Штрихи до портрета політичного та громадського діяча, Героя України, академіка Михайла Зубця

Постановою Верховної Ради України № 2287 від 8.02.2018 р. «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 р.» 80-річчя від дня народження доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка НААН, заслуженого діяча науки і техніки України, Героя України, лауреата двох Державних премій України в галузі науки і техніки, президента НААН (1996—2011) Михайла Васильовича Зубця (1938—2014) віднесено до ювілеїв державного рівня.

Народився Михайло Васильович 7 квітня 1938 р. в с. Нова Басань Бобровицького району Чернігівської області. В 1956 р. по закінченні Київського професійно-технічного училища № 1 при заводі «Більшовик» розпочав трудову діяльність токарем порційних автоматів. Становлення висококваліфікованого спеціаліста в галузі тваринництва розпочалося в Українській ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарській академії (1957—1962), після закінчення якої працював старшим зоотехніком Прилуцької державної племінної станції.
У 1974 р. захистив кандидатську дисертацію «Обґрунтування підбору в заводському стаді великої рогатої худоби», в 1990 р. — докторську дисертацію «Методи використання генофонду симентальської породи при чистопородному розведенні та схрещуванні». В 1990 р. М. В. Зубця обирають академіком Української академії аграрних наук. Упродовж 23 років був членом Президії, 15 років — президентом, з 2011 р. — почесним президентом академії. Значною заслугою М. В. Зубця є те, що за умов глибокої економічної кризи він згуртував учених, спрямовуючи їхній потенціал на відродження аграрної науки в інтересах держави та суспільства. У той час у наукових установах академії працювало понад 13 000 осіб, із них — 5700 наукових працівників, зокрема 382 доктори й 1900 кандидатів наук. Академія проводила наукові дослідження за 46 галузевими науково-технічними програмами, здійснювалася селекція понад 100 основних сільськогосподарських культур.
За період президентства М. В. Зубця встановлено взаємовигідні творчі зв’язки з 51 зарубіжною країною, зокрема з 21 іноземною галузевою академією. У співпраці з науковими установами інших держав виконано 239 проектів, 54 зарубіжні науковці стали іноземними членами НААН. 
Під керівництвом Михайла Васильовича було визначено першочергові кроки з метою лідерства України на світовому аграрному ринку. Розроблено «Пріоритетні завдання аграрної науки України», з’ясовано головні питання при виконанні Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, а також при формуванні науково-технічних програм наукового забезпечення розвитку агропромислового комплексу України на найближчу та віддалену перспективу. Розроблено «Концепцію наукового забезпечення установами НААН розвитку галузей агропромислового комплексу України в 2011—2015 роках» як орієнтир під час формування наукових напрямів науково-технічних програм та їхніх складових, спрямованих на вирішення проблем агропромислового комплексу.
Для системного проведення реформи агропромислового комплексу України планувалося здійснити комплексні зміни в усіх основних складниках агропромислового виробництва. Насамперед завершити виконання земельної реформи. Заходом номер один у системі земельної реформи було визначено запровадження ринку землі після розроблення і прийняття комплексу законів щодо його регулювання. Важливий крок економічно-організаційних заходів реформи агропромислового комплексу — переведення сільськогосподарського виробництва зі стану стихійного ринку в контрольований і регульований державою процес.
М. В. Зубець — один із фундаторів сучасної теорії селекції у тваринництві. Розвинув теоретичні та практичні питання породотворного процесу в молочному і м’ясному скотарстві, висунув принципово нову гіпотезу генезису порід, у якій на новий методологічний рівень поставлено осмислення проблеми схрещування, гетерозису та інбредної депресії, проміжного типу успадкування, котрі він розглядає як основні форми реалізації спадковості та мінливості тварин. Знаходився біля витоків розбудови в Україні галузі м’ясного скотарства. Є одним із співавторів українських червоно- і чорно-рябої, червоної та бурої молочних порід, а також української, волинської, поліської та південної м’ясних порід великої рогатої худоби, що за своїми продуктивними ознаками відповідають рівню європейських стандартів, є головною матеріальною основою виробництва продукції тваринництва в Україні, постійним об’єктом селекції і репродукції відповідно до запитів виробництва під певні вимоги ринку в нашій державі. Спільно з іншими вченими здійснював науковий супровід