Учора у світі відзначали Міжнародний день корінних народів світу. В Україні найчисельнішим та водночас найбільш переслідуваним через тимчасову окупацію корінним народом є кримські татари. Користуючись нагодою, варто нагадати, чим ці народи відрізняються від національних меншин й чому мають більше прав.
Дуже спрощуючи, можна пояснити це так: нацменшини мають свої національні держави (угорці — Угорщину, болгари — Болгарію і т. д.), й ці країни опікуються збереженням їхньої мови, культури, традицій. У корінних народів національної держави немає, тому країни, на території яких вони проживають, мають забезпечити їх особливими правами. Такі принципи закладені у Декларації ООН з питань корінних народів, що була ухвалена 2008 року. Один із найважливіших — колективне право корінного народу на самовизначення. Україна довго йшла до ухвалення цього важливого міжнародного документа. Лише 20 березня 2014 року, вже після анексії Криму, Верховна Рада ухвалила постанову, якою приєдналася до Декларації та визнала кримських татар корінним народом.
Це рішення відкрило шлях до змін 10 розділу Конституції, в якому йдеться про АРК. Кримські татари, як корінний народ (зверніть увагу, не національна меншина), вимагають створення у Криму Національної автономії кримських татар у складі суверенної і незалежної Української держави. Учора під час прес-конференції з нагоди Міжнародного дня корінних народів світу голова Меджлісу, народний депутат Рефат Чубаров розповів про те, на якому етапі відбувається узгодження змін. За його словами, робоча група Конституційної комісії, яку очолює Володимир Буткевич, вже розробила текст — на черзі його розгляд Конституційною комісією. Крім того, під час узгодження змін з’ясувалося, що потрібно розробити ще два законопроекти — «Про корінні народи в Україні» та «Про статус кримських татар», які, так би мовити, конкретизуватимуть загальні зміни Конституції. Весь цей пакет уже готовий. На думку Рефата Чубарова, для його ухвалення потрібні дві повноцінні сесії парламенту. На одній — схвалити у першому читанні, потім відправити до Конституційного суду й на другій схвалити у цілому. Але чи є на це політична воля — питання відкрите. «Саме стільки — дві сесії — до виборів і залишилося, але щоб встигнути ці зміни розглянути у парламенті,
Конституційна комісія має бути скликана терміново», — наголосив Рефат Чубаров. Проте, на його думку, значна частина українського політикуму напередодні виборів не поспішає ухвалювати резонансні питання, важливі навіть не так для українського суспільства, як чутливі для Росії. «Деякі політики намагаються уникнути розмов про повернення Криму, відновлення державного суверенітету України над Кримським півостровом», — вважає голова Меджлісу.
Безумовно, така позиція йде врозріз з питаннями національної безпеки. Під час урочистого засідання Верховної Ради, присвяченого 100-річчю першого Курултаю, лідер кримськотатарського народу, народний депутат Мустафа Джемілєв нагадав, що «якби статус Криму відповідав правам корінного народу на самовизначення, а не був якоюсь аморфною республікою-гуртожитком, то його окупація в 2014 році була, якщо б не повністю виключена, то в усякому разі вкрай ускладнена».
