Готується законопроект
Народні депутати, які представляють у парламенті групу «Відродження», наголошують на тому, що чинна система соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, є неефективною та потребує докорінної реформи. Для того, щоб змінити ситуацію, у Верховній Раді зареєстрували проект змін до закону про статус та соціальний захист постраждалих унаслідок катастрофи.
Меморіальний курган «Героям Чорнобиля» у Києві.
Вони стосуються удосконалення окремих положень та відновлення справедливих соціальних гарантій цій категорії громадян. До авторського складу, який працював над законопроектом, увійшли десять представників депутатської групи «Відродження» із 24, а також народний обранець шостого і сьомого скликань Володимир Пилипенко.
Під час брифінгу в парламенті він наголосив на тому, що нині людей, які постраждали від аварії на ЧАЕС, дискримінують. Щоб встановити цей факт, парламентарії підписали депутатське звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Зокрема, воно стосується того, що віднесені до першої категорії потерпілих і виселені з зони відчуження громадяни отримують від держави менше пенсійне забезпечення, порівняно з іншими категоріями. «Водночас ми звертаємося з проханням забезпечити належні пенсії і для ліквідаторів наслідків катастрофи, — каже В. Пилипенко. — Адже ті, хто не був військовослужбовцями, отримують нижчі пенсії від тих, хто на момент лиха перебував на службі. Вважаємо, що держава не доплачує належної пенсії для цивільних ліквідаторів». На думку законотворця, всі ці люди займалися однією роботою, ризикуючи життям і здоров’ям.
Однак це точкове розв’язання проблем. Комплексно подолати їх допоможе законопроект № 6292, поданий представниками групи «Відродження», стверджує В. Пилипенко. Народні депутати звертають увагу на те, що стан здоров’я українців, постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС, помітно погіршився. Наприклад, у 1988 році понад 67 відсотків ліквідаторів та евакуйованих із зони лиха були здоровими, нині цей показник менше відповідно трьох та 18 відсотків. Спостерігається тенденція до зростання пухлинних хвороб серед тих, хто свого часу піддався дії радіації.
Законопроектом № 6292 пропонується відновити право на безоплатне санаторно-курортне лікування окремих осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та на належне пенсійне забезпечення. Мають також намір встановити нижні межі вартості компенсаційних виплат на харчування, щорічної компенсації у разі втрати годувальника тощо. На думку суб’єкта права законодавчої ініціативи, прийняття цього законопроекту дозволить усунути грубе порушення вимог статті 50 Конституції щодо забезпечення відшкодування та компенсацію усіх втрат громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Очікується, що практична реалізація законодавчої ініціативи дасть змогу підвищити рівень державної соціальної підтримки вразливої категорії громадян, сприятиме покращенню умов їх життя та забезпечить доступність належного рівня оздоровлення.
У висновку Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради вказано, що подібну законодавчу ініціативу підтримують як таку, що «спрямована на відновлення порушених прав постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та посилення їх соціальної захищеності». Однак експерти зазначають, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних витрат. А це покладає на суб’єктів права законодавчої ініціативи обов’язок подати фінансово-економічне обґрунтування, включно із відповідними розрахунками. Народним депутатам необхідно вказати, які видаткові частини бюджету можна скоротити, або висунути пропозиції для додаткових надходжень у головний кошторис країни для того, щоб знайшлися гроші на заплановані системні витрати.
Під час засідання Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи парламентарії вирішили рекомендувати Верховній Раді прийняти зміни до закону про статус та соціальний захист постраждалих у Чорнобильській катастрофі за основу в першому читанні. І навіть визначили, що співдоповідачем від комітету на пленарному засіданні буде голова підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту постраждалих Ярослав Москаленко. Це було більше року тому. Цієї весни в Харкові документ підтримали на всеукраїнському з’їзді Чорнобильських організацій, повідомив В. Пилипенко. За його словами, якщо в новому сезоні проект змін залишиться нерозглянутим, народні депутати мають намір звертатися до органів Ради Європи і до Європейського комісара з прав людини для того, щоб порушити проблему на загальноєвропейському рівні.
Надія СМІЯН.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА
(з архіву «Голосу України»).
