Звіт про підсумки роботи Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у період із лютого по липень 2018 року

Діяльність Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (далі — комітет) протягом восьмої сесії Верховної Ради України восьмого скликання здійснювалася відповідно до затвердженого 07 лютого 2018 року плану роботи комітету (протокол № 117) з урахуванням прийнятих парламентом рішень і доручень Верховної Ради України та її керівництва.
Упродовж восьмої сесії Верховної Ради України восьмого скликання діяльність комітету була зосереджена на ухваленні законопроектів про внесення змін у закони антикорупційної сфери та на роботі з впровадження вже діючих законів у цій сфері.
У період лютого — липня 2018 року проведено 7 засідань комітету. На цих засіданнях розглянуто і обговорено 108 питань, із яких 68 пов’язані зі здійсненням законопроектної функції, 30 питань стосувалися організації роботи комітету, 5 — контролю за виконанням законів України, постанов Верховної Ради України та власних рішень.
Водночас упродовж цієї сесії комітет не реалізував питання щодо проведення виїзних засідань у містах Запоріжжя і Львів та парламентських слухань на тему: «Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні».
Крім того, актуальними залишаються питання законопроектної діяльності комітету при наданні висновків на проекти законів щодо відповідності вимогам антикорупційного законодавства, оскільки під час шостої сесії низка засідань комітету не відбулася через відсутність кворуму.
У звітному періоді комітетом отримано 903 доручення Голови Верховної Ради України щодо здійснення, відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 93 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», антикорупційної експертизи законопроектів та підготовки експертного висновку щодо їх відповідності вимогам антикорупційного законодавства
За цей же період комітетом затверджено 521 експертний висновок щодо проектів нормативно-правових актів, із них 38 законопроектів визнані такими, що містять корупціогенні фактори та не відповідають вимогам антикорупційного законодавства.
Висновки до 7 законопроектів, предмет правового регулювання яких віднесений до повноважень комітету, спрямовано в комітет, який є головним з підготовки і попереднього розгляду законопроектів.
Комітетом розглянуто 12 проектів актів (із них 2 проекти постанов), у яких комітет визначено головним з підготовки і попереднього розгляду, та внесено для розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України, а саме:
07 лютого 2018 року (протокол № 117) комітетом розглянуто і обговорено проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» (реєстр. № 7409), поданий Кабінетом Міністрів України.
Запропоновані зміни, зазначені у проекті закону, спрямовані на приведення понятійного апарату законодавчих актів у відповідність із Законом України «Про запобігання корупції», уніфікацію їх норм та усунення дублювання положень, визначених цим законом.
Комітет на своєму засіданні прийняв рішення, що проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» (реєстр. № 7409) не відповідає вимогам антикорупційного законодавства, та рекомендував Верховній Раді України повернути суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.
На цьому ж засіданні комітетом розглянуто і обговорено проект закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» (реєстр. № 7388), поданий Кабінетом Міністрів України.
Метою законопроекту є приведення положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у відповідність із Законом України «Про запобігання корупції».
Запропоновані проектом закону зміни спрямовані на приведення понятійного апарату Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у відповідність із Законом України «Про запобігання корупції», уніфікацію їх норм та усунення дублювання положень, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Комітет на своєму засіданні прийняв рішення, що проект закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» (реєстр. № 7388) відповідає вимогам антикорупційного законодавства, і рекомендував Верховній Раді України, за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні, прийняти його за основу.
На виконання вимог частини 2 статті 18 Закону України «Про запобігання корупції» комітетом підготовлено проекти постанов реєстр. № 8020 від 08.02.2018 року та № 8368 від 17.05.2018 року «Про проведення парламентських слухань на тему: «Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні».
Верховною Радою України проект постанови реєстр. № 8020 відхилено та знято з розгляду, а щодо проекту постанови реєстр. № 8368 рішення не прийнято.
21 березня 2018 року (протокол № 118) комітетом розглянуто і обговорено проект закону про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» (реєстр. № 8120), поданий народним депутатом України Лещенком С. А.
Метою законопроекту є відтермінування набрання чинності спірними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» у частині зобов’язання співробітників антикорупційних організацій подавати електронні декларації.
Комітет на своєму засіданні прийняв рішення, що проект закону про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» (реєстр. № 8120) відповідає вимогам антикорупційного законодавства, і рекомендував Верховній Раді України, за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні, прийняти його за основу і в цілому як закон.
