Перший заступник керівника апарату Верховної Ради Петро Боднар:
«Історичну пам’ятку архітектури вперше за 45 років буде відреставровано»

 

Купол Верховної Ради ремонтують. У ЗМІ вже є і фото, і зняте з повітря відео затягнутої в синю плівку півсфери, хоча, згідно з правилами безпеки, журналісти не можуть потрапити на дах парламенту. Однак для читачів «Голосу України» завісу таємності дозволили трохи відкрити.

Дата народження купола.

 

Перший заступник керівника апарату — керуючий справами Верховної Ради Петро Боднар.

 

Гарантійний термін нового скла — понад 30 років.

 

Василь виконував роботи на багатьох атріумах столиці.

 

Головний фахівець відділу організації будівництва управління справами Верховної Ради Віктор Яремчук. 

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА. 

На металевому каркасі, який і досі тримає склепіння купола, вигравіювано «1937 рік». Це дата виготовлення швелерів для майбутньої (1939 рік) Верховної Ради. Мабуть, відтоді якісь ремонтні роботи тут проводилися — про це свідчить хоча б напис зварювальним пристроєм на сталевому листі даху — 1973 рік. Але й це вже 45 років. Про це розповів головний фахівець відділу організації будівництва управління справами Верховної Ради Віктор Яремчук. За роботи, які відбуваються нині на куполі, відповідає саме він. Доки піднімаємося гвинтовими сходами на дах парламенту, він розповідає, що ремонт проходить за планом. Завершити його згідно з графіком мають аж наприкінці вересня. Однак основні роботи закінчаться ще до того, як народні депутати почнуть працювати в сесійній залі. На запитання про те, скільки коштуватиме оновлення купола державному бюджету, відповідає так: «Ми склали кошторис у сумі 7,5 мільйона. Він пройшов державну експертизу і нам його затвердили. Але тендер виграла фірма, яка запропонувала зробити все за сім мільйонів. Може вдасться ще заощадити, але більше цієї суми вже точно не буде». Тендер виграла вітчизняна фірма, яка раніше вже працювала на Маріїнському палаці. Цікавимося, для чого купол накрили плівкою. Адже це додає ореолу «секретності» тому, що відбувається під покриттям. Відповідь вражає простотою — часті дощі заважають працювати. Плівка саме для того, щоб можна було не зупинятися, коли вирує стихія. Вона, до речі, додає незручності працівникам, а ще рветься від вітру. Однак затримувати роботи не хочуть — працюють 24 години на добу в три зміни. На той час, коли ми перебували під куполом, тут було 18 майстрів. Кажуть, робота не така вже й важка, але все ж потребує певних зусиль і часу. Мій співрозмовник Василь, наприклад, займається прирізкою скла. Він сердиться, що відволікають від роботи, бурчить, щоб дивилися під ноги, і неохоче відповідає, що приїхав із міста Кремінна, що на Луганщині. У фірмі працює вже десять років. Запитую про умови праці. Нормальні, каже. Мовляв, якби не влаштовували, то не працював би. Чоловік виконував роботи на багатьох атріумах столиці. Працював у ЦУМі, на Маріїнському палаці, в адміністрації Президента. Цей перелік звучить якось по-буденному, зовсім без пихи чи гордощів. Але все ж вдається «розкрутити» співрозмовника на відвертість — найбільше йому подобається працювати на реставраційних роботах. «Дивіться, щоб з вас не сміялися, як надрукуєте фотографії, бо я ріжу скло не тим боком, — вигукує нам услід Василь. — Просто в цього матеріалу така специфіка, що його краще тягнути на себе, тоді менше псується».

Нині на даху Верховної Ради знімають старе скло з металевого купола. Трималося воно на матеріалі, схожому на замазку, яку використовували колись для старих хат. Його шматки можна було підібрати і роздивитися зблизька. На вигляд ніби гіпс і глина, радше схоже на стару черепицю, аніж на надійну основу для даху. Тепер використовуватимуть надміцну смолу. Скло, яке знімають, має зовсім ненадійний вигляд. Воно, як і нове, армоване (тобто має в своїй основі металеву сітку). Але все ж навіть неозброєним оком видно тріщини, які дрібним павутинням розсікають гладку поверхню. А подекуди помітні й більші пошкодження. За словами представника підрядної організації ТОВ будівельно-реставраційна фірма «Відродження» Андрія Жилінського, старе скло зношене більш як на 85 відсотків. Каже, іноді шибки кришилися буквально від дотику. Однак життю парламентаріїв це не загрожувало. Адже завдяки особливості цього матеріалу скло тільки тріскало, а не розсипалося. Можемо переконатися в цьому, бо використані скельця працівники складають просто поруч — акуратними рівними стосиками. Цей зношений матеріал покривав площу, яка сягала 600 квадратних метрів.

Залізний каркас, до якого кріпитимуть нове покриття, ретельно очищують та обробляють захистом від корозії. Далі кладуть нове скло — вироблене в Польщі. Для цього великі листи за індивідуальними кресленнями розрізають на окремі — менші частини.

Купол складається із восьми великих секторів, вкритих безліччю таких віконець. Між собою сектори скріплені дерев’яними нащільниками. Здавалося б, ера нових можливостей і надміцних матеріалів, а без дерева не обійтися — воно гнучко реагує на розширення та звуження металевої конструкції під час температурних коливань.

Пізніше дерев’яні нащільники накриють нержавіючою сталлю. Так само, як і саму маківку купола. Вона яскраво виблискуватиме на сонці, але навряд чи це буде помітно знизу, з вулиці. Хоча, зрештою, за словами Першого заступника керівника апарату — керуючого справами Петра Боднара, ремонт на даху Верховної Ради потрібен був не для краси, а передусім для безпеки та збереження історичної споруди. Як відомо, будували український парламент за проектом архітектора Володимира Заболотного.

Почали зводити ще в 1936 році, а завершили — влітку 1939-го. Пізніше, коли приміщення вже здали, в 1940 році, В. Заболотного удостоїли Державної премії та призначили головним архітектором Києва.

Відтоді на куполі парламенту планового ремонту не проводили. «Мусимо дбати про нашу культуру, про ставлення до історичних пам’яток та державних артефактів, — каже П. Боднар. — Достойний вигляд повинна мати і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів, і адміністрація Президента, як і вся Україна загалом. Мотивацією для ремонту купола був час експлуатації споруди, її зношеність. Скло потребувало заміни, металеві конструкції необхідно було очистити від корозії та обробити герметиками.

Зовсім скоро купол матиме оновлений вигляд, і, сподіваюся, що це добре вплине на роботу парламенту».

У зв’язку з численними запитами на суспільно важливу інформацію щодо реставраційного ремонту металоконструкцій купола, зовнішніх сходів та шпиля адміністративного будинку Верховної Ради України по вул. Грушевського, 5 в Києві, було здійснено комплексне інформаційне дослідження.

З огляду на режимний характер об’єкта та необхідність дотримання правил безпеки, право на зйомки було надано лише представникам офіційних джерел інформації при Верховній Раді України.

Відеозапис здійснено журналістами телеканала «РАДА», фотоматеріали та інтерв’ю представлено у газеті «Голос України». Офіційна інформація — на сайті парламенту. У зйомках брали участь: Перший заступник керівника апарату Верховної Ради — керуючий справами Петро Боднар, працівники управління справами парламенту, представники прес-служби.

Інформацію надано
з урахуванням вимог безпеки.