Місяць впровадження скандального пілотного проекту генеральної дирекції «Укрпошти» на Чернігівщині щодо заміни сільських поштових відділень пересувними показав: проект такий далекий від реального життя, що називати його реформою можна тільки задля насмішки і дискредитації влади та пошти. Нагадаємо, що «Укрпошта» залишається державною структурою. Недарма наприкінці минулого року Кабінет Міністрів виділив з державного бюджету півмільярда гривень для покриття збитків «Укрпошти». Уже тоді було зрозуміло — в якому напрямі «реформи» бачаться генеральному директору Ігорю Смілянському та його численній високооплачуваній команді.

Колаж Олексія КУСТОВСЬКОГО.

 

Поштове відділення в селі Кіпті Козелецького району.

 

Саме генеральна дирекція «Укрпошти» наполягла на запровадженні на Чернігівщині пілотного проекту — на цьому не раз наголошувала директорка чернігівської філії «Укрпошти» Олена Дорошенко, відповідаючи на критику з усіх боків. А критика була суцільною — керівники ОТГ, обласних та районних рад, держадміністрацій, журналісти друкованих ЗМІ одностайно твердили про шкідливість запроваджуваної реформи. Задля об’єктивності скажу, що таки два голови районних рад (представники Радикальної партії Олега Ляшка) підтримали цей проект, маючи дивну, як на мене, мотивацію: «Хай будуть хоч якісь реформи!».
Реформи в «Укрпошті» справді потрібні, але якщо за часів керівництва Чернігівською філією Олегом Обушним підприємство стало прибутковим, а за теперішнього керівництва — збитковим, то про які реформи йдеться? Нагадаю, що пілотний проект передбачав спершу закриття всіх сільських поштових відділень — якщо точно, то в тих селах, де менше двох тисяч мешканців. Що реально означає, наприклад, у Новгород-Сіверському, Сосницькому, Семенівському, Куликівському, Сновському, Носівському, Срібнянському, Талалаївському, Варвинському районах відділення пошти лише у райцентрі, а в усіх інших районах їх було би по два-три. Стаціонарні поштові відділення і сільських листонош мали замінити пересувні поштові лавки — про те, як чужі люди рознесуть по селу пенсії, керівництво «Укрпошти» воліло не задумуватися. Воно ж і правда, що з «мерседесів» проблем баби Галі і діда Петра, яким не принесуть пенсій, не видно. А не принесуть, бо якщо тільки в одній, скажімо, Макіївці Носівського району 65 кілометрів вулиць, то за який час по бездоріжжю, в осінню негоду чи зимову хурделицю їх обійде приїжджа листоноша з пересувної лавки?
Під тиском критики та завдяки зусиллям першої заступниці голови Чернігівської ОДА Юлії Свириденко пілотний проект обмежили до трьох районів — Чернігівського, Ріпкинського та Куликівського.
Проте, як показав місяць роботи по-новому, якість обслуговування стала просто неймовірно знущальною — листи з протестами від мешканців сіл потекли в органи влади, на сторінки газет. Скажімо, у селі Виблі Куликівського району люди за годину до приїзду «поштової лавки» (так називають розрекламовані дирекцією «Укрпошти» автомобілі, що мають замінити листонош) вже займають чергу, щоб заплатити комунальні послуги. Так це ж у літню пору, а що буде під осінніми дощами і при зимових хурделицях?
«Терпіння селян не безмежне, люди на межі бунту, — каже заступник голови Куликівської районної ради Володимир Повозник. — На всі наші пропозиції приїхати у села та поспілкуватися з людьми реакція керівних поштарів нульова».
Керівництво «Укрпошти» мотивує свій проект необхідністю подолати збитковість сільських поштових відділень. Даючи зрозуміти опонентам, що вони нічого в бізнесі не тямлять, а молоді, амбітні підприємці, що прийшли на заміну керівникам-поштовикам, знають як заробити гроші. На здоров’я! Проте рівень цього новітнього менеджменту вражає: скажімо, «Голос України» вже розповідав, як у селі Кіпті, прямо на київській трасі, занепадає велике, міцне приміщення «Укрпошти» замість заробляння на ньому грошей. Навіть в оренду би комусь зайві кімнати здали — й то були би гроші. Голова Кіптівської ОТГ Володимир Кучма просив приміщення передати чи продати сільській раді, щоб не псувало вигляд. У відповідь директорка чернігівської філії «Укрпошти» Олена Дорошенко порадила ... завісити облуплені стіни банером з логотипом «Укрпошти». Що й казати, рівень менеджменту достойний працівниці банку, якою недавно була пані Дорошенко... Шкода, що ніхто не показав віце-прем’єр-міністру Геннадію Зубку облуплене приміщення пошти, недалеко від якого він ручкався з послами країн ЄС, які допомагають розвитку Кіптівської ОТГ...
Шестовиця та Воскресенське розташовані в радіусі 20 кілометрів від Чернігова. А проблем з поштою тут стало безліч. «Пенсіонери у відчаї, — каже голова Шестовицької ветеранської організації Ольга Сірик. — Саме вони страждають найбільше. Раніше всю кореспонденцію розносили, все встигали дві листоноші, а тепер лавка приїздить двічі на тиждень, газети лежать хтозна-як, хто хоче — бере. Грошового переказу з Києва чекала десять днів. Газети, буває, розношу сама. Люди їх тепер передплачувати не хочуть. Одна жінка і пенсію не отримала».
У Вознесенському три тижні передплатники не отримували районну газету. Скарги йдуть з Пісок, Черниша, Кархівки та інших сіл Чернігівського району, що потрапив під експеримент.
Голова Асоціації регіональної преси, редактор менської районної газети «Наше слово» Олександр Назаренко відзначає падіння тиражів газет, адже листонош скорочують, а люди просто бояться передплачувати. Звісно, найбільше постраждали газети, які виходять частіше разу на тиждень — «Голос України», «Сільські вісті», «День», «Україна молода». Та й районки, принесені через два-три дні після виходу у світ, мало кого зацікавлять. Не для розпалювання ж грубки їх передплачувати! Ріпкинський журналіст Сергій Колбаса просто не знаходить слів для висловлення обурення поштовим експериментом: «Тут і так села ледве тримаються, а пошта їх ще й добиває. Судити треба тих, хто цей експеримент придумав!».
Тож перший заступник голови облдержадміністрації Юлія Свириденко, заступник голови обласної ради Арсен Дідур та директор чернігівського відділення ПАТ «Укрпошта» Олена Дорошенко обговорили хід реформ.
Як сказано в офіційному повідомленні, яке треба читати як строго вивірене дипломатичне комюніке, «за результатом обговорення було вирішено глибше вивчити ситуацію, скласти список порушень та відпрацювати їх в індивідуальному порядку. Адже модель надання поштових послуг на селі має бути максимально комфортною».
Якщо ж читати між рядків і говорити простіше: пілотний проект «Укрпошти» на Чернігівщині луснув, впроваджувати його можна тільки задля знущання над селянами і місцевою владою. А планували ж його на всю Україну поширити...

