, ніякого сплеску активності не відбулося, бо знову спрацювала стара психологія: ви — начальство, ви й вирішуйте. А дехто навіть запідозрив щось неладне в тому, що людям довіряють розпоряджатися державними коштами. Отже, Золкін укотре переконався, що на старше покоління розраховувати, скоріш за все, не варто, отже, ставку треба робити на молодь, інакше й її можна втратити. Так народилася ідея створити при РДА молодіжний парламент.
Відчули довіру до себе
Для вивчення ситуації і повної об’єктивності працівники райадміністрації побували в школах району з тією ж пропозицією, що і для дорослого населення: є гроші, як би ви їх розподілили? Школярі, правду сказати, не були готові до прояву такої довіри до себе. В їх боязких пропозиціях простежувалося ставлення до пропозиції як до гри, яку їм нав’язують дорослі. Ситуацію треба було міняти.
Для початку зібрали старшокласників-активістів і за допомогою програм ПРООН спершу стали їх навчати писати проекти, розповіли, якими можуть бути шляхи реалізації ідей, куди і як правильно вкладати гроші тощо. Молоді це здалося цікавим, вона стала генерувати різні ідеї. Збираючись щотижня, члени молодіжного парламенту обговорювали різні пропозиції, вибирали найкращі, радилися. Коли інтерес і ентузіазм були досить підігрітими, серед школярів провели опитування: що потрібно зробити для розвитку району? І молодь підказала, що це може бути: в одному селі побудувати стадіон, в іншому — відновити музичний клас, в третьому — обладнати спортивні та дитячі майданчики. Зокрема, учні Валуйської школи написали проект, обґрунтувавши необхідність шкільного автобуса для учнів-переселенців, які разом із батьками покинули захоплений Луганськ і змушені жити на Ольховських дачах. Намалювали маршрут, підрахували, яку відстань доводиться долати школярам, як це позначається на успішності тощо. В райадміністрації відзначили цей проект, і такий автобус Валуйська школа отримала.
Сьогодні молодіжний парламент дійшов думки, що районному центру потрібен іміджевий арт-об’єкт, який би став візитівкою Станиці. Пропозиції надходять різні: від традиційного знака «Я люблю Станицю Луганську» до якихось знакових речей. Наприклад, створити «Стіну бажань», на яку вішати замочки з різними побажаннями, або поставити на площі кований з металу образ дівчинки, на широкій спідниці якої розмістити фотографії цікавих місць району. Або поставити великого ангела-хранителя, який оберігатиме населення від обстрілів бойовиків. Пропозиції поки обговорюються, вони в роботі, і як тільки парламент прийме рішення, їх винесуть на обговорення сесії вже «дорослого парламенту».
До речі, молоді дали можливість виступити на сесії райради і висловити свою думку з приводу зовсім не дитячих проблем. Справа в тому, що за останні роки в Станиці загострилася проблема зі сміттям. З початку року на ліквідацію стихійних звалищ із районного бюджету вже витратили понад 80 тис грн. Але якби населення уклало договори з комунальною службою на вивезення побутового сміття і без будь-яких зволікань платило за таку послугу, ці 80 тис грн. пішли б на інші злободенні проблеми. Чим можуть допомогти школярі? Своїм впливом на дорослих. І, насамперед, на членів своїх сімей. Молодіжний парламент погодився на такий варіант своїх дій і накреслив низку неформальних заходів. Для початку провести флешмоб, звернувши увагу дорослих на те, що молодь небайдужа до такої проблеми і піклується про благоустрій селища, потім провести індивідуальну роботу. Кожен з членів молодіжного парламенту, насамперед, розраховує на підтримку своїх батьків, родичів, сусідів. А там, дивись, й інші підтримають.
Павло ВОРОНЦОВ.
Фото прес-служби Станично-Луганської РДА.
Луганська область.
