ІЗ ВИСТУПІВ УПОВНОВАЖЕНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ФРАКЦІЙ

— Цього тижня перед парламентом стоїть дуже важливе завдання. І це завдання ставить український народ. Люди вийшли на вулицю, незалежно від регіону, тому що хочуть сказати «досить». Вони втомились жити в беззаконні. Це протистояння людей проти влади. На сьогодні багато політиків хочуть спрямувати цей рух у зовсім інший бік. Вони шукають розбіжності. Що завгодно, аби тільки розколоти суспільство. Я впевнений, що за сьогоднішню політичну кризу відповідає влада. Бо вона довела до цієї ситуації. І нині влада може вирішити цю проблему. Але у нас залишився ще один майданчик — Верховна Рада. Ми зобов’язані прислухатися до людей. Одним із шляхів розв’язання проблеми є перерозподіл повноважень у державі. Бо сьогоднішня монополія й призвела до ситуації, в якій ми перебуваємо. Одна з пропозицій — маємо повернутися до конституційної реформи, яка у незаконний спосіб була скасована у 2010 році. Тому закликаю всіх — маємо йти цивілізованим шляхом: зупиняємо диктатуру, повертаємось до Конституції, яка робить депутатів суб’єктами прийняття рішень, а не кнопкодавами. Маємо також оголосити вибори в Києві та всіх обласних і районних центрах, де вони не відбуваються багато місяців. На цій основі отримаємо довіру суспільства, і це дуже важливо. Бо довіри немає ні до Верховної Ради, ні до жодного політика. Я хочу застерегти від іншого шляху — ескалації та провокування подальшого конфлікту. Останнім часом лунають ідеї про федералізацію країни, зачистку вулиць. Ті, хто штовхає на цей шлях, хочу підкреслити, грають з вогнем. Шлях до федералізації — це шлях до знищення суверенної держави. Ми в жодному разі не повинні рухатися у цьому напрямку. Маємо виконати волю народу. Звертаюся до депутатів. Ми голосуватимемо питання повернення до Конституції 2004 року. Пропоную кожному з нас замислитися над тим, що він робить, які наслідки цього можуть бути. Ми маємо всі разом піти правильним шляхом.

— Кожен має усвідомлювати, що відповідальність за смерті, каліцтва, поруйновані долі лежить на тих, хто розв’язав провокації, протистояння, саме на тих, хто роздмухує вогонь громадянської війни, тих, кого нині підпирають їхні господарі з Москви, яка сьогодні дуже зацікавлена в тому, щоб розчленувати Україну, щоб знищити нашу територіальну цілісність.

У цьому залі треба негайно повертатися до Конституції 2004 року, щоб змінити та збалансувати повноваження Президента, парламенту та Кабміну. Треба однозначно ухвалювати рішення про так звану декриміналізацію, потрібно робити кроки, які дадуть змогу розв’язати суспільно-політичну кризу в українській державі. І треба все робити для того, щоб не розв’язати громадянське протистояння і громадянську війну. Бо те, що відбувається на майданах, — це не конфлікт між українцями, які проживають у різних частинах країни, це не протистояння між україномовними чи російськомовними. Це протест доведеного до відчаю народу проти владного режиму, який не готовий слухати цей народ та говорить із ним лише мовою сили і зброї.

Сьогодні, щоб зробити реальні кроки, вже не можна обійтися тільки косметичними змінами, не можна розраховувати тільки на те, що Міжнародний валютний фонд, Захід чи хтось інший надасть фінансову підтримку, бо це не розв’яже проблему, а тільки відтермінує неминучий дефолт вщент розваленої і розграбованої економіки. Треба робити системні і реальні зміни державного та національного організму.

Ми є перед можливою втратою територіальної цілісності, і, можливо, навіть державного національного суверенітету. Тому треба негайно зупинити спроби створення п’ятої колони, яка нині хоче розв’язати громадянське протистояння в українському суспільстві. Парламент ще має шанс реабілітуватися перед громадою. Бо бездіяльність українського парламенту як найвищого законодавчого органу нашої держави породить нову кров на вулицях. Ухвалюймо негайно рішення про повернення до Конституції 2004 року, вносьмо зміни до закону про декриміналізацію щодо звільнення затриманих учасників акцій протесту без будь-яких умов, заслухаймо звіт Генпрокурора та міністра внутрішніх справ щодо розслідування фактів катування, викрадення та вбивств людей та готуймо документи до Гаазького трибуналу для засудження злочинців. А перед цим маємо ратифікувати Римський статут міжнародного карного суду. Ось першочергові кроки, які треба зробити для порятунку нашої держави.

— Нові реалії вимагають від нас кардинально змінити підходи до організації роботи Верховної Ради і переліку тих питань, які першочергово треба ухвалити. Вперше гору в Україні взяли екстремізм та радикалізм. Територіальний розкол уже є реальним, а загроза громадянської війни вже стоїть на порозі. На порозі країни стоїть і фашистська диктатура. Кров, відірвані руки, каліцтва — все це на совісті так званої опозиції і партії влади. Це ви заборонили українському народу мирним шляхом вирішити майбутнє і визначитися на референдумі щодо Європейського чи Митного союзу.

Ми повинні розуміти, що заклики до перезавантаження влади — це намагання замість одних олігархів посадити в ці крісла інших і продовжити ту саму політику. Прикладів цього у нас достатньо. Усі роки незалежності ви тільки те й робили, що закликали український народ до перезавантаження влади. Перезавантажували так, що лише статки свої збільшили, а український народ став жебраком і бігає Європою, шукаючи собі робоче місце і кусок хліба.

Україна сьогодні може втратити свою незалежність. Тому Компартія пропонує провести конституційну реформу і відмовитися від посади Президента. Треба її скасувати і не давати вам надалі боротися кривавими методами за те, щоб панував той чи той клан.

Ми вважаємо, що компромісом може бути лише одне: повноваження Президента — це вірчі грамоти приймати та нагороди державні вручати. Ще одним елементом конституційної реформи Компартія розглядає федералізацію країни. Треба рятувати майбутнє держави, захищаючи наш народ.

— Без перебільшення можна стверджувати, що в ці дні буде вирішена доля країни. Як мінімум, у цей тиждень усе залежатиме від Верховної Ради. Все залежатиме від нас, від виваженості і правильності наших дій. Очевидно, для цього маємо зрозуміти головне: зима невдоволення, гніву та обурення людей — це не виступи купки екстремістів, націоналістів і радикалів. Це загальний настрій українського суспільства. І тут не повинно бути ілюзій для того, щоб ухвалити потрібні для країни, а не одній або іншій політичній силі, рішення.

Є два сценарії. Перший — знайти розумний компроміс в інтересах держави. Другий сценарій страшний для України — це конфронтація і справді війна, аж до розчленування країни. І я вважаю, що сьогодні постановка питання про федералізацію — це один із сценаріїв силового розв’язання конфлікту. Сьогодні така постановка питання є неприпустимою. Можливо, треба говорити про унітарну децентралізацію, а не про розшматування України.

Повинна звучати тема країни не лише з політичної, а й економічної точки зору. Країна живе за інерцією. На нас чекає економічний колапс, і всі ви це чудово розумієте. Тенденція з гривнею є тому підтвердження. Нам потрібна серйозна загальна розмова про країну і з економічної, і з політичної точки зору.

Що стосується питання уряду, то потрібно спільно сформувати такий уряд, який займатиметься безпосередньо економікою. Можливо, це має бути коаліційний уряд, уряд національної злагоди. Ще одне. Нам треба зробити все, щоб виключити уряд з майбутньої передвиборної кампанії.