Міністерство освіти і науки має створити нову систему забезпечення шкіл підручниками, яка унеможливить появу неякісних матеріалів та забезпечить вчасне довезення книжок до навчальних закладів. Про це йшлося під час розширеного засідання Комітету з питань науки і освіти, де розглядали питання «Про підсумки розвитку національної системи освіти у 2017/2018 навчальному році та першочергові завдання на новий 2018/2019 навчальний рік».

Як повідомила міністр освіти Лілія Гриневич (на знімку), через проблеми із забезпечення підручниками МОН має намір реорганізувати Інститут модернізації змісту освіти та вдосконалити процедуру проведення експертизи й замовлення навчальної літератури.

Засідання розпочалося з церемонії вручення дипломів та нагрудних знаків лауреатам Премії Верховної Ради України — талановитим молодим ученим — у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок. Зокрема, їх отримали молоді науковці Тетяна Артюшенко та Дарія Цимбал.

Як відзначив перший заступник голови комітету Олександр Співаковський (на знімку), «підтримуючи молодих вчених, держава дбає про розвиток людського капіталу, від якого залежить конкурентоспроможість економіки країни, а отже — якість життя кожного її громадянина».

Першовідкривачів та винахідників мають готувати ще зі шкільної лави. Цьому сприятиме шкільна реформа, зокрема запровадження профільних старших класів. В Україні перетворення розпочалися з початкових класів, де цьогоріч за-
проваджено концепцію «Нова українська школа» («НУШ»).

Урядом України було забезпечено фінансову підтримку старту «НУШ» через надання субвенції з державної скарбниці місцевим бюджетам у сумі 1905 мільйона гривень.
З вересня всі першачки навчатимуться за новим державним стандартом під керівництвом педагогів, які пройшли перепідготовку (йдеться про 22 тисячі вчителів початкової школи та 18,5 тисячі вчителів іноземних мов). А от із створенням сучасного освітнього простору та забезпеченням новими підручниками не склалося. Цьогоріч мали видати величезну кількість книжок для першого, п’ятого та десятого класів (загальним накладом 18,5 мільйона примірників, що вдвічі більше, ніж зазвичай). При цьому для однієї вікової аудиторії друкували кілька варіантів підручників, щоб школи мали з чого обирати. Серед причин невчасного забезпечення літературою Лілія Гриневич назвала таку: «Поліграфічний ринок України не може виконати масштабне замовлення за відповідний період часу». Проблема несвоєчасного друку та доставки підручників видавництвами пов’язана з нечесною конкуренцією на ринку: деякі учасники тендерів через суди навмисно блокують чи відтерміновують цей процес.

Народні депутати відзначили: під час запровадження «НУШ» виникла низка проблем, пов’язаних з недосконалістю бюджетного законодавства та «побічними ефектами» децентралізації. Складно запроваджувати реформу за умов відсутності управлінської вертикалі. Потребує вдосконалення чинна формула розподілу освітньої субвенції, яка не враховує реальний контингент учнів у закладах загальної середньої освіти та необхідність поділу класів на групи для поглибленого вивчення окремих предметів. Крім того, учасники дискусії вказали на невідповідність розрахункового показника наповнюваності класів для міських ОТГ, які мають школи, розташовані в сільській місцевості.

До речі, щомісячний розподіл лімітних призначень коштів освітньої субвенції для закупівлі дидактичних матеріалів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання та відповідного мультимедійного контенту не дозволяв розрахуватися з постачальниками у повному обсязі, а відповідно — швидко забезпечити школи згаданим обладнанням. Розподілення коштів освітньої субвенції на рівні обласних рад для закупівлі всього необхідного для «НУШ» в більшості областей відбулося лише в червні-липні цього року, що з огляду на необхідність проведення тендерів значно відтермінувало підготовку закладів освіти до нового навчального року. При цьому відсоток співфінансування з окремих місцевих бюджетів закупівлі та доставки дидактичних матеріалів, меблів, комп’ютерів значно перевищив визначений відповідною постановою Кабінету Міністрів.

Незабезпеченість необхідними коштами окремих місцевих бюджетів, нерівномірний та непропорційний розподіл між ними освітньої субвенції спричинили серед іншого невиплату або затримку виплати відпускних та допомоги на оздоровлення працівникам освіти в окремих регіонах.

Як позитив учасники дискусії відзначили тенденцію до збільшення обсягів фінансування галузі. Якщо у 2016 році на освіту спрямовувалося 5,72 відсотка ВВП, то 2018-го — 6,7 відсотка.