До 15 вересня ц. р. Міносвіти і науки планувало завершити обговорення проекту нового українського правопису. Втім, термін можуть продовжити. Про це повідомила міністр освіти Лілія Гриневич. Надто жвавою вийшла дискусія навколо документа з незвичними словами на кшталт индик, етер, павза, гостел, проєкт, мітологія, Атени тощо. Щоправда, одні мовники охоче висловлюють власну думку, а дехто взагалі відмовляється коментувати документ.
Тарасу Ткачуку (ліворуч) навіть під час свята трипільської культури не доводилося чути слів правопису 1920-х років; поруч — історик Олександр Савельєв.
Фото надано Тарасом Ткачуком.
«Якби я був ворогом, наполягав би на негайному прийнятті нового правопису»
Кандидат філологічних наук з Вінницької академії неперервної освіти Тарас Ткачук зумів надзвичайно дохідливо висловити власну точку зору щодо обговорюваної проблеми. Виважена, відверта, переконлива позиція добре знаного мовника заслуговує на увагу. Її суть — у першому реченні: «Якби я був ворогом України, то наполягав би на негайному прийнятті нового правопису в тій редакції, яку запропонували для обговорення. У результаті наші недруги одночасно здобули б кілька перемог».
Свою думку філолог аргументує такими поясненнями. Наводимо їх дослівно.
1. Українські патріоти, які вболівають за долю мови, розколються на два ворожі табори, які навряд чи коли-небудь після цього помиряться (це засвідчують наша історія та реалії сучасного життя).
2. Українські громадяни, які вагалися, чи переходити на рідну мову, навряд чи наважаться на такий крок, адже неважко здогадатися, який шквал обурення підійметься навколо правописних норм, особливо цей крок буде корисним для глибшого розколу України на кілька регіонів за мовною ознакою.
3. Жменьку лінгвістів, які щиро вірили, що служать вірою і правдою рідній землі, зненавидить свій же народ, бо ніколи не зрозуміє, навіщо ці мовознавці так ускладнили там, де потрібно було спрощувати.
4. Усі автори підручників і посібників (а також редактори, коректори та інші) з моменту прийняття нової редакції правопису замість того, щоб працювати над змістом своїх робіт, почнуть відволікатися на кожному кроці на нові вимоги до правописних норм — і ми знову потрапимо в лещата формалізму.
5. Вчителі з моменту прийняття правопису десять років(!!!) ходитимуть на уроки з думкою: у цьому класі ми працюємо за старою редакцією, а в цьому — за новою, ці роботи ми перевіряємо за старою, а ці — за новою... А це ж 50 тисяч освітян, які навчають майже чотири мільйони дітей любити українську мову!
6. Уявляєте іноземця, який спробує вивчити українську мову за новою редакцією українського правопису? Звичайно, він махне рукою і почне вивчати якусь іншу мову, де все набагато простіше...
7. Будь-який пошук через ключові слова, які мають паралельні форми (Афіни — Атени, ефір — етер, індик — индик), тепер ускладниться й уповільниться в кілька разів, що істотно зменшить кількість україномовних користувачів Інтернету, які перейдуть на російську чи англійську, бо там усе простіше і швидше.
8. Мільйонні державні кошти, які потрібно було б витратити на реальні проблеми на мовному фронті, підуть на те, щоб ще далі відштовхнути українців від української мови! Це геніально: боремося з українцями, використовуючи їхні ж гроші!!!
Вінницька область.
Не готові коментувати
Журналіст звернувся з цього приводу також на кафедру української мови факультету філології і журналістики Вінницького державного педуніверситету імені Михайла Коцюбинського. Хотілося почути думки інших титулованих філологів. Марно старався. На філфаці, даруйте, прочитали лекцію про те, що викладачам треба з цього приводу підготуватися.
«Дайте нам можливість підготуватися, бо це ж не просте питання», — пояснила професор (з поваги до високих звань не називатимемо прізвище співрозмовниці).
Зазначила, що визначать для інтерв’ю одного конкретного науковця, який найбільше обізнаний з проблемою. Пропозиція журналіста провести колективну розмову — що більше думок, то ближче до істини — не знайшла підтримки.
У визначений професором час інтерв’ю не відбулося. Журналісту повідомили, що не готові коментувати міністерський документ.
P. S. То кому ж потрібні такі «перемоги» на інформаційному фронті всередині країни, яка переживає дуже важкі часи? Мабуть, за всією цією авантюрою заховалися чималенькі гроші, які спритники тепер вимагатимуть від уряду на передрук словників-підручників-посібників. І саме цим «лінгвістам» насправді зовсім байдуже, що буде з українською мовою та з цим народом після прийняття дуже сумнівної редакції правопису.
P. P. S. Спроба реабілітувати правопис 1928 року нібито й непогана справа. Однак за цей час виросли чотири(!) покоління людей на інших (хай і не дуже вдалих) правописних нормах. Для сучасних громадян України деякі «нововведення» майже столітньої давності є незвичними і навряд чи сприятимуть збільшенню любові до рідної мови. Чи вплине поява слів на зразок «павза», проєкт», «етер» на зміст висловлювань, написаних українською? Якщо хтось мене переконає, що це неодмінно станеться, то я буду двома руками за такі зміни.
