Парламентська хроніка
Ранкове засідання 5 вересня
Верховна Рада ухвалила Постанову «Про проведення Всеукраїнської Естафети Єднання з нагоди 100-річчя проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки». «За» проголосували 233 народні депутати.
Іван Мирний, Василь Амельченко.
Сергій Євтушок, Василь Яніцький.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Як повідомив Володимир Литвин (позафракційний), представляючи проект постанови, цей документ — результат спільної позиції всіх політичних фракцій і груп у Верховній Раді.
Він нагадав також, що 1 грудня 1918 року на залізничній станції Фастів було підписано «передвступний договір» про злуку УНР та ЗУНР в єдину соборну державу. 3 січня 1919 року Українська Національна Рада проголосила підтвердження укладеного у Фастові договору і ратифікувала акт міждержавного об’єднання. 22 січня 1919 року у Києві на Софійській площі за участю зарубіжних делегацій, духовенства, представників громадськості було урочисто оголошено договір. Нині цей день відзначається як День Соборності України. Водночас, зауважив В. Литвин, політичні події в Україні свідчать: політики, особливо з початком політичної кампанії, говорять переважно про те, що розділяє український народ, а не про те, що нас об’єднує та консолідує.
«Очевидно, ця законодавча ініціатива покликана продемонструвати єдність українського народу», — сказав він.
Народні депутати обговорили також проект постанови про проведення парламентських слухань на тему «Освіта і наука для забезпечення збалансованого розвитку людського капіталу в Україні».
Представляючи проект постанови, перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський зауважив, що під час слухань насамперед маємо розглянути глибинні питання: чому молодь їде за кордон та чому у нас незбалансований розвиток людського капіталу.
За словами депутата, 51% державного замовлення за моделлю, яка існує нині, пішли у три міста країни. 28% з них — припало на Київ. «Це великий виклик для країни. Якщо так триватиме й надалі, матимемо проблему», — наголосив О. Співаковський.
Не менш «вражаюча», додав парламентарій, і ситуація із ЗНО. «Фактично ми формуємо неосвічену частину населення на півдні України», — сказав він.
«Подивіться, що відбувається з держзамовленням на вчителів. 112 замовлень на вчителя фізики. 353 — на вчителя математики, 208 — на вчителя хімії. І це на 16 тисяч шкіл в Україні. Це кінець того, щоб Україна мала якісь шанси будувати інноваційну економіку і шанс вийти у топ-країни», — констатував перший заступник голови комітету. Ці тренди, зауважив О. Співаковський, розпочалися у 2014 році, з прийняттям так званого закону про вищу освіту.
Власне, через обговорення питань освіти та науки парламентарії мали визначити, що потрібно зробити для збалансування розвитку людського капіталу, зупинення міграції дітей за кордон, збалансування розвитку освіченості між регіонами і забезпечення збалансованого розвитку нашої країни. Проте голосів для ухвалення цієї постанови у сесійній залі забракло. Жодного голосу не дала фракція «Опозиційний блок». Її представниця Наталія Королевська одразу заявила, що фракція не підтримуватиме постанову, бо освітню реформу потрібно скасовувати, а не обговорювати.
Рейтингові голосування за питання ратифікації засвідчили неготовність депутатів їх підтримувати, тож Голова Верховної Ради переніс їх розгляд.
На початку ранкового засідання було виголошено низку заяв від імені депутатських фракцій. Так, Максим Бурбак («Народний фронт») акцентував увагу на ситуації в Чернівцях, де місцеві депутати наприкінці липня усунули від посади обраного громадою міського голову Олексія Каспрука. «Я неодноразово з цієї трибуни попереджав, що у Чернівецькій міськраді регіонали Януковича-Фірташа готують свій реванш. Я закликав винести у зал і проголосувати постанову про розпуск та переобрання Чернівецької міськради. Тепер же маємо перевагу регіоналів в одному з українських обласних центрів на заході України... Зняли не тому, що цього вимагали виборці, а тому, що Каспрук заважав дерибанити майно громади та не йшов на поступки міським депутатам-запроданцям, яких контролює олігарх Фірташ», — наголосив депутат, додавши, що місцеві мешканці не хочуть миритися з таким станом речей і вимагають розпуску міськради й переобрання і ради, і голови. Відповідна постанова, зауважив М. Бурбак, уже давно зареєстрована у парламенті, її потрібно лише ухвалити.
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко торкнувся питання продажу земель сільгосппризначення. Він нагадав, що влітку Європейський суд з прав людини ухвалив рішення за позовом громадянина України, яким визнав мораторій на продаж земель таким, що порушує права людини. «Це рішення суду, фактично аргумент для влади, щоб почати розпродаж земель, про який вони говорять, як про ринок земель», — сказав він.
Натомість радикали пропонують, і відповідні зміни до Конституції зареєстровано ще у березні 2017 року, щоб основою аграрного устрою України було фермерське господарство. Тобто ставка робилась на фермера, а не на латифундистів та транснаціональні корпорації.
Насамкінець головуючий повідомив про створення у парламенті МФО «За мову». Очолить його народний депутат Віктор Кривенко.
Із днем народження цього дня вітали заступника голови депутатської фракції «Батьківщина» Сергія Соболєва.
Дослівно
Перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський:
«Ми повинні знайти чіткий інструментарій, сформувати державну політику, яка б забезпечила рівномірний розвиток усіх територій України. Якщо ні — матимемо великі ризики, бо неосвіченість — це відсутність імунної системи проти зомбування».