Також 21 березня 2018 року (протокол № 118) комітетом розглянуто і обговорено альтернативний проект закону про внесення змін до розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» (щодо відтермінування заходів фінансового контролю для окремих суб’єктів декларування) (реєстр. № 8120-1), поданий народним депутатом України Герасимовим А. В.
Метою внесення змін до цього проекту закону є відтермінування, передбачене розділом II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб», подання до 1 квітня 2018 року першої декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб’єктами декларування, визначеними у пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Комітет на своєму засіданні прийняв рішення, що проект закону про внесення змін до розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» (щодо відтермінування заходів фінансового контролю для окремих суб’єктів декларування) (реєстр. № 8120-1) відповідає вимогам антикорупційного законодавства, і рекомендував Верховній Раді України, за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні, прийняти його за основу і в цілому з викладенням пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» законопроекту в такій редакції:
«2. Особи, яких цим Законом віднесено до суб’єктів декларування, крім осіб, визначених у абзацах 4, 8-11 підпункту 2 пункту 1 розділу 1 цього Закону, подають у встановленому Законом України «Про запобігання корупції» порядку першу декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у 2018 році за період з 30 березня 2017 року до 31 грудня 2017 року.
Визначені у абзацах 4, 8-11 підпункту 2 пункту 1 розділу 1 цього Закону особи подають у встановленому Законом України «Про запобігання корупції» порядку першу декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до 1 липня 2018 року за період з 30 березня 2017 року до 31 грудня 2017 року».
04 квітня 2018 року (протокол № 118) комітетом розглянуто і обговорено проект закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо доповнення переліку суб’єктів декларування президентами України після перебування на посаді (реєстр. № 6399), поданий народним депутатом України Кривохатьком В. В.
Зазначений законопроект спрямований на розширення кола осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на яких поширюватиметься дія Закону України «Про запобігання корупції».
Проектом закону пропонується встановити, що дія Закону України «Про запобігання корупції» поширюватиметься на колишніх президентів України. Адже вони і члени їхніх сімей і сьогодні експлуатують незаконно отримані об’єкти власності, у тому числі об’єкти загальнодержавної власності, до яких насамперед входять надра, сільськогосподарські землі, стратегічні для економіки держави підприємства, які повинні належати народу України і не підлягати приватизації.
Комітет на своєму засіданні прийняв рішення, що проект закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо доповнення переліку суб’єктів декларування президентами України після перебування на посаді (реєстр. № 6399) відповідає вимогам антикорупційного законодавства, і рекомендував Верховній Раді України, за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні, прийняти його за основу.
04 квітня 2018 року (протокол № 118) комітетом розглянуто і обговорено проект закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо звільнення від відповідальності окремих категорій осіб (реєстр. № 8209), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю. В., Крульком І. І. та іншими.
Проектом закону пропонується встановити, що дія Закону України «Про запобігання корупції» не поширюється на громадських активістів, осіб, які отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (і безпосередньо, і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом).
Крім того, передбачається звільнити зазначених осіб від адміністративної та кримінальної відповідальності за невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Комітет на своєму засіданні прийняв рішення, що проект закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо звільнення від відповідальності окремих категорій осіб (реєстр. № 8209) відповідає вимогам антикорупційного законодавства, і рекомендував Верховній Раді України, за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні, прийняти за основу.
Також 04 квітня 2018 року (протокол № 118) комітетом розглянуто і обговорено альтернативний проект закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо звільнення окремих категорій осіб від виконання вимог фінансового контролю (реєстр. № 8209-1), поданий народними депутатами України Парубієм А. В., Бурбаком М. Ю. та іншими.
Метою проекту закону є виключення з переліку осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» в частині виконання обов’язків фінансового контролю та обов’язку передати в управління іншій особі належні підприємства та корпоративні права:
представників громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інших осіб, які входять до Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», громадських рад, рад громадського контролю, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм;
осіб, які є іноземцями — нерезидентами та входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку;
громадських активістів, осіб, які отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом).
Згідно з проектом закону зазначені особи звільняються від виконання обов’язків, передбачених статтею 36, частинами 1-3 статті 45, статтею 52 Закону України «Про запобігання корупції», та до відповідальності за невиконання таких обов’язків не притягуються.
Комітет на своєму засіданні прийняв рішення, що проект закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо звільнення окремих категорій осіб від виконання вимог фінансового контролю (реєстр. № 8209-1) відповідає вимогам антикорупційного законодавства, і рекомендував Верховній Раді України, за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні, прийняти за основу.
