Микита Чеботарьов (начальник планово-економічного відділу Департаменту освіти і науки Луганської обласної ОДА облВЦА) (на знімку):
— До 2014 року особливо не переймався тим, що появився на світ в один рік з народженням Незалежності України. Не думав про це. Вчився, працював, зустрічався з друзями, планував життя. Все складалося дуже добре. У Луганську навчався у школі-колегіумі з поглибленим вивченням іноземних мов, тому добре володію англійською та німецькою. Займався східними єдиноборствами, маю чорний пояс з таеквон-до. У 2013 році закінчив навчання у Східноукраїнському національному університеті ім. Володимира Даля на факультеті управління економікою, де здобув кваліфікацію магістра. А ще до отримання диплома (мені тоді було лише дев’ятнадцять), уже працював економістом I категорії Департаменту охорони здоров’я Луганської обласної державної адміністрації. Події, що статися влітку 2014 року, дещо змінили мій світогляд, спонукавши до роздумів стосовно своєї громадянської позиції.
Не визнав злочинної влади і був одним із перших молодих спеціалістів облдержадміністрації, хто без вагань покинув свою домівку, переїхав до Сватового, куди на той час перемістилась ОДА, і допомагав відновлювати діяльність та фінансування закладів охорони здоров’я. Сватове відіграло в моїй долі велику роль, бо тут я не лише отримав безцінний фаховий досвід, а й зустрів дівчину, з якою пов’язав життя. До речі, цього року в нас народився син.
Думаю про те, які схожі наші з Україною шляхи. Ми разом росли, загартовували свій характер, ставали самостійними. Зараз нам доводиться налагоджувати своє життя, маючи під боком вогнище російської агресії. Та хоч як важко, ми все ж таки знаходимо сили, щоб не втратити гідності й вірити в те, що Донбас незабаром повернеться додому. Безсумнівно, рано чи пізно ми відзначимо День Незалежності у Луганську, де лунатиме Гімн України.
