Сьогодні розпочинає роботу четверта сесія Верховної Ради України сьомого скликання

 

І хоча в порядку денному — майже дві тисячі законопроектів — головною темою у вищому законодавчому органі держави стане політична ситуація в державі та пошуки виходу з політичної кризи, щоб припинити протистояння у суспільстві.

Голова Верховної Ради України Володимир Рибак на початку погоджувальної ради повідомив, що до першого розділу порядку денного четвертої сесії парламенту сьомого скликання включено питання, які вже підготовлено до розгляду на пленарних засіданнях, — 720 питань. Ще 1132 питання належить підготувати парламентським комітетам.

 

 

Загалом до проекту порядку денного четвертої сесії включено 1912 питань. 238 законопроектів комітети пропонують не включати до порядку денного сесії. На пленарному тижні 4—7 лютого до розгляду заплановано 86 питань.

Володимир Рибак наголосив, що після відкриття сесії першим питанням депутати мають затвердити календарний план та порядок денний сесії. «Доки не вирішимо ці питання, не маємо права розглядати інші», — сказав він.

Однак лідери опозиційних фракцій наполягають на негайному прийнятті в парламенті рішень, спрямованих на врегулювання політичної кризи. І доки не буде вирішено основні політичні питання, не голосувати ані за порядок денний, ані за інші законопроекти.

Лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк заявив: оскільки у країні триває ескалація напруги, парламент повинен негайно розв’язати кризу влади. За його словами, єдиний шлях — повернення до Конституції 2004 року. «В Україні повинен бути відновлений баланс влад, за яким саме Верховна Рада формує Кабінет Міністрів і уряд підзвітний перед українським парламентом», — сказав А. Яценюк. Він також відзначив, що опозиція підготувала «конституційний акт» щодо повернення до Конституції зразка 2004 року. Яценюк запропонував лідерам фракцій не проводити далі погоджувальну раду, а зібратися на нараду в кабінеті Голови Верховної Ради, щоб узгодити голосування щодо повернення до Конституції 2004 року.

Цю пропозицію підтримали лідери інших опозиційних фракцій. Лідер «Свободи» Олег Тягнибок також висловив думку, що парламент не може працювати у звичному режимі, затверджувати порядок денний, роблячи вигляд, начебто нічого не трапилося. «По всій Україні тривають протести», — сказав політик. О. Тягнибок також заявив, що лідерам фракцій треба негайно сідати за стіл перемовин і обговорювати повернення до Конституції 2004 року. За його словами, у «Свободи» є багато зауважень до Конституції, але фракція готова проголосувати за підготовлений «конституційний акт».

Лідер «УДАРу» Віталій Кличко наголосив, що сьогодні найважливішим питанням є розв’язання політичної кризи в країні.

В. Кличко запропонував три наступні тижні оголосити пленарними. Окрім того, фракція «УДАР» наполягає на ухваленні нового закону про недопущення переслідування учасників акцій протестів, проведенні виборів у Києві, у п’яти обласних центрах і у низці райцентрів, звіті Генпрокурора.

Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що Партія регіонів готова домовлятися з опозицією щодо питань, пов’язаних із виходом із політичної кризи, якщо опозиція дотримуватиметься обіцянок.

На заяви, які пролунали на погоджувальній раді від лідерів опозиційних фракцій, Єфремов відреагував так: «Навіть не цікаво. Цинізм полягає в тому, що декларації опозиційних лідерів лунають від імені народу». «Влада, яка змінюється таким способом, так само й поміняється. Це не еволюційний шлях», — сказав лідер регіоналів. Водночас О. Єфремов заявив, що Партія регіонів готова домовлятися з опозицією: «Давайте домовлятися, а не розкручувати спіраль протистояння. Ми готові домовлятися». Лідер регіоналів запропонував проводити перемовини в неробочий час, а в пленарний час ухвалювати закони.

Комуністи запропонували винести на розгляд парламенту питання про федералізацію країни і скасування посади президента. Про це заявив на погоджувальній раді лідер фракції КПУ Петро Симоненко. Він відзначив, що фракція КПУ пропонує вирішити проблеми, які збурюють суспільство і призвели до кровопролиття. «Верховна Рада не повинна залишатися осторонь подій, — сказав Симоненко. — Питання має стояти не в поверненні до Конституції 2004 року, а в глобальних змінах. КПУ пропонує взагалі ліквідувати посаду президента або обмежити її представницькими функціями — вручення нагород та отримання вірчих грамот». Окрім того, П. Симоненко заявив, що до порядку денного треба включити питання «про федералізацію країни», що, за його словами, дало б змогу територіальним громадам «спокійно виконувати свої функції». Лідер КПУ також запропонував висловити пропозиції щодо формування уряду. На його думку, це має бути «технічний» склад уряду, який діятиме до 2015 року, «уряд професіоналів», які не братимуть участь у президентській кампанії.

Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Володимир Литвин висловив думку, що пленарне засідання нової сесії варто розпочати з розгляду політичної ситуації в країні, щоб мали змогу висловити свої думки всі бажаючі народні депутати. «У процесі діалогу ми повинні знайти розумні рішення», — сказав В. Литвин.

Позафракційний депутат Олег Ляшко запропонував заслухати у парламенті інформацію Генпрокурора та МВС щодо викрадення і зникнення людей, активістів Майдану.

Після завершення погоджувальної ради глава парламенту Володимир Рибак запросив лідерів фракцій на черговий раунд перемовин до свого робочого кабінету.

Погоджувальна рада завершилася раніше, аніж зазвичай, за годину, після виступів лідерів фракцій. Порядок денний нової сесії не обговорювався, усім головам комітетів слово для виступу не надавали.

При цьому Володимир Рибак відзначив, що депутати вимагають приймати рішення не за зачиненими дверима в кабінеті, а виносити на обговорення та голосування до сесійної зали. На його думку, деякі питання справді необхідно узгоджувати на рівні лідерів фракцій, однак доки триватимуть політичні консультації, пленарне засідання парламенту має тривати, його має вести заступник Голови Верховної Ради, закони треба обговорювати і виносити на голосування.

Депутати вітали з Днем народження представника Президента у парламенті Юрія Мірошниченка.