16 травня 2018 року (протокол № 119) комітетом розглянуто і обговорено проект закону про Антикорупційну стратегію на 2018—2020 роки (реєстр. № 8324), поданий Кабінетом Міністрів України.
Метою законопроекту є визначення комплексу заходів, спрямованих на зменшення рівня корупції в Україні та подальше просування антикорупційних ініціатив у державі.
Комітет на своєму засіданні прийняв рішення, що проект закону про Антикорупційну стратегію на 2018—2020 роки (реєстр. № 8324) відповідає вимогам антикорупційного законодавства, і рекомендував Верховній Раді України, за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні, повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, оскільки:
По-перше, з точки зору правил законодавчої техніки потребує чіткого визначення вид документа, яким затверджуватиметься Антикорупційна стратегія на 2018—2020 роки. Частина перша статті 18 Закону України «Про запобігання корупції» не містить імперативних приписів про необхідність затвердження Антикорупційної стратегії виключно законом. Цим законом встановлюється лише обов’язок Верховною Радою України визначати засади антикорупційної політики (Антикорупційну стратегію).
По-друге, проектом Антикорупційної стратегії передбачається утворення нового державного органу контролю за дотриманням вимог законодавства про доступ до публічної інформації. Однак доцільність цієї запропонованої законодавчої ініціативи законопроекту викликає сумнів, оскільки створення вказаного державного органу не можна вважати заходом суто антикорупційного спрямування.
По-третє, законопроект з метою узгодження його проблемних положень не проходив належного і достатнього обговорення з представниками громадянського суспільства та іншими зацікавленими особами у названому процесі.
16 травня 2018 року (протокол № 119) комітетом розглянуто і обговорено проект закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо вдосконалення заходів запобігання конфлікту інтересів) (реєстр. № 6740), поданий народним депутатом України Мураєвим Є. В.
На думку суб’єкта законодавчої ініціативи законопроект удосконалить антикорупційне законодавство в частині запобігання конфлікту інтересів та уточнення процедур передання в управління корпоративних прав та отримання подарунків, вимог прозорості діяльності Національного агентства.
Однак варто зазначити, що внесення запропонованих змін не узгоджуються з положеннями чинної редакції частини другої статті 23 закону.
Так, вказаною нормою передбачено дозвіл особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 закону, приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо вартість таких подарунків не перевищує визначений у цій нормі розмір.
Окрім того, організація продажу подарунків Національним агентством, а також здійснення перерахунку доходу від такого продажу до Державного бюджету України, що пропонується цим законопроектом, не узгоджується із статтею 11 закону, якою визначено повноваження Національного агентства.
Водночас запропонований механізм звужує поняття подарунка лише до матеріальних речей, оскільки, відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», подарунком є не лише гроші та матеріальні предмети (майно), а й переваги, пільги, послуги, інші нематеріальні активи.
Комітет на своєму засіданні прийняв рішення, що проект закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо вдосконалення заходів запобігання конфлікту інтересів) (реєстр. № 6740) не відповідає вимогам антикорупційного законодавства, і рекомендував Верховній Раді України, за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні, відхилити.
16 травня 2018 року (протокол № 119) комітетом розглянуто і обговорено проект закону про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (реєстр. № 8158), поданий Кабінетом Міністрів України.
Метою проекту закону є вдосконалення системи запобігання корупції, підвищення її ефективності, зокрема, шляхом уточнення переліку суб’єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», та пропонується виключити іноземців-нерезидентів, які претендують на посади керівника та заступника керівника, голови та члена наглядової ради юридичних осіб, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п’ятдесят відсотків, із числа осіб, на яких поширюються вимоги закону.
Комітет на своєму засіданні прийняв рішення, що проект закону про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (реєстр. № 8158) відповідає вимогам антикорупційного законодавства, і рекомендував Верховній Раді України, за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Оскільки запропонована нова редакція підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 закону не вирішує заявленої проблеми, оскільки в цій нормі залишається таке формулювання, як «інші посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті», що по суті не змінює положення чинної редакції.
Водночас пропозиція щодо виключення іноземців-нерезидентів із числа осіб, на яких поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», є недостатньо обґрунтованою, оскільки, у випадку прийняття законопроекту, така категорія осіб автоматично виключається не лише з категорії суб’єктів декларування, а й з осіб, на яких має поширюватись обмеження щодо використання службового становища, одержання подарунків, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, спільної роботи близьких осіб, після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та обов’язок щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Окрім того, виходячи з практики іноземного інвестування у розвиток та купівлю суб’єктів господарювання державного сектору економіки, бенефіціарами підприємств-нерезидентів здебільшого є громадяни України, які отримують частки підприємств за економічно необґрунтованими умовами, що може свідчити про наявність можливих корупційних схем.
