Як виявляти та протидіяти російській дезінформації на національному та світовому рівнях? Про це йшлося під час круглого столу, в якому взяли участь народні депутати України, шотландські депутати парламенту Великої Британії та представники громадянського суспільства.

Відкриваючи обговорення, народний депутат, співголова депутатської групи Верховної Ради з міжпарламентських зв’язків із Великобританією та Північною Ірландією Світлана Заліщук зазначила, що співорганізатором цього заходу, крім групи дружби Україна—Велика Британія, також виступили Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації і Вестмінстерська фундація за демократію. «Тема протидії дезінформації є важливою не лише для України, але для нас це питання особливо актуальне напередодні президентських та парламентських виборів, бо ми розуміємо: Росія на цих виборах активно розігруватиме свою карту. Водночас ми розуміємо, що це проблема всіх демократичних суспільств, зокрема й Великої Британії, яка на собі відчула вплив російської дезінформації під час референдуму про вихід з Європейського Союзу, референдуму в Шотландії та отруєння Скрипалів», — сказала вона та підкреслила, що головний висновок, який ми повинні винести із цього заходу, — це те, що ми разом зі світовим співтовариством повинні робити задля ефективнішої протидії російській дезінформації. «Російська дезінформація — це невидимий ворог, але його роль у наступі на наші свободи, на наші культури, наші інституції, нашу безпеку є надзвичайно потужною. Тому ми повинні знайти способи боротьби із цим невидимим ворогом», — підкреслила С. Заліщук.
Ще один співголова групи дружби Україна—Велика Британія Олексій Рябчин зауважив, що це вже другий візит депутатів шотландської Національної партії до України. «У травні троє членів цієї партії приїздили до України, спілкувалися з урядовцями та народними депутатами, а також побували на Донбасі та на власні очі побачили наслідки російської агресії. Після цього вони стали активно ставити перед своїм урядом питання щодо протидії «Північному потоку-2» та російській агресії», — сказав він.
Шотландський депутат парламенту Великої Британії Патрік Грейді визнав, що під час референдуму про вихід Великої Британії з ЄС було чимало дезінформації, що підштовхнуло багатьох людей підтримати це рішення. Та попри те, що з часу Брексіт ситуація з поширенням дезінформації стала ще гірша, П. Грейді вважає, що такі епізоди, як отруєння Скрипалів у Солсбері та подальша кампанія брехні, до якої вдалася Москва, дали змогу відкрити людям очі, в який спосіб діє Росія. «Дезінформація — це не завжди невидимий ворог. Іноді це цілком видимий ворог», — підкреслив він.
Шотландський депутат парламенту Великої Британії Мартін Догерті зауважив, що перше чітке втручання Росії у справи Шотландії було помічено на наступний день після референдуму щодо незалежності Шотландії. «Тоді Russia Today опублікувала історію, начебто бюлетені були підроблені на користь того, щоб залишатись у складі Великої Британії, і ця історія привернула увагу з боку розчарованих результатами референдуму», — сказав він та підкреслив, що такими публікаціями RT намагалася посилити розбіжності в шотландському суспільстві, що є протилежним прагненню народу до свобод. «Це дезінформація, яка націлена на посилення розбіжностей та яка спрямована на збільшення різних розколів. І це стосується не лише України чи Шотландії, але й Франції, Іспанії, Польщі та інших країн Європи, бо Росія скрізь діє однаково.
Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар зауважила, що коли Україна у 2014 році почала боротися з російською дезінформацією, зокрема, коли гостро постала необхідність припинення трансляції пропагандистських російських телеканалів в Україні, то зробити це навіть в умовах агресії та окупації було надзвичайно складно. «Це тепер ми розуміємо, наскільки правильний був той крок, а тоді від європейської спільноти та від ОБСЄ ми отримували мільйон листів про те, що ми не маємо права цього робити. І це в той час, коли російські телеканали розповідали нам, що українські військові на Донбасі розпинають дітей, та налаштовували одну частину українців, які вірили російським телеканалам, проти іншої частини, розпалюючи громадянський конфлікт всередині країни», — зазначила вона та висловила переконання, що коли б суд на той час не зупинив трансляцію російських телеканалів, то внаслідок продовження цієї пропаганди ми могли б так само втратити Одесу, як до цього втратили частину територій Донецької та Луганської областей. «Нині всі визнають, що це рішення було правильне, але тоді ми йшли по лезу ножа», — сказала В. Сюмар і додала, що те саме стосується й рішень, які зупинили проникнення російської пропаганди через кіно чи медійні платформи. 
Водночас голова комітету звернула увагу на нові виклики, які сьогодні потрібно вирішувати. «Гібридна війна тому й гібридна, що здійснюється різними методами. Ми можемо заборонити російські ЗМІ в Україні, але не можемо заборонити українські ЗМІ, які транслюють російську позицію. І це той виклик, з яким ми сьогодні маємо справу», — підкреслила народний депутат та повідомила, що в серпні цього року 80 відсотків замовних матеріалів в українській друкованій пресі замовила така організація, як «Український вибір» Віктора Медведчука, котрий є кумом Путіна, а також УПЦ Московського патріархату. «Що робити з цим? Як визначити критерії замовного матеріалу та поставити бар’єри від цього? Ми в пошуках цих відповідей», — повідомила голова комітету та додала, що це стосується й низки українських телеканалів, а також є питання щодо діяльності сайтів, які часто поширюють дезінформацію, але від них навіть її спростування фактично неможливо домог-
тися.