Погоджувальна рада

Пріоритетами парламенту на другий пленарний тиждень сесії стануть розгляд законопроектів про внесення змін до Конституції України, заслуховування щорічного Послання Президента України про внутрішнє та зовнішнє становище в Україні, а також представлення урядом проекту закону про Державний бюджет України на 2019 рік.
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій на погоджувальній раді голів парламентських комітетів та лідерів депутатських фракцій і груп запропонував у четвер, 20 вересня, розглянути низку законопроектів про внесення змін до Конституції України. 

Андрій Кожем’якін, Олег Березюк, Максим Бурбак, Артур Герасимов, Степан Кубів.

 

Юрій Бойко, Олег Ляшко, Віктор Бондар, Сергій Лабазюк, Дмитро Андрієвський.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

 

Це насамперед законопроект про внесення змін до Основного Закону стосовно визначення стратегічного напрямку розвитку України — до ЄС та НАТО. Як зауважив А. Парубій, більшість фракцій надали свою згоду на ухвалення таких змін та висловили розуміння, що закріплення у Конституції цього положення є важливим для України.

«Закріплення у Конституції зовнішнього напрямку України дає незворотність та фундаментальність», — наголосив Андрій Парубій.

Окрім того, парламенту належить проголосувати за два законопроекти щодо змін до Конституції обмеження депутатської недоторканності, які вже отримали позитивний висновок Конституційного Суду. 

Потребує завершення і процес декомунізації: в Україні залишилися дві області, які досі мають старі назви — Кіровоградська та Дніпропетровська. 

У четвер, 20 вересня, Президент України виступить у Верховній Раді зі щорічним Посланням про внутрішнє і зовнішнє становище України.

Нинішнього тижня парламент має розпочати розгляд проекту Держбюджету на 2019 рік — уряд представить внесений минулого тижня до парламенту законопроект у п’ятницю, 21 вересня. Представлення бюджету відбудеться за участю Прем’єр-міністра та всього складу уряду.

На четвер, 20 вересня, також заплановано розгляд питання про оновлення складу ЦВК та обрання суддів Конституційного Суду. «Моя позиція є незмінною — ЦВК має бути оновлена якнайшвидше», — сказав Андрій Парубій, закликавши політичні сили до кінця дня провести консультації.

Чи буде 300 голосів?

У фракції «Блоку Петра Порошенка» сподіваються, що президентський законопроект про внесення змін до Конституції щодо членства України в НАТО та ЄС набере понад 300 голосів вже цього четверга, заявив голова фракції Артур Герасимов. «Наше стратегічне завдання — підтримати Президента у захисті євроатлантичного вектора розвитку країни, обраного українським суспільством, і зробити його незворотнім», — наголосив А. Герасимов. Про підтримку президентської ініціативи вже заявили й представники ЄС та НАТО.

Фракція «Народний фронт» запропонувала парламенту прийняти Закон «Про реєстрацію іноземних агентів» на кшталт закону, який діє в США. За словами лідера фракції Максима Бурбака, такий закон має стати одним із запобіжників від впливу Кремля на вибори в Україні.

«Ми пропонуємо, щоб такий закон стосувався виключно іноземних агентів, які прямо або опосередковано діють в інтересах держави-агресора, якою є Російська Федерація, — сказав М. Бурбак. — Країна входить у виборчий процес. Треба визнати, що в Україні діє розгалужена мережа замаскованої і явної російської агентури. Вони беруть під контроль телеканали та інші медіа».

Лідери фракцій БПП та «Народний фронт» назвали поданий урядом проект Державного бюджету на 2019 рік «збалансованим» і закликали ухвалити його вчасно, уникнути політичних ігор та популізму під час розгляду проекту державного кошторису.

Бюджет розвитку чи обкрадання?

Лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк закликав уряд припинити «псевдооптимізацію» бюджетних витрат у системі освіти, що призводить до закриття шкіл у сільській місцевості. Він навів приклад на Львівщині, де 38 школярів не пішли до школи, бо уряд вирішив не фінансувати класи, у яких навчаються менше п’яти дітей. А освітня субвенція регіону, за словами депутата, включає винятково зарплату вчителів. А все решта — навчальний процес, ремонти, опалення шкіл — перекладено на місцеві бюджети. «Ефективне використання коштів бюджету повинно відбуватися не за рахунок позбавлення права дітей на навчання», — підкреслив Олег Березюк.

Вимоги фракції «Батьківщина», які оприлюднив Андрій Кожем’якін, — не підвищувати тарифи на газ для громадян, бо мільйони громадян не зможуть їх сплатити, а бюджет не впорається з величезною потребою у субсидіях.