Отже, запропоновані суб’єктом права законодавчої ініціативи зміни несуть у собі ризики, а також ставлять у нерівні умови посадових осіб громадян України та посадових осіб іноземців-нерезидентів.
З метою реалізації вимог статті 26 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» 4 квітня 2018 року (протокол № 118) комітет затвердив Положення про кваліфікаційний відбір представника від Верховної Ради України у члени комісії незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) діяльності Національного антикорупційного бюро України та оголосив кваліфікаційний відбір представника від Верховної Ради України у члени комісії незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) діяльності Національного антикорупційного бюро України.
Із 7 по 19 травня комітетом проводилося громадське обговорення осіб, які надали документи для участі у кваліфікаційному відборі.
6 червня 2018 року (протокол № 120) Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції рекомендував Верховній Раді України визначити представника від Верховної Ради України у члени комісії незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України з наступних кандидатів:
— Василенко Володимир Андрійович — український правознавець-міжнародник, заслужений юрист України, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор;
— Томас Файєрстоун — правозахисник, партнер міжнародної юридичної фірми «Бейкер та Маккензі» (Сполучені Штати Америки).
Проект постанови про визначення представника Верховної Ради України до складу комісії зовнішнього контролю з незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України (реєстр. № 8458) 07 червня 2018 року розглянутий Верховною Радою України, за результатами голосування обрано Василенка В. А.
З метою реалізації вимог статті 12 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» 4 квітня 2018 року (протокол № 118) комітет затвердив Положення про кваліфікаційний відбір представника від Верховної Ради України у члени комісії незалежної зовнішньої оцінки діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та оголосив кваліфікаційний відбір представника від Верховної Ради України у члени комісії незалежної зовнішньої оцінки діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Оскільки за відведений місячний термін до комітету не надійшло жодної заявки на участь у кваліфікаційному відборі, 16 травня 2018 року (протокол № 119) комітет вирішив до 15 червня 2018 року провести прийом заявок на участь у новому кваліфікаційному відборі представника від Верховної Ради України у члени комісії незалежної зовнішньої оцінки діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
У встановлений строк до комітету також не надійшло жодної заявки на участь у зазначеному кваліфікаційному відборі.
З метою здійснення контрольної функції комітетом організовано і проведено окремі слухання і обговорення актуальних питань.
6 лютого 2018 року у Представництві Європейського Союзу в Україні відбулася робоча зустріч першого заступника голови Комітету з питань запобігання корупції Ю. Савчука з керівниками Програм співробітництва Берендом де Гротом, відділу фінансів, контрактів та аудиту Вімом Прюдом та координатором сектору верховенства права/боротьби з корупцією Представництва Європейського Союзу в Україні Манфредом Лімантасом.
Учасники зустрічі обговорили питання, пов’язані з виконанням вимог антикорупційного законодавства у сфері державної служби та Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».
07 травня 2018 року комітетом проведено робочу зустріч (у форматі круглого столу) з Головою Антикорупційної ініціативи ЄС Екою Ткешелашвілі та старшим антикорупційним радником цієї програми Клеменсом Мюлером.
Комітет на названому заході представляли: перший заступник голови комітету Ю. Савчук, заступник голови комітету І. Попов та голова підкомітету з питань правового забезпечення та контролю за діяльністю спеціальних органів у сфері запобігання і протидії корупції О. Осуховський.
Темою обговорення був експертний аналіз діяльності Національного антикорупційного бюро України, проведений на замовлення міжнародних партнерів (Посольства США в Україні та Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні), та проект закону про Антикорупційну стратегію на 2018—2020 роки, а також низка інших питань антикорупційної спрямованості.
12 квітня 2018 року комітетом проведено круглий стіл з представниками Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні та членами Міжнародної антикорупційної консультативної ради (IACAB), до складу делегації увійшли: Ека Ткешелашвілі (Eka Tkeshelashvili), Карлос Кастресана (Carlos Castresana), Джованні Кесслер (Giovanni Kessler), Драго Кос (Drago Kos), Даніель Телесклаф (Daniel Thelesklaf), Анка Джурма (Anca Jurma), Клеменс Мюлер (Clemens Mueller), Джеспер Хйортенберг (Jesper Hjortenberg), Лаура Стефан (Laura Stefan), Манфредас Лімантас (Manfredas Limantas), Хенрік Ларсен (Henrik Larsen).