регіональних програм розвитку тваринництва, розроблення систем створення та менеджменту комерційних стад молочної і м’ясної худоби, що сприяє вирішенню глобальної продовольчої проблеми, забезпеченню безпеки харчування населення України. Завдячуючи його зусиллям, поголів’я корів порід вітчизняної селекції в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення становить основу тваринництва (в племінних стадах — 86% молочної та 69% м’ясної худоби). Працюючи тривалий час над генетичним удосконаленням існуючих і створенням нових спеціалізованих порід, сприяв забезпеченню зростання середнього надою на корову в промислових підприємствах України до 5027 кг (порівняно з 1991 роком на 2086 кг).
М. В. Зубець в масштабах України вперше ініціював розроблення цілісної наукової методології збереження біорізноманіття генетичних ресурсів тваринництва, у результаті творчими колективами вчених запропоновано концепцію комплексної оцінки, раціонального використання і довготривалого зберігання племінних ресурсів; запроваджено методи генетико-популяційного моніторингу в генофондових стадах та систему регуляції і оптимізації чисельності генофондових популяцій на основі поєднання біотехнологічних і генетико-селекційних технологій, кріоконсервування біоматеріалів. Результатом стало членство України з 2009 року у Європейському регіональному центрі генетичних ресурсів тварин (European Regional Focal Point for Animal Genetic Resources, ERFP) при ФАО.
В останні роки він активно займався законотворчою роботою, був народним депутатом України IV, V та VI скликань, головою підкомітету з питань науки Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Серед поданого ним 21 законопроекту з питань аграрної політики та сільськогосподарського виробництва, частина прийнята Верховною Радою України, решта — на доопрацюванні в різних парламентських комітетах. Особливо вдячні народному депутату науковці галузевих академій за сприяння у прийнятті Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України» та постанов Верховної Ради України «Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України для найбільш талановитих молодих учених» та «Про Премію Верховної Ради України найкращим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок».
Важливим напрямом наукової діяльності М. В. Зубця була популяризація галузевих досягнень. Він є співзасновником історико-біографічної серії «Українські вчені-аграрії ХХ століття», ініціатором публікації галузевих довідкових видань, редактором низки науково-тематичних часописів та міжвідомчих наукових тематичних збірників. Доклав зусиль до розвитку національної аграрної біографістики як автор наукових праць репрезентаційного характеру.
Науковий доробок М. В. Зубця багатогранний та практично значущий. Одноосібно та у співавторстві написав понад 720 наукових праць, серед яких книги: «Перевод сельского хозяйства на передовые рубежи научно-технического прогресса» (1986), «Преобразование генофонда пород» (1990), «М’ясне скотарство» (1991), «Племінна робота» (1995), «Генетика, селекция и биотехнология в скотоводстве» (1997), «Племінні ресурси України» (1998), «Вчені-селекціонери у тваринництві» (1997), «Напрями економічного зростання агропромислового комплексу України» (1999), «Вибрані твори» (2003) та ін.
За значний внесок у розвиток вітчизняної аграрної науки, активну громадську, політичну і законотворчу діяльність Михайло Васильович був відзначений численними урядовими нагородами, серед яких І премія НААН «За видатні досягнення в аграрній науці» (1995, 2001), премія ім. В. Юр’єва Національної академії наук України (1996), Державна премія України в галузі науки і техніки (1993, 1999). Він удостоєний звання Героя України (2009) і нагороджений двома орденами «Знак Пошани» (1971, 1976), орденами князя Ярослава Мудрого V і ІV ступенів (1998, 2007), орденом Святого Володимира (2003), золотою медаллю ім. Ушинського Академії педагогічних наук України (2006), 3 медалями (1970, 1982, 1983).
Помер Михайло Васильович 7 січня 2014 р., похований на цвинтарі в селищі Чабани, що під Києвом.
Визнаючи вагомий внесок академіка М. В. Зубця в розвиток зоотехнічної науки відповідно до постанови Президії НААН (протокол №18 від 25 вересня 2014 р.), його ім’я носить Інститут розведення і генетики тварин НААН. Крім того, до 80-річного ювілею відомого вченого Національною академією аграрних наук України засновано спеціальну премію ім. М. В. Зубця, що вручатиметься за значний особистий внесок в організаційну побудову галузевої академічної науки.

Віктор ВЕРГУНОВ,
академік НААН,
директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН.