Історія боротьби українців за свою незалежну державу відображена на виставці поштових знаків, присвяченій 100-річчю української марки, яка триває в Музеї Української революції 1917—1921 років. В експозиції представлено знаки з колекції кандидата історичних наук, координатора Таврійської гуманітарної платформи Андрія Іванця. Презентуючи виставку, історик розповів, що в серпні 1918-го міністерство пошт Української Народної Республіки згідно з прийнятим законом видало указ «наложити герб Української держави» на імперські російські марки, які без передруку втрачали чинність. За два роки з обігу вилучаються всі старі марки, їх замінюють новими знаками. На марці вартістю 1 грн зображується тризуб, 2 грн — дівчина-українка з прапором, 3 грн — сільська хатина із садком, 5 грн — воли з возом. А ось на марках номіналом 10, 15, 20, 30, 40 грн відображаються національні герої, котрі поклали всі свої сили, своє життя на вівтар свободи народу — Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Тарас Шевченко, Павло Полуботок і Симон Петлюра. Художник зобразив цих велетів духу, щоб нагадати, який тяжкий шлях пройшла Україна до омріяної незалежності. Павло Полуботок на марці — закований у кайдани, які надів на його руки кат України Петро I. Цар закатував гетьмана в Петропавлівській фортеці, бо той відстоював інтереси козацької держави. Закований у кайдани, катований, хворий Павло Полуботок залишився в казематах нескореним. Таким він і вступив у безсмертя.
Історик і колекціонер Андрій Іванець демонструє поштові марки УНР.
На виставці.
Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.
Період козаччини — один із найяскравіших в історії нашої держави. Тож на марках доби УНР зображено і козака з бандурою, і запорожців на байдаках. Усі ці знаки зубцьовані, з багатою українською орнаментикою.
Директор Музею Української революції Олександр Кучерук на відкритті виставки наголосив, що випущені 100 років тому марки мають не тільки історичну, а й високу мистецьку цінність та є атрибутом державності. Їх дизайн створили відомі митці Антін Середа і Георгій Нарбут. А друкувалися марочні аркуші в типографіях Василя Кульженка в Києві та Юхима Фесенка в Одесі.
Андрій Іванець розповів, що нарбутівське зображення з марки номіналом 30 шагів алегорії «Молода Україна» — профіль молодої жінки у вінку в стилі українізованої античності — було перенесено на перший стандартний випуск марок незалежної України у 1992 році. Це зображення розійшлося тиражем понад 240 мільйонів знаків. Історик зазначає, що якщо колись у країні з’явиться музей однієї марки — то це буде саме марка Георгія Нарбута з алегорією «Молода Україна».
У музейній експозиції представлені не лише марки-ювіляри, а також поштові й непоштові матеріали, випущені на їхню честь в Україні, Німеччині та США — конверти філателістичних товариств і музеїв, марка і конверт Української підпільної пошти, марки, блоки і конверти сучасної Української держави тощо.
Про історію марок доби УНР можна буде дізнатися і на великій філателістичній виставці, відкриття якої планується у Києві 9 жовтня цього року. Під час цієї виставки планується погашення кількох марок і блоків, випущених на честь перших знаків поштової оплати і паперових грошей України.