Незалежні експерти Міжнародної антикорупційної консультативної ради презентували перший Експертний висновок щодо забезпечення компетентного та незалежного проведення розслідування, а також судового розгляду справ, що пов’язані з високопосадовою корупцією в Україні.
20 червня 2018 року у комітеті проведено зустріч (у форматі круглого столу) із членом Міжнародної антикорупційної консультативної ради Драго Кос та старшим радником із боротьби з корупцією Антикорупційної ініціативи ЄС Еляною Концевічуте, які презентували другий Експертний висновок щодо забезпечення компетентного, неупередженого та ефективного збору та перевірки електронних декларацій державних службовців.
Експертна думка в межах співпраці між комітетом та Антикорупційною ініціативою ЄС в Україні (EUACI) була підготовлена членами Міжнародної антикорупційної консультативної ради, такими як: Карлос Кастресана (Carlos Castresana), Джованні Кесслер (Giovanni Kessler), Драго Кос (Drago Kos), Даніель Телесклаф (Daniel Thelesklaf), Анка Джурма (Anca Jurma), Джеспер Хьортенберг (Jesper Hjortenberg), Еляна Концевічуте (Elena Konceviciute).
2 липня 2018 року комітетом спільно з Антикорупційною ініціативою Європейського Союзу в Україні (EUACI) проведено круглий стіл на тему: «Криміналізація незаконного збагачення — виклики та перспективи».
У заході взяли участь: перший заступник голови комітету Ю. Савчук, заступник голови комітету І. Попов, члени комітету С. Лещенко і Є. Соболєв, Директор Національного антикорупційного бюро України А. Ситник, Директор Державного бюро розслідувань Р. Труба, Голова Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу Ека Ткешелашвілі, член Міжнародної антикорупційної консультативної ради (IACAB), колишній директор Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) Джованні Кесслер та інші.
Іноземні експерти-доповідачі, зокрема голова Конституційного Суду Литви Дайнюс Жалімас, колишня суддя Європейського Суду з прав людини Нона Цоцорія, член Міжнародної антикорупційної консультативної ради (IACAB) Джованні Кесслер, детально висвітлили міжнародний і європейський досвід у законодавчому забезпеченні криміналізації корупції, важливість кримінальної відповідальності за злочин незаконного збагачення як ефективного інструменту в запобіганні та протидії корупції.
Також під час круглого столу обговорено українську практику і виклики криміналізації незаконного збагачення та актуальні питання застосування норм статті 368-2 Кримінального кодексу України.
Для забезпечення основних напрямів діяльності у комітеті активно діяли підкомітети, працювали створені комітетом робочі групи.
Відповідно до статей 37 та 38 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» головою підкомітету з питань взаємодії із громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції І. Луценком проведено 9 засідань підкомітету за участю міжфракційного депутатського об’єднання «За Київ», де обговорювалися такі теми:
l 01 лютого 2018 року «Незаконна забудова на території Національного музею історії України»;
l 09 лютого 2018 року «Чи може київська влада зберегти пам’ятки, повернені до комунальної власності?»;
l 13 лютого 2018 року «Що буде на Поштовій площі, музей чи ТРЦ?»;
l 20 березня 2018 року «Схеми руйнування національних парків України на прикладі Національного природного парку «Голосіївський» у місті Києві. Досвід протидії»;
l 10 квітня 2018 року «Будівництво висотного готельного комплексу на Андріївському узвозі 14—16»;
l 19 квітня 2018 року «Державна політика щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Як уникнути конфліктів?»;
l 20 квітня 2018 року «Загрози для київських регіональних ландшафтних парків»;
l 04 червня 2018 року «Хто контролює вертолітний майданчик Януковича? Підсумки п’ятого року розслідування»;
l 09 липня 2018 року «Неконституційність системи гарантування вкладів фізичних осіб. Порушення прав вкладників українських банків»;
l 17 липня 2018 року «Зростання корупції та ризики втрати Україною одеського регіону».
У вказаних засіданнях підкомітету брали участь народні депутати України, представники Київської міської державної адміністрації, правоохоронних органів, відповідних міністерств, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, експерти, правозахисники та представники громадськості.
За результатами засідань народним депутатом України І. Луценком спрямовані депутатські звернення до відповідних міністерств, органів місцевого самоврядування та правоохоронних органів.
