Так хочеться бути оптимістами. А що заважає? Хочеться — будьмо! Тим паче що останній літній місяць, схоже, минув без особливих цейтнотів і нарікань. На тлі святкування незалежності держави досить обнадійливо пролунали заява про рішення скасувати осоружну й несправедливу формулу «Роттердам плюс», а також повідомлення про сплату боргу МВФ та невпинне зростання зарплат українців.
Отже, про Роттердам. Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг України (НКРЕКП), скасовує з 1 липня наступного року постанову № 289 від 3 березня 2016 року про запровадження формульного ціноутворення на енергетичне вугілля за принципом «вартість у порту Роттердам, плюс вартість доставки до України». І Генпрокурор Юрій Луценко, і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман свого часу недвозначно висловлювалися про корупційну складову, закладену у формулу, не кажучи вже про невдоволення пересічних українців. А у квітні минулого року, нагадаємо, НАБУ розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП, от тільки до кінця його, схоже, так і не довело. Як би там не було, а, за найскромнішими підрахунками експертів, завдяки формулі з кишень співвітчизників уже викачали 25 мільярдів гривень. Та на цьому хороші новини закінчуються через те, що і надалі пропонується зберегти формульний підхід у тарифоутворенні. Тобто той самий «Роттердам» але з коефіцієнтом 0,9.
Останнього дня літа Україна перерахувала Міжнародному валютному фонду понад 160 мільйонів доларів у рахунок повернення основного боргу. Про це повідомила прес-служба НБУ. А Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ще напередодні, щоправда в іншому контексті, заявляв, що Україні необхідно зараз співпрацювати з МВФ. За словами очільника уряду, обслуговування державного боргу коштує Україні 130 мільярдів гривень щорічно: «Невиплата боргів загрожує Україні дефолтом. А це зупинка виробництва, девальвація гривні, інфляція. Мусимо уберегти людей від цього негативу, тому нам і потрібні нові запозичення, щоб повернути старі. Далі — потрібно нарощувати економіку...». Згадався старий анекдот: «Годі, тату, торгувати, бо нема чим решту дати».
Чи проілюструє це зростання нашої економіки — сумніваємося, проте станом на початок минулого місяця в столичному центрі зайнятості було зареєстровано 8,6 тисячі безробітних. У відомстві зазначають, що найбільший дефіцит кадрів на ринку праці спостерігається на професії прибиральників службових приміщень, водіїв, бухгалтерів, двірників, продавців-консультантів, вантажників, медсестер, економістів, кухарів, інженерів, слюсарів-сантехніків, помічників вихователя. Зазначимо, що на початок вересня в базі даних Київської міської служби зайнятості налічується вже понад 11 тисяч вакансій.
За підрахунками фахівців, середня зарплата серед столичних вакансій становить 6 387 гривень. Найбільша пропонується для службовців та керівників — 8 849 грн., найменша — для найпростіших професій — 4 853 грн. А віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко тим часом гне своєї: «Сьогодні є тисячі вакансій по Україні, заробітна плата за якими перевищує 15 тисяч гривень... це не тільки Київ, а й Харківська, Дніпропетровська області, Одеса, Тернопільська та Запорізька області...». Однак є й інша статистика, згідно з якою мільйони українців, котрі виїхали за останні роки за кордон. Та про такі «досягнення» вони, схоже, і не здогадувалися!
Підсумовував Віктор БОНДАР.