Лідер фракції Опоблоку Юрій Бойко закликав продовжити дію закону про спеціальний статус Донбасу: «Хоча цей закон і не працює, але це дасть сигнал міжнародній спільності, що Україна готова до миротворчої місії». Фракція виступає за прямі переговори щодо повернення Україні її територій. Щодо бюджету — в Опоблоці вважають, що основні показники взято урядом «зі стелі», а реальні проблеми — як то тарифи на газ, виплата субсидій, пільги чорнобильцям та іншим соціально вразливим категоріям громадян — залишаються без відповідей.

«Уряд подав не бюджет розвитку, а бюджет стагнації, який прирікає мільйони українців тікати за кордон у пошуках кращої долі», — стверджував лідер Радикальної партії Олег Ляшко. «Ключове для економічного розвитку, можливості забезпечити свої потреби та прогодувати сім’ї — це рівень зарплат. А влада пропонує з 1 січня мінімальну зарплату в 4173 гривні — що лише на 12% більше, аніж зарплата нинішнього року. А в євро зарплата залишиться на тому ж рівні — 120 євро. Тоді як у Польщі мінімальна зарплата — 520 євро, — стверджував Олег Ляшко. І запитав: як збираєтесь мільйони громадян повернути з Польщі, Португалії? Зарплатою у чотири тисячі гривень зупинити міграцію, подолати бідність? Коли ви востаннє заходили до магазинів? Знаєте, скільки коштують ліки? Що проїзд лише в метро коштує 500 гривень на місяць? Ми вимагаємо від влади збільшення зарплат, що дасть змогу перерахувати пенсії».

«У проекті бюджету немає відповідей, де Україна зароблятиме кошти, доходи та видатки бюджету не збалансовані, — заявив співголова фракції «Відродження» Віктор Бондар. — Бюджет не має нічого спільного зі зростанням економіки, зростанням доходів населення, навпаки пропонується суттєво підняти тарифи на газ та опалення та скоротити обсяг субсидій». Депутатська група запропонувала провести одночасно з президентськими виборами Всеукраїнський референдум щодо членства України в НАТО та ЄС.

Ярослав Москаленко (ДГ «Воля народу») закликав парламент схвалити законопроекти про підключення нових об’єктів до інженерних мереж, щодо використання ядерної енергії у медицині, про посилення соціального захисту жертв нацистських переслідувань та репресій (відновлення пільг, яких позбавили у 2006 році).

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд висловила думку, що для інтеграції до ЄС та НАТО потрібно не вносити конституційні зміни, а змінити якість життя українців. 

У кого і як зростуть зарплати?

Натомість уряд переконує, що презентований проект Держбюджету-2019 є «бюджетом розвитку».

Перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економіки Степан Кубів на погоджувальній раді заявив, що уряд заклав до Держбюджету показники, які забезпечать економічний розвиток та посилення безпеки. За його словами, понад 209 млрд грн виділено у проекті Держбюджету-2019 на безпеку та оборону, 36,2 млрд грн — на розвиток і модернізацію військової техніки, 108,3 млрд грн — на грошове забезпечення військовослужбовців, 81,2 млрд грн — на громадську безпеку. «Це якісна робота Президента, уряду та Верховної Ради», — підкреслив С. Кубів.

За словами урядовця, на підтримку вугільної галузі виділяється 2,3 млрд грн, 1 млрд грн — на підвищення надійності постачання електроенергії, 713 млн — на реконструкцію гідроелектростанцій, ще 2 млрд — на енергоефективність. 56 млрд грн передбачено на реконструкцію доріг, 17,7 млрд — на розвиток доріг місцевого значення, 2,5 млрд грн — на забезпечення безпеки дорожнього руху. Уряд заклав 6,9 млрд грн на підтримку українського АПК, з них 1,38 млрд грн — на програми закупівлі української сільгосптехніки, 1 млрд грн — на фермерське господарство, 4 млрд грн — на розвиток тваринництва.

Уряд також заклав до бюджету подальше зростання зарплат учителям -зі слів С. Кубіва, посадовий оклад учителя І категорії становитиме 6871 грн + 968 гривень, вищої категорії — 9648 грн + 799 грн. Один млрд грн передбачено у державному кошторисі на модернізацію початкової школи. Додаткові 9,5 млрд грн пропонується спрямувати на систему охорони здоров’я, а загалом на медицину передбачено у бюджеті 92,3 млрд грн. 301,8 млрд грн (що на 14, 8 млрд грн більше, ніж торік) пропонується виділити на соціальні програми та соціальний захист — підвищення мінімальної зарплати, монетизація пільг та субсидій, індексація пенсій. На фінансування культури уряд пропонує спрямувати 5,4 млрд грн, з яких 1 млрд грн -підтримка українського кіно, 0,5 млрд грн — на створення меморіалів Небесної Сотні та Голодомору.

Представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко повідомила, що глава держави під час свого виступу з Посланням перед парламентом 20 вересня викладе позицію щодо найважливіших напрямів економічного, політичного, соціального розвитку України.

Вона також нагадала, що досягнуто домовленостей із ЄС про виділення Україні макрофінансової допомоги в обсязі 1 млрд євро.