Також 18 червня 2018 року під головуванням народного депутата України І. Луценка відбулося засідання Підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції на тему: «Неконституційність Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» № 1983-VІІ. Процедура squeeze-out. Шляхи вирішення проблеми».
19 липня 2018 року під головуванням народного депутата України І. Луценка відбулося засідання Підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (у форматі круглого столу) на тему: «Актуальні проблеми захисту представників ромської етнічної меншини: хто саботує інтеграцію циган в українське суспільство?».
На засіданні обговорено аспекти невідповідності і окремих положень закону України № 1983-VІІ, і безпосередньо його у цілісному вигляді Конституції України як Основному Закону України, тобто його неконституційності.
Учасники підкомітету відзначили недосконалість сучасної процедури та механізму оцінки вартості акцій, що створює низку корупційних ризиків.
За результатами роботи членами підкомітету було прийнято рішення про створення робочої групи за участю представників громадськості та зацікавлених осіб щодо підготовки проекту конституційного подання з клопотанням до Конституційного Суду України перевірити закон України № 1983-VІІ на відповідність сутнісному змісту Основного Закону держави — Конституції України.
21 березня 2018 року головою Підкомітету з питань запобігання і протидії політичній корупції Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Ю. Буглаком проведено засідання підкомітету, на якому розглянуто запропонований Національним агентством з питань запобігання корупції проект закону про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні».
Запропоновані пропозиції містять низку позитивних норм, спрямованих на спрощення боротьби з корупцією у політичних партіях. Зокрема, це стосується надання повноважень на підписання звітів політичних партій крім керівника ще й уповноваженим особам. Політичні партії, які брали участь у місцевих виборах, пропонується звільнити від обов’язку подавати фінансову звітність.
На засіданні підкомітету вирішено, що проект закону про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» в рамках робочої групи з розроблення змін до законодавства у частині визначення напрямів використання коштів, виділених із державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, потребує істотного доопрацювання.
06 червня 2018 року під головуванням народного депутата України Ю. Буглака відбулося засідання Підкомітету з питань запобігання і протидії політичній корупції Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, де було узагальнено висновки наукових установ та навчальних закладів України щодо визначення напрямів використання коштів, виділених із державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій.
На засіданні підкомітету члени підкомітету дійшли згоди, що позиція науковців є незалежною та об’єктивною оцінкою методологічного спору в частині підходу до визначення напрямів використання коштів, виділених із державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій. Народні депутати підтвердили актуальність розроблення відповідного проекту закону на основі міжнародної практики і стандартів із урахуванням думки вітчизняних науковців.
Наукові висновки передані для врахування Національним агентством з питань запобігання корупції, а також членам робочої групи із розроблення змін до законодавства в частині визначення напрямів використання коштів, виділених із державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій.
08 червня 2018 року головою Підкомітету з питань запобігання і протидії політичній корупції Ю. Буглаком укладено Меморандум «Про співробітництво з Національним координаційним центром сприяння протидії корупції».
Громадська організація надаватиме сприяння щодо моніторингу та оцінки реалізації чинної антикорупційної політики і національної нормативно-правової бази. Досягнутою домовленістю передбачається також передача експертних знань із вирішення конкретних антикорупційних проблем та питань стосовно розроблення законодавства або прямого впливу на антикорупційні зусилля в Україні.
Протягом квітня-травня 2018 року у комітеті працювала робоча група щодо удосконалення норм проекту закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо удосконалення здійснення фінансового контролю окремих категорій суб’єктів декларування) (реєстр. № 8129).
До складу робочої групи увійшли народні депутати України — члени комітету, представники Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції.
Відповідно до рішення Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції ще від 16 березня 2016 року (протокол № 66) продовжувала роботу робоча група щодо розроблення проекту методології здійснення експертизи відповідності вимогам антикорупційного законодавства проектів нормативно-правових актів.
Експерти та представники громадських організацій опрацьовують робочий варіант проекту закону України «Про антикорупційну експертизу» та в подальшому мають надати експертні думки і пропозиції.
Роботу цієї групи планується продовжити у період роботи наступної сесії.
Упродовж звітного періоду члени комітету брали участь у заходах, на яких обговорювалися питання запобігання корупції в Україні, зокрема у проведенні круглих столів, окремих зустрічей, пов’язаних із взаємодією з представниками відомих міжнародних організацій у сфері запобігання і протидії корупції:
14 лютого 2018 року представники комітету брали участь у презентації звіту за результатами чергового раунду моніторингу України в рамках Стамбульського плану дій боротьби проти корупції Антикорупційної мережі для країн Східної Європи та Центральної Азії Організації економічного співробітництва та розвитку (Антикорупційна мережа ОЕСР).
