Червоно-чорний прапор, який є символом незламності українського духу, вірності військовим традиціям та присязі має офіційно стати Прапором Національної Гідності. З такою законодавчою ініціативою виступили народні депутати: Андрій Іллєнко, Юрій Левченко, Михайло Головко, Олег Осуховський, Олександр Марченко, Андрій Білецький, Андрій Денисенко, Євген Рибчинський, Оксана Корчинська, Олег Петренко, які зареєстрували у парламенті однойменний законопроект.
На знімку: 27 травня 2018 р. Урочиста хода під час заходів із нагоди Свята Героїв у Львові.
Фото Євгенa КРАВСА.
«Червоно-чорний стяг є знаменом нашої національно-визвольної боротьби. Він був одним із символів Революції Гідності. Його повсякчас здіймають на передовій воїни сучасної московсько-української війни. Це прапор Національної Гідності Українців. І тому ми пропонуємо на державному рівні затвердити його застосування. Це вже зробила низка місцевих, зокрема обласних рад по всій Україні. Настала черга вищого законодавчого органу держави», — наголошує Андрій Іллєнко.
Так, рішення піднімати червоно-чорний прапор разом із Державним під час відзначення важливих дат в історії національно-визвольної боротьби України вже ухвалили Тернопільська та Львівська міські ради.
У пояснювальній записці до документа наголошується, зокрема, що у сучасній українській історіографії червоно-чорний прапор є символом незламності українського духу, вірності військовим традиціям та присязі на вірність народові України. Червоний колір означає кров, пролиту в боротьбі за волю України, а чорний — землю, на яку була пролита ця кров. Врешті синьо-жовтий стяг, якщо на нього пролита кров, стає червоно-чорним.
Тож народні депутати пропонують встановити, що прапором національно-визвольної боротьби українського народу є Прапор Національної Гідності. Законопроект передбачає, що Прапор Національної Гідності встановлюється: на будівлях державних органів України як центральних, так і місцевих, а також на будівлях органів місцевого самоврядування — в такі дні: 22 січня (День Незалежності і Соборності), 20 лютого (День Героїв Небесної Сотні), 14 березня (День українського добровольця),
21 травня (День пам’яті жертв політичних репресій), 23 травня (День Героїв), 28 червня (День Конституції), 24 серпня (День Незалежності), 14 жовтня (День створення Української Повстанської Армії), 6 грудня (День Збройних Сил України).
Крім того, місцеві ради можуть затверджувати перелік додаткових днів, в які встановлюється або піднімається Прапор Національної Гідності.
Законопроект передбачає порядок підняття або встановлення Прапора Національної Гідності, а також відповідальність за порушення його норм. Зокрема, публічна наруга над Прапором Національної Гідності, відповідно до проекту, карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців чи позбавленням волі на строк до трьох років.
