Верховна Рада закликала світ визнати «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями 

Ранкове засідання 14 січня

Зранку в сесійній залі до плаката «Надія Савченко голодує вже 33-й день» додалися: «Я Волноваха», вивішені представниками Радикальної партії. А Верховна Рада хвилиною мовчання вшанувала пам’ять загиблих під Волновахою мирних жителів. «Від рук окупантів, терористів, яких підтримує агресор, загинули абсолютно невинні люди. Маємо на сьогодні 12 загиблих, 17 поранених. І це не перші жертви у нашій країні. На превеликий жаль», — сказав Голова Верховної Ради Володимир Гройсман.

Верховна Рада ухвалила «Звернення до Європейського парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, національних парламентів країн—членів ЄС, США, Канади, Японії, Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні».

 Проект постанови доповідала народний депутат Ірина Геращенко (Блок Петра Порошенка). «Щодня світ є свідком зухвалого порушення міжнародного права, основоположних прав людини, права на життя мирних громадян України, які стали заручниками бойовиків на окупованій ними території Донбасу. Цивілізований світ не може і не має права мовчки спостерігати за цією трагедією українського народу. Україна несе численні людські втрати, які вимірюються вже тисячами людських життів. Весь цивілізований світ має докласти максимально зусиль для умиротворення агресора. Зупинити його може лише сила нашого спротиву, сила єдності і солідарності з Україною всіх Європейських і світових демократичних кіл. Нещодавно Україна разом з іншими провідними країнами та мільйонами французів вшанувала пам’ять жертв теракту в столиці Франції. Масовий розстріл людей у Парижі та Волновасі — це події з одного і того ж ряду. Цивілізований світ має згуртуватися в боротьбі з тероризмом», — наголошується в постанові.

А зважаючи на продовження підтримки терористів з боку Російської Федерації шляхом безперервного постачання військового обладнання, стрілецької зброї, артилерії, танків та живої сили, Верховна Рада закликала адресатів звернення: продовжити політику санкцій проти Росії, як країни, яка, порушуючи міжнародні норми, анексувала частину української території, підтримує терористичні організації «ЛНР» та «ДНР», а також своїми діями системно підриває досягнуті у Мінську мирні домовленості; включити «ДНР» та «ЛНР» та інші подібні формування до списку терористичних організацій; вивчити можливість надання Україні військової допомоги з метою посилення її оборонних можливостей, зокрема, щодо захисту кордонів України.

Звернення підтримав 241 народний депутат.

Після вшанування пам’яті загиблих, головуючий помідомив, що у другій половині середи в Європарламенті відбудуться дебати щодо України: «У вівторок Президент України звернувся до українського народу та Європарламенту щодо визнання «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями. Думаю, що український парламент має підтримати це звернення, сформувати свою позицію». Володимир Гройсман звернувся до профільного парламентського комітету з питань європейської інтеграції з проханням оперативно підготувати узгоджений текст такого звернення з тим, щоб парламент протягом пленарного засідання середи міг проголосувати його і направити до європарламентаріїв.

Крім того, глава парламенту надав слово представникам фракцій «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт», виступи яких також стосувалися трагедії під Волновахою. «У моєму рідному місті Волноваха сталася трагедія, — сказав Дмитро Лубінець (БПП). — Це трагедія не лише мого маленького міста, а й всієї України. Дванадцять ні в чому не винних мирних жителів через обстріл терористів були цинічно вбиті. Це помста терористів Волновасі, яка ніколи не знімала українського прапора. Там ніколи не було сепаратистських настроїв».

У зв’язку з цією трагедією парламентарій закликав провести «Марш миру». «Лише об’єднавшись, ми зможемо подолати це зло. Звертаюся до всіх українців всього світу, давайте проведемо «Марш миру» і покажемо всьому цивілізованому світу, як ми ставимося до тероризму, Російської Федерації. Маємо зупинити цю терористичну загрозу на нашій рідній землі», — наголосив він.

Водночас Д. Лубінець звернувся до української діаспори, щоб під час проведення цієї акції її представники організували пікетування посольств РФ з вимогою зупинити фінансування терористів.

Своєю чергою Андрій Тетерук («Народний фронт») зауважив, що підтримує всі пропозиції, озвучені колегою. 

Перейшовши до розгляду питань порядку денного, сесія розглянула проект закону про внесення змін до статті 188-1 Кримінального кодексу України (щодо недопущення розкрадання природного газу). За словами міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина, останнім часом фіксується багато порушень у сфері нафтогазового комплексу. Тому уряд розробив зміни до п. 1 статті 188 Кримінального кодексу України, які встановлюють кримінальну відповідальність не лише за викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання, а й за викрадення в такій спосіб природного газу. Однак через численні зауваження народних депутатів проект було відправлено на доопрацювання. 

У першому читанні депутати ухвалили проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини («за» — 238). Цим проектом пропонується внести зміни до статей 402—405, 407—411, 413, 418—421, 425, 426, 428, 435 Кримінального кодексу і встановити суворішу відповідальність за військові злочини, передбачені цими статтями, якщо їх вчинено не лише в умовах воєнного стану, а й в умовах особливого періоду, під яким розуміється період, що охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Профільний комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підтримав ухвалення проекту, оскільки його прийняття, наголосив Андрій Кожем’якін, сприятиме зміцненню дисципліни військовослужбовців. А це вкрай актуально у зв’язку з проведенням антитерористичної операції.

«Надзвичайно необхідним» проект назвав і Голова Верховної Ради. Він зауважив, що хоча абсолютна більшість військових дотримується статуту та дисципліни, є окремі випадки, які мають бути покарані.

У першому читанні та в цілому парламент ухвалив зміни до закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо удосконалення пенсійного забезпечення). За словами одного з авторів проекту Юрія-Богдана Шухевича, законопроектом пропонується продовжити термін дострокового виходу на пенсію жінок (55 років), за наявності страхового стажу не менше 30 років, до 1 січня 2022 року.

Також законопроектом передбачається, що до        1 січня 2022 року за бажанням пенсіонера та за наявності довідки про зарплату для обчислення пенсії також враховується зарплата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року. Підтримали цей проект 256 народних депутатів.

Насамкінець сесія ухвалила проект постанови про відзначення 200-річчя з дня народження Михайла Вербицького (4 березня 2015 року), автора музики до національного Гімну «Ще не вмерла Україна». Після того, як табло системи «Рада» показало результат голосування — 236 «за», народні депутати виконали національний Гімн.

На початку ранкового засідання Верховна Рада достроково припинила повноваження народних депутатів Олександра Турчинова («за» — 275), Віталія Ковальчука («за» — 270) та Ростислава Павленка («за» — 269).

Із Днем народження цього дня вітали Андрія Артеменка (фракція Радикальної партії Олега Ляшка), Олександра Марченка (позафракційний), Василя Яніцького (фракція «Блок Петра Порошенка»).

Довідково

Проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини передбачає, зокрема: за непокору, вчинену в умовах особливого періоду, в тому числі воєнного стану, чи в бойовій обстановці, карати позбавленням волі терміном від п’яти до десяти років, за невиконання наказу в особливий період — від трьох до семи років. А за самовільне залишення військової частини в особливий період уряд пропонує ув’язнювати на термін від п’яти до десяти років, за дезертирство — від п’яти до дванадцяти років, втрату військового майна — від двох до п’яти років. Водночас за ухилення від військової служби пропонується карати позбавленням волі від п’яти до десяти років.

Під час хвилини мовчання за загиблими під Волновахою. 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.