Зазначений План дій є міжнародною угодою, основними принципами якої є розвиток ефективної і прозорої системи державної служби, посилення боротьби з хабарництвом, забезпечення чесності в бізнесі, підтримка активної участі громадськості у реформах, презентація відбувалася у будівлі Національного агентства з питань запобігання корупції.
15 лютого 2018 року представники комітету брали участь у засіданні круглого столу при Національному агентстві з питань запобігання корупції, де презентувалася та обговорювалася Методологія визначення розміру (суми) внеску на підтримку політичної партії у формі робіт, товарів та послуг, що встановлює порядок визначення розміру (суми) внеску на підтримку політичної партії у формі робіт, товарів та послуг, наданих на користь політичної партії, її зареєстрованої в установленому порядку місцевої організації, пов’язаної особи політичної партії чи її місцевої організації (крім кандидатів на виборах, висунутих партією або її місцевою організацією).
Затвердження вказаної методології є важливим для належної реалізації Закону України «Про політичні партії в Україні», а також вкрай необхідним для правильного заповнення звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
20 лютого 2018 року представники комітету брали участь у засіданні круглого столу на тему: «Антикорупційне законодавство України: проблеми забезпечення ефективності», організованому Інститутом законодавства Верховної Ради України спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції та Антикорупційною ініціативою Європейського Союзу в Україні.
Під час заходу обговорено наявні проблеми застосування антикорупційного законодавства державними органами, які є спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції, та актуальність питання щодо вирішення на законодавчому рівні окремих прогалин у законах, зокрема врегулювання питання функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки Національним агентством з питань запобігання корупції не створено модуль логічного та арифметичного контролю декларацій.
06 березня 2018 року представники комітету брали участь у зустрічі з командувачем цивільними операціями Європейської служби зовнішньої діяльності Кеннет Діном, на якій обговорювався поточний процес упровадження реформ у секторі цивільної безпеки, шляхи покращення рівня співпраці та експертної допомоги.
Також 06 березня 2018 року представники комітету брали участь у стратегічній сесії на тему: «Пріоритети розвитку діяльності апарату Верховної Ради України на 2018—2020 роки», організованій апаратом Верховної Ради України, де обговорювали підвищення рівня організаційної (корпоративної) культури в апараті Верховної Ради України.
21 березня 2018 року комітетом проведено зустріч (у форматі круглого столу) із співдоповідачем Комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з питань дотримання обов’язків та зобов’язань державами — членами Ради Європи Е.-Н. Кроссом, Керівником Секретаріату Комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з питань дотримання обов’язків та зобов’язань державами — членами Ради Європи Б. Кляйном та Керівником Офісу Ради Європи в Україні М. Енбергом.
Під час зустрічі обговорили актуальні питання, пов’язані з реалізацією програми реформ в Україні, прогресом у боротьбі з корупцією, а також щодо внесення змін до законодавства України, що стосується електронного декларування окремими громадськими організаціями.
28 березня 2018 року представники комітету взяли участь у семінарі-практикумі на тему: «Перспективи існування блокчейну в Україні», що проводився Всеукраїнським об’єднанням «Платформа громадських ініціатив». Під час заходу порушувалося питання щодо сутності та використання технології блокчейну; зв’язку між блокчейном та криптовалютами; практичні аспекти використання технології блокчейну.
17 квітня 2018 року представники комітету взяли участь у круглому столі, організованому Національним агентством з питань запобігання корупції, присвяченому питанню вироблення єдиних підходів (критеріїв) до визначення поняття «посадова особа юридичної особи публічного права» та єдиної практики правозастосування.
27 квітня 2018 року представники комітету взяли участь у презентації фінальних звітів і рекомендацій щодо врегулювання конфлікту інтересів і оцінки корупційних ризиків, підготовлених міжнародними експертами Тілманом Хоппе і Вальтсом Калніншом, у рамках реалізації проекту Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні.
18 травня 2018 року представники комітету взяли участь у презентації та обговоренні дослідження експерта Венеційської комісії, консультанта проекту ЄС/ПРООН «Рада за Європу» Алана Делькампа на тему: «Як підвищити ефективність парламентських комітетів».
25 травня 2018 року представники комітету взяли участь у семінарі «Етичні стандарти посадових та обраних осіб: США та країн Європи» за участю Джейкоба Вентури, американського адвоката, радника з юридичних питань представника Стівена Ховіта у Законодавчому офісі США (штат Массачусетс).
