Майже 20 тисяч першачків Вінниччини сядуть за парти у 1079 класах у новому академічному році. Всі вони навчатимуться за програмою «Нова українська школа» (НУШ). Торік такий освітній стандарт апробовували у восьми перших класах чотирьох шкіл області, визначених МОН. Ще у 10 класах низки шкіл їхні адміністрації вирішили самостійно розпочати роботу за новою програмою.

На знімках: учні Калинівської ЗОШ № 2.

 

На запровадження заходів програми НУШ область уже витратила 75% коштів, виділених державою (34,3 млн гривень із субвенції розміром 45,8 млн гривень). Це один із найкращих показників у країні. Та чи готові до впровадження нового стандарту з вересня в усіх перших класах?

Багато позитиву

Учасники торішнього експерименту на Вінниччині позитивно оцінили програму «Нова українська школа». Такий вердикт винесли не тільки вчителі. Найвищу оцінку впровадженню програми виставили батьки. Це підтверджують результати опитування. Анкетування проводили після закінчення минулого навчального року. Один із батьків так і написав: «Дитина навіть у вихідні проситься до школи. Чим ви її так зацікавили?».
— Нечасто буває, коли про нову справу схвально відгукується більшість, — каже директор загальноосвітньої школи селища Сутиски Тиврівського району Марія Дідух. Їхній навчальний заклад торік брав участь в експерименті із впровадження програми НУШ. — На мою думку, ключовим напрямом програми є розвиток самостійного критичного мислення дитини. Хоча спочатку батьки з пересторогою сприйняли новинку. Навіть після того, як отримали від них письмовий дозвіл на участь дитини в експерименті, у батьків виникало багато запитань, уточнень. Усе це згуртувало адміністрацію школи, батьків і самих учнів навколо втілення експерименту.
У Сутисках апробація програми НУШ, як і в інших школах краю, завершилася успішно. «До старого вороття вже не буде, — наголошує директор школи. — Це не мої слова. Так кажуть учителі, батьки і діти».
Нинішнього навчального року в школі буде два перші класи. НУШ передбачає створення сприятливого і комфортного для малюків освітнього простору з відповідними меблями та обладнанням. На жаль, поки що не отримали парт, а от килимки для осередку відпочинку вже доправили в район, обіцяють довезти у школу. Кімнати для занять підготовлено. Як ніколи, активну допомогу надавали в цьому батьки першокласників. Усі дуже сподіваються, що нинішнім першокласникам створять такі само необхідні умови, як і торік. Для вчорашніх першачків експеримент продовжується. Вони навчатимуться у тому ж приміщенні, на створеній базі. Як і раніше, заняття проводитиме та сама вчителька.

«Ми знаємо, як поводитися в театрі, а ви?»

Втілення нової програми було під постійним контролем районного відділу освіти, обласного департаменту, а також МОН. Навіть учні на це звернули увагу. Марія Дідух розповіла випадок, який засвідчив розкутість першокласників у спілкуванні зі старшими.
— Заступник обласного департаменту освіти разом із колегами прибула з перевіркою, — каже директор. — Першокласники саме вивчали тему «Театр». Запитали учнів, чи знають вони, як треба поводитися глядачам у театрі. Відповідати готові були всі першокласники. Зробив це один із хлопчиків: «Ми то знаємо як, бо нас вчителька навчила. А чи знаєте це ви, наші гості? Якщо ні, то прочитайте на стенді, там усе написано».

Це в садок ходять без портфелів...

Керівник Сутиської школи уточнює, що деякі аспекти пропонованої програми вони змінили. Зробили це на пропозицію дітей і їхніх батьків. Програмою не передбачено приходити до школи з портфелями чи ранцями. Все необхідне для навчання зберігається у виділених для цього місцях — шафах чи боксах.
— Так було і в нас, — каже Марія Дідух. — Якось до школи один з учнів прийшов з ранцем. Звісно, запитали його, чому він вирішив носити портфель. «Це в дитсадок діти ходять без портфелів, — відповів він. — А я хочу, щоб у селі знали, що я вже школяр. Побачать портфель — і все зрозуміють».
Наступного дня майже весь клас прийшов з портфелями. «Хіба після такого можна заборонити? — каже директор. — У портфелики батьки кладуть яблучка, водичку. Діти чіпляють їх на гачок на парті. Зрештою, це їхні особисті речі. Мають змалку вчитися користуватися ними». Схожа ситуація і з шкільною формою. У програмі зазначається, що дитина може приходити на навчання у зручному одязі. У Сутисках запровадили власну новинку. Не тільки для першокласників — для всієї школи. Кожного дня учні мають можливість одягатися по-різному. Понеділок у них має умовну назву «Леді і джентльмени». Директор каже, наряджаються так, що залюбуєшся. У вівторок — цього дня відбувається лінійка — одягають шкільну форму. Середа — день джинсів. Учні приходять на уроки в улюбленому одязі. Четвер — знову шкільна форма. П’ятниця — день вишиванки. Директор уточнює, що в школі понад 450 учнів. Кожен має вишите вбрання. Так само, як і вчителі. Марія Дідух зізнається, що саме в п’ятницю їй найбільше подобається школа. Де ще побачиш таке розмаїття вишиванок?

Віктор СКРИПНИК.
Фото надано Тетяною Безуглою.

Вінницька область.

 

ДОСЛІВНО

Сергій Моргунов, міський голова Вінниці:
— Я знаю, що 1 вересня не всі у перших класах побачать достатню кількість парт, шаф, контейнерів чи іншого обладнання. Прошу керівників шкіл пояснити батькам, що це не проблема окремо взятого навчального закладу. Не вистачає потужностей, щоб вчасно виготовити меблі. У Вінниці 70% перших класів уже укомплектовано. До кінця вересня отримаємо все необхідне для «Нової української школи» у повному обсязі.

З виступу на конференції освітян міста 29 серпня 2018 року.

 

ДО РЕЧІ

— У МОН мали б звернути увагу на занедбану природничу галузь, — каже вчителька Калинівської загальноосвітньої школи № 2, учасник експерименту Тетяна Безугла. — Раніше були уроки природознавства. Вони потрібні дітям.