У Комітетах Верховної Ради
У Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення перебуває понад 200 законопроектів, з розгляду яких комітет визначено головним. Переважна більшість проектів стосується змін до пенсійного законодавства. Один із них — проект закону «Про внесення зміни до статті 1 Закону «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» щодо призначення пенсій учасникам АТО, нагородженим орденом України». Авторами законодавчої ініціативи виступили народні депутати: Оксана Білозір, Олександра Кужель, Валерія Заружко, Сергій Куніцин, Андрій Лопушанський та Олександр Дехтярчук.
Вдатися до такої законодавчої ініціативи народних депутатів змусила несправедливість, яка нині є в законодавстві. Так, Законом «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» передбачено, що право на пенсію за особливі заслуги мають ветерани війни, нагороджені за бойові дії орденом, медаллю «За відвагу» або медаллю Ушакова. Надбавка до розміру пенсії встановлюється у розмірі від 25 до 35% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність. Водночас Операцію об’єднаних сил (раніше АТО) на сході України не внесено до «Переліку держав і періодів бойових дій на їх території», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 8 лютого 1994 року. Відтак учасники АТО, нагороджені орденами України за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зокрема, орденом «За мужність» та орденом Богдана Хмельницького, не підпадають під дію Закону «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».
Тому, наголошують народні депутати, розмір пенсії за особливі заслуги учасникам АТО, нагородженим орденами України, встановлюється відповідно до закону в розмірі від 20 до 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як особам, нагородженим одним із орденів України.
«Зважаючи на недосконалість нормативних положень щодо розмірів пенсій за особливі заслуги перед Україною, учасникам АТО та членам сімей загиблих учасників АТО, нагородженим (посмертно) орденом, вважаємо за доцільне прийняття цього проекту закону, що передбачає удосконалення соціально-правових гарантій для учасників АТО та встановлення справедливого розміру пенсій за особливі заслуги перед Україною», — наголошують у пояснювальній записці автори законопроекту.
Головне науково-експертне управління підтримало законодавчу ініціативу і рекомендує підтримати проект у першому читанні. Водночас експерти наголошують, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету. Тож до документа має бути надано належне фінансово-економічне обґрунтування. За інформацією Мінсоцполітики, додаткові видатки становитимуть 18,1 млн гривень на рік.
Міністерство разом із Пенсійним фондом підтримують законопроект, однак за умови наявності коштів на його реалізацію.
Мінфін також вважає, що внесення змін до законодавства, які потребують збільшення видатків бюджету, має здійснюватися на основі врахування фінансових можливостей держави, та зазначає, що законопроект потребує фінансово-економічного обґрунтування.
Попри такі зауваження Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендуватиме ухвалити проект закону принаймні у першому читанні.
Тиск на місцеві органи влади неприпустимий
Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування наголошує на неприпустимості порушення законних прав органів місцевого самоврядування, перешкоджання їхній законній діяльності. Це питання буде розглянуто на одному із наступних засідань комітету на початку нової сесії.
За словами голови комітету Сергія Власенка, останнім часом почастішали випадки незаконного тиску на органи місцевого самоврядування в процесі прийняття ними рішень. Комітет звернувся до голів обласних рад з проханням повідомити народних депутатів про випадки порушення законних прав органів місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад, перешкоджання їхній законній діяльності на території юрисдикції відповідної ради з метою оперативного реагування на відповідні випадки. Проте аналіз отриманих відповідей засвідчив відсутність у обласних рад відповідної інформації.
Однак це питання не має залишатися без належної реакції з боку Верховної Ради, переконаний президент Української асоціації районних та обласних рад Сергій Чернов і запропонував комітету продовжити вивчення цього питання із залученням асоціацій органів місцевого самоврядування.
За увагу до такого важливого питання комітету подякував і віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. Водночас він закликав депутатів продовжити спільно з асоціаціями органів місцевого самоврядування пошук можливих шляхів зменшення тиску на місцеві органи влади.
Врешті, як наголосив аналітик Асоціації міст України Володимир Пархоменко, має бути збережено баланс між правами громадян та обов’язками органів місцевого самоврядування з метою недопущення зловживань принципом відкритості діяльності останніх.
