Ранкове засідання
7 вересня

«Сьогодні своє професійне свято відзначають українські військові розвідники. Там, на сході, вони щоденно ризикують своїм життям, щоб тут, у тилу, у нас був мир і спокій. Дякую всім офіцерам та солдатам, які достойно і мужньо щоденно виконують свій найвищий обов’язок — на всіх фронтах захищають Україну. Слава українським розвідникам, слава українським воїнам! Слава Україні!» Такими словами Голова Верховної Ради Андрій Парубій відкрив ранкове пленарне засідання.
Після реєстрації народних депутатів з парламентської трибуни з інформацією про результати підготовки до нового навчального року виступила міністр освіти та науки Лілія Гриневич.

 

Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів та Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. 

 

Альона Бабак, Валентин Дідич.

 

Насамперед міністр зауважила, що уряд виконує своє зобов’язання щодо поступового збільшення фінансування освіти. «Якщо у 2016 році фінансування становило 5,72% ВВП, то у 2018-му — 6,7% ВВП. Тобто поступово ми рухаємось до прописаного у законі про освіту показника — 7% ВВП», — додала вона.
Торкнувшись теми нової української школи, міністр зауважила, що цього року до першого класу пішло понад 448,5 тисячі дітлахів, а це на 40 тисяч більше, ніж минулого, і це приємна тенденція. «Усі діти мають відчути на собі три важливі зміни в початковій освіті. Перша — це державний стандарт (новий зміст освіти). Другий — перепідготовлені вчителі (всі вчителі початкових класів пройшли підвищення кваліфікації, йдеться про понад 40,5 тисячі вчителів). Третя складова — першачки мають прийти в оновлене освітнє середовище», — сказала вона.
Щоб це стало реальністю, додала Л. Гриневич, уряд пішов на безпрецедентні інвестиції і виділив мільярд гривень на оновлення освітнього середовища початкової школи. Однак тут потрібна взаємодія з місцевими органами влади, адже усі кошти передаються на місця. Але, як показала практика, з цим завданням місцеві органи влади впорались не скрізь, субвенції у середньому використано на 50%. Тим часом гроші лежать на рахунках органів місцевого самоврядування.
Серед причин, зауважила Л. Гриневич, — управлінська безпорадність, коли місцеві чиновники не вміють вчасно оголосити тендери і провести їх, та блокування тендерів через недобросовісну конкуренцію на ринку. Ще одна причина — ринок, який продукує навчальні засоби та меблі, виявився неготовий до таких інвестицій. «Багато укладено договорів, і вони ще виконуються. Тобто нові парти обов’язково будуть, але пізніше», — додала вона.
Щоб вирішити цю ситуацію, повідомила міністр, за дорученням прем’єра створено координаційний орган, який заслуховуватиме і, якщо треба, підштовхуватиме органи місцевого самоврядування до виконання своїх зобов’язань щодо нової української школи, зокрема у частині використання коштів державної субвенції.
Водночас міністр повідомила, що цього року було зроблено наголос на покращення вивчення української мови в школах з мовами нацменшин. На обладнання кабінетів української мови було спрямовано 46 мільйонів гривень. Ці кошти також використано дуже по-різному, сказала вона, проте найкраще субвенцію використали в Закарпатській області.
Торкнулася Л. Гриневич і питання проблеми друку підручників. За її словами, цього року перед нами постав дуже великий виклик: ми друкуємо три лінійки підручників. «Такої кількості примірників ще не було — 18,5 млн примірників. Виявилося, що українська поліграфічна база не витримує друку таких обсягів за короткий проміжок часу. Тому нам довелося розкласти графік підручників. На сьогодні п’ятий клас — це одна лінійка підручників, і їх фактично вже всі розвезли. Перший клас — це були нові стандарти і програми, тому друк почався пізніше. Проте початок першого класу — це адаптаційний період, і дітям зараз не потрібен підручник. Підручники діти отримають у жовтні, коли це буде потрібно», — сказала вона.
Утім ускладнює ситуацію й те, що раніше друкувався один-два підручники з предмета. Нині — від п’яти до восьми, і вчителі самі обирають, яким вони хочуть користуватися.
Ситуація з десятим класом, де найбільша кількість підручників, така: всі підручники в електронній формі викладено на сайті Міносвіти. Паперові підручники надійдуть у листопаді.
Ще один аспект, який впливає на друк, — неякісна експертиза підручників. Цього року, додала міністр, було виявлено у підручниках з історії України і громадянської освіти фундаментально неправильні речі: помилкові дати, трактування з радянських часів. «Ми не можемо дозволити, щоб такі підручники друкувалися за державні кошти. Ми їх віддали на доопрацювання. Краще підручник надійде пізніше, але буде правильним», — наголосила Л. Гриневич, додавши, що на систему експертизи підручників очікує модернізація, щоб вона була адекватною.
Водночас міністр акцентувала увагу на прецеденті, з яким стикнулося міністерство: «Ми отримали рішення суду, за яким нас примушують друкувати підручники, експертизу яких ми поставили під сумнів. Наприклад, підручник з інформатики, в якому є посилання на російські сайти або плагіат з російських чи польських підручників. Друк підручників за рішенням суду — це дуже дивна ситуація. Найстрашніше, що суд не просто зобов’язує їх надрукувати, а й зупиняє друк лінійки нормальних підручників з цього предмета».
Насамкінець Л. Гриневич зауважила, що попереду — багато роботи, бо реформа триватиме багато років, і міністерству потрібні підтримка і допомога Верховної Ради.
Під час відповідей на запитання народних депутатів Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що Україна готова до вчасного старту опалювального сезону, а відповідальність за це лежить на місцевій владі. «Опалювальний сезон розпочнеться вчасно, для цього все є, запаси газу у сховищах теж є, і жодних проблем я з цим не бачу. Щодо електроенергії проблем немає, вся система працює у штатному режимі. Все буде нормально, тільки щоб кожен виконував свою роботу на місцях», — сказав він.
Що стосується ціни на газ, то прем’єр додав, що уряд веде важкі дискусії з міжнародними партнерами. «У нас є зобов’язання щодо зростання ціни на газ, і ми працюємо над пошуком оптимальних рішень», — констатував він.
А на запитання народного депутата Максима Бурбака щодо підвищення зарплат військовим прем’єр відповів: «Уряд вніс пропозицію до РНБО збільшити оборонний бюджет на 23 мільярди гривень — до 201 мільярда гривень зі спецфондом. Це колосальний ресурс, який буде виділено наступного року. Цих коштів для того, щоб не лише забезпечити оновлення озброєння, а й підвищити зарплату українським воїнам, абсолютно достатньо. Але за однієї умови — ефективного й відкритого використання цих ресурсів. Остаточне рішення прийматиме РНБО, потім ми подаватимемо цей законопроект у парламент».

Олена ГОРБУНОВА.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут - www.golos.com.ua

 

ДОСЛІВНО

Міністр освіти та науки Лілія ГРИНЕВИЧ:
«Таких інвестицій у початкову школу не було за час незалежності. Ми розуміємо, що на це потрібен час, і нам потрібно вистояти у будь-якому випадку. Кожна копійка — цільова, і не може бути використана на щось інше. Є області, які в усі школи поставили оновлене середовище, але передусім потрібно чути тих батьків і вчителів, де цього не зробили».