На семінарі представлено порівняльний аналіз етичних норм та керівних принципів етичної поведінки посадових і обраних осіб уряду та парламенту, а також судової системи в Європейських країнах та США.
7 червня 2018 року представники комітету взяли участь у четвертому засіданні Наглядової ради Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні, на якій відбулася презентація програми (квартального звіту 01.12.2017—28.02.2018 років) та її обговорення.
14 червня 2018 року представники комітету брали участь у V зустрічі Парламентсько-громадської платформи Консультативної місії Європейського Союзу в Україні на тему: «Сфери компетенції правоохоронних органів: розмежування повноважень та синергія».
На зустрічі обговорювалися актуальні питання щодо розмежування повноважень нещодавно створеного Державного бюро розслідувань України у розслідуванні злочинів, скоєних державними службовцями, повноваження Служби безпеки України (проблеми та рішення), а також виклики поточної юрисдикції Національного антикорупційного бюро України та шляхи вдосконалення співпраці з іншими правоохоронними органами з огляду на їхні повноваження.
20 червня 2018 року представники комітету взяли участь у конференції, організованій Консультативною місією Європейського Союзу в Україні, щодо обговорення законодавчих та практичних аспектів перевірок на доброчесність та законодавче врегулювання діяльності правоохоронних органів у запобіганні та протидії корупції.
26 червня 2018 року представники комітету взяли участь у другій стратегічній сесії апарату Верховної Ради України на тему: «Корпоративний форсайт апарату Верховної Ради України», де обговорювалися підсумки Стратегічної сесії апарату Верховної Ради України від 06.03.2018 року; підвищення ефективності парламентської служби, результативності та адаптивності персоналу апарату Верховної Ради України; підвищення спроможності апарату Верховної Ради України через формування організаційної культури.
Представники комітету 25—28 червня 2018 року у рамках реалізації програми міжпарламентської співпраці між Україною та Литовською Республікою взяли участь у навчальній поїздці до Литви.
13 липня 2018 року комітет взяв участь у зустрічі з Яном Монцер та Міхаелем Колькманом на тему: «Парламентський контроль за виконанням законів. Досвід німецького бундестагу та Верховної Ради України», організованій Програмою USAID РАДА у співпраці з Фондом Конрада Аденауера.
З метою реагування та у порядку контролю комітет розглянув і обговорив:
- звернення народного депутата України — секретаря комітету Д. Добродомова про окремий день розгляду Верховною Радою України антикорупційної тематики. Заслухавши і обговоривши це звернення, комітет звернувся до Голови Верховної Ради України А. Парубія з пропозицією ініціювати питання про визначення окремого дня розгляду Верховною Радою України законопроектів з антикорупційної тематики (протокол № 117 від 07 лютого 2018 року);
- звернення народного депутата України — голови підкомітету Ю. Дерев’янка та інших народних депутатів України — членів комітету з пропозицією звернутися до Голови Верховної Ради України А. Парубія щодо винесення на голосування Верховної Ради України запропоновані раніше комітетом (протокол № 108 від 12.07.2017 року) і непроголосовані Верховною Радою України кандидатури на посаду члена комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України, а саме: Марту Борщ, Карлоса Кастресана, Сергія Гончара. Комітет погодив лист до Голови Верховної Ради України (протокол № 117 від 07 лютого 2018 року);
- звернення народного депутата України — першого заступника голови комітету Ю. Савчука з пропозицією звернутися до Прем’єр-міністра України В. Гройсмана щодо інформування комітету про стан проходження розробленої Національним агентством з питань запобігання корупції Антикорупційної стратегії на 2018—2020 роки. Комітет погодив лист до Прем’єр-міністра України (протокол № 118 від 28 лютого 2018 року).
Водночас у лютому—липні 2018 року у комітеті розглянуто 4480 листів, звернень, заяв і скарг, із них 33 звернення народних депутатів України та 16 інформаційних запитів.
За результатами розгляду із метою реагування на порушення законності звернення, скарги, заяви і матеріали до них скеровувалися для відповідного реагування в межах, встановлених законами, органам державної влади та місцевого самоврядування.
Секретаріатом комітету постійно здійснюється робота з інформаційного наповнення веб-сайту комітету з метою оприлюднення стенограм, протоколів та аудіозаписів усіх його засідань, а також велася онлайн-трансляція на YouTube-каналі комітету засідань комітету.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.