Мами з дітьми з усього мікрорайону приходять у парк тьоті Люби, що біля будинку на Коріатовичів, 127. Під вікнами «хрущовки» на схилах облаштовано місця для відпочинку, ігровий майданчик, спортивні снаряди. Все це зроблено з ініціативи і за власні кошти сім’ї Кошелєвих. Вироби з дерева витесував знайомий їхньої сім’ї Віктор Дяченко.
Любові Кошелєвій найбільше подобається фігурка їжачка.
У парку, створеному небайдужою вінничанкою.
Фото автора.
Чоловік бурчить, але терпить
При вході в парк — арка. Вона зі стовбурів різної товщини. Праворуч і ліворуч — квіти у глечиках. Внизу видно Південний Буг. До води ніби не близько, але свіжість відчувається. Вдихаєш її — й одразу розумієш контраст. За будинком спека і запах асфальту, а тут...
— Ми з мамою приходимо сюди дихати чистим повітрям, — каже дівчинка, яка разом з подругами сидить на лавочці. — Я недавно хворіла, то мама після того весь час запитувала: «Ти була сьогодні в парку тьоті Люби?» Повертається з роботи і запитує...
Пані Любов заробляє небагато. Але кожен місяць частину коштів витрачає на створений нею парк. Доглядати його допомагає уже згаданий Віктор Дяченко. Не безплатно, звичайно. Його роботу теж оплачують Кошелєви.
— Якщо справа, яку робиш, дає результат, тоді про кошти не думаєш, — каже пані Любов. — Так і в мене. Чоловік бурчить, коли беру з сімейного бюджету на лак, фарбу, саджанці, квіти — на що я тільки не витрачаю! Але терпить. Вдячна йому за це.
Співрозмовниця каже, що вже навіть заробляє на створеній красі. Якось приїжджали родичі до одного з мешканців будинку. Помилувалися побаченим, а тоді дістали з кишені 500 гривень. Звичайно, Любов Олексіївна не відмовилася від допомоги. Тричі так підтримували незнайомі люди. Суми були менші — 200, 100 гривень. Витратила їх на лак. Ним покриті всі вироби з дерева.
Відірвали голови ослу, динозавру
У парку треба поводитися чемно. Про це нагадує табличка на стовбурі старого ясена. «Тут не курять і не випивають» — цей напис бачить кожен, хто заходить у парк.
— З фігурою ведмедя морочитися довелося менше, ніж з фігурою їжака, — каже майстер Віктор Дяченко. — Витісував тільки голову. Нижня частина така, яким був стовбур дерева. А ось з їжаком клопоту було значно більше. Мабуть, з місяць «грався».
У підвалі будинку Віктор обладнав куточок, де працює з деревиною. Користується стамескою, долотом, молотком... Каже, всі вироби зі старих ясенів. Тут їх росло немало. «Корінь одного дерева ми два місяці відчищали від ґрунту, — каже Любов Олексіївна. — Дуже клопітка справа. Зате зберегли його природну красу. Кожен корінець видно. Лаком покрили. Тепер воно «росте» коренем вгору».
Один із мешканців будинку на ім’я Богдан любить спорт. Допоміг встановити кілька спортивних снарядів. До речі, він привіз понад 15 саджанців сосни. Прижилися тільки одне чи два деревця. Як пояснила пані Любов, ґрунт поганий, точніше, його шар тонкий, під низом розташовано гранітне плато. Інші дерева так само погано вкорінюються. Ще один мешканець Леонід має акваріум, цікавиться рибками. Він порадив, як можна облаштувати невеличку водойму. Дно заглибини вкрили цупкою плівкою, заповнили водою. Сосни, ялини, барбарисові дерева, старі ясени, самшит, троянди, інші квіти — все це росте на території парку. Обладнали ігровий майданчик для дітей, встановили дошку Євмінова. Повсюди лавочки з оригінально оздобленими спинками. Є тут «царське» крісло з високою спинкою. «Приповзла» черепаха, виставлена з каменів, на спині якої росте зелена трава. Милують око крокодил, павич, зебри, інші тварини. Територія обрамлена тином.
— Деякі люди — варвари по своїй натурі, — розповідає пан Віктор. — Відірвали голову ослу, динозавру. Навіть камера не зупиняє, Любов Олексіївна встановила її на ясені. Було так, що зламали всі 15 посаджених берізок, вирвали кущі троянд...
А приватизувати — зась!
Смітник і притон для наркоманів — таким був раніше схил біля «хрущовки». П’ять вантажівок сміття вивезли звідси. Машиною на схил не заїдеш. Пані Людмила з помічниками вивозили візками чи виносили сміття в руках на майданчик біля будинку. Звідти його прибирали служби ЖЕКу. Коли стало чисто, пагорб перекопали, засіяли травою.
Упродовж семи років створює парк Любов Олексіївна. Для чого їй ці клопоти? Каже, що не подобається жити у смітті. Найбільш надійним і постійним помічником Людмили Кошелєвої є голова ОСББ Тетяна Рябухіна. Роботи у парку вистачає завжди. Пані Тетяна у такий час поруч з пані Любов’ю. «Коли ми створювали ОСББ, нас запевняли у міськвиконкомі, що після цього зможемо приватизувати прибудинкову територію, — розповідає Тетяна Рябухіна. — Тепер щоразу знаходять причини, щоб відмовити. Але ми не здаємося».
Вінниця.