Василь ЧЕПУРНИЙ.
Фото автора.

Чернігівська область.

 

ТИМ ЧАСОМ

Загальний обсяг друкованих ЗМІ з поштовою доставкою передплатникам в Україні становить майже 8,3 мільйона примірників.
У Національній спілці журналістів України (НСЖУ) зазначають, що друкований інформаційний простір постійно скорочується через відсутність державної політики підтримки друкованої преси та непартнерські відносини редакцій з ПАТ «Укрпошта».
— Постійне зростання поштових тарифів на доставку друкованих ЗМІ й скорочення мережі «Укрпошти» вочевидь призводять до відмови українців від читання газет, — заявляє голова НСЖУ Сергій Томіленко. — Захистити українські газети й право громадян на доступ до друкованого слова може лише реалізація адекватної державної інформаційної політики. Адже ганьбою є те, що за останні три роки ринок передплати в Україні скоротився на 3 мільйони примірників! Тобто на 27%!
Надзвичайною ситуацію щодо якості поштової доставки видань за передплатою, тарифної політики «Укрпошти» і загального скорочення тиражів визнають видавці й регіональних, і національних газет.
— Такі темпи падіння, враховуючи заплановане підвищення вартості послуг «Укрпошти», відсутність стратегії розвитку послуги з передплати, украй неякісну й несвоєчасну доставку і можливе переведення великої кількості (до 4 тис.) поштових відділення у формат так званих точок присутності (фактичне закриття) дають підстави прогнозувати падіння тиражів за результатами річної передплати на 2019 рік не менш як на 15% до нинішнього рівня, — зазначає член правління Всесвітньої Газетної Асоціації WAN-IFRA від України Сергій Охрименко. — За помірно-оптимістичними формулюваннями «Укрпошти» криється справжня катастрофа на ринку